01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25
"13" червня 2016 р. Справа № 911/1091/16
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», Полтавська обл., с. Базилівщина
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ХАС», Київська обл., с. Миронівка
про стягнення 640 578,89 гривень
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №2-73д від 22.12.2015)
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №6-16 від 04.04.2016)
23.03.2016 Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - ПАТ “Укргазвидобування”/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ХАС» (далі - Фірма «ХАС»/відповідач) про стягнення 640 578,89 гривень, з яких 447 538,53 грн основної заборгованості за договором по наданню послуг по стабілізації вуглеводневої сировини та транспортуванню вуглеводневої сировини конденсатопроводом №72/6-С/Б від 30.01.2014., 177 672,80 грн інфляційних витрат та 15 367,56 грн 3% річних.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.04.2016 порушено провадження у справі №911/1091/16, розгляд справи призначено на 18.04.2016.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2016 відкладено розгляд справи на 04.05.2016.
04.05.2016 у судовому засіданні було оголошено перерву до 17.05.2016.
Водночас, 04.05.2016 та 05.05.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли клопотання про об'єднання в одне провадження однорідних справ №911/1091/16 та №911/1197/16 з огляду на те, що зміст позовних вимог у зазначених справах стосується однорідних правовідносин.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. За клопотанням сторін або з власної ініціативи суд об'єднує кілька вимог, що випливають з корпоративних відносин і пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.
З огляду вищенаведеного, враховуючи необґрунтованість клопотань відповідача про об'єднання в одне провадження однорідних справ №911/1091/16 та №911/1197/16, у той час як вчинення відповідної процесуальної дії є правом, а не обов'язком, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідних клопотань.
У судових засіданнях 17.05.2016 та 24.05.2016 суд оголошував перерву у розгляду спору у даній справі відповідно до 24.05.2016 та 13.06.2016.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
30.01.2014 між Публічним акціонерним товариством “Укргазвидобування” в особі начальника філії Управління з переробки газу та газового конденсату Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі-виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «ХАС», як оператором договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №60 від 04.02.2004 між ПАТ “Укргазвидобування” та ТОВ «Фірма «ХАС», (далі-замовник) було укладено договір по наданню послуг по стабілізації вуглеводневої сировини та транспортуванню вуглеводневої сировини конденсатопроводом №72/6-С/Б (далі-договір), відповідно до умов якого сторони домовились, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе надання наступних послуг:
- по прийманню та стабілізації на ТЦСК «Базилівщина» на давальницьких умовах вуглеводневої сировини - нестабільного газового конденсату та нестабільної нафти, що належать замовнику, далі - «сировина»;
- по транспортуванню конденсатопроводом «ТЦСК «Базилівщина - Шебелинське ВПГКН» стабілізованої вуглеводневої сировини - стабільного газового конденсату та стабільної нафти, далі - «стабілізована сировина»;
- по зберіганню сировини та стабілізованої сировини замовника у сховищах виконавця.
Пунктами 1.2., 2.5.2. та 8.1 договору передбачено, що за надання виконавцем вищевказаних послуг замовник на умовах, передбачених даним договором, здійснює оплату виконавцю вартості наданих послуг, в повному обсязі відшкодовує витрати, які останній несе у зв'язку з виконанням цього договору.
На залишок стабілізованої сировини замовника, що був визначений сторонами на останню дату звітного місяця зі складанням уповноваженим представниками сторін акту звірки руху сировини, починаючи з першого числа місяця, наступного за звітним.
Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє: в частині постачання сировини з 01.01.2014 до 31.12.2014; в частині стабілізації сировини, транспортування стабілізованої сировини конденсатопроводом, зберігання сировини та стабілізованої сировини, розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Так, судом встановлено, що позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу у січні 2015 року послуги по зберіганню вуглеводневої сировини, а саме нестабільного газового конденсату, нестабільної нафти та стабільного газового конденсату загальною кількістю 2 143,387 тон, на суму 447 539,12 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими відбитками печаток сторін актами надання послуг №4-01 від 31.01.2015 та №4-01-2/К від 18.12.2015. Копії зазначених актів, наявні в матеріалах справи.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов договору.
Проте, згідно доводів позивача, відповідач свої обов'язки за договором в частині сплати вартості наданих послуг не виконав, що підтверджується наданою позивачем довідкою ПАТ «Мегабанк» вих. №279 від 14.04.2016 про відсутність надходження від відповідача грошових коштів на рахунок позивача.
Водночас, відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку позивача, за підписом головного бухгалтера, станом на 01.01.2015 за відповідачем рахувалась попередня оплата у розмірі 0,59 грн, а тому у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 447 538,53 грн, в підтвердження чого суду надано банківську довідку про надходження коштів №279 від 14.04.2016 за період з 31.01.2015 по 01.04.2016 та довідку №04-01-17/25 від 14.04.2016 за підписом директора та бухгалтера ПАТ “Укргазвидобування”.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зауважив про відсутність у нього обов'язку по сплаті вартості наданих позивачем послуг з огляду на те, що замовником зазначених послуг, відповідно і платником, є договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №60 від 04.02.2004 - уповноважена особа ТОВ фірма «ХАС» 21237338 (індивідуальний податковий номер 45860305).
З огляду вищезазначеного, посилаючись на те, що відповідач свої грошові зобов'язання не виконав, розрахунки за надані позивачем згідно договору послуги не провів, позивач просить суд стягнути з відповідач, зокрема, 447 538,53 грн заборгованості.
Дослідивши повно і всебічно матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.
Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 901, 903, ст. 629 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що розрахунок за послуги зі зберігання сировини та стабілізованої сировини проводиться замовником шляхом 100% попередньої оплати грошовими коштами на розрахунковий рахунок виконавця. Ціна на послуги зі зберігання складає:
- починаючи з шостої по десяту добу включно - 0,60 грн/тн на добу (без ПДВ), крім того ПДВ - 0,12 грн. Разом ціна складає 0,72 грн/тн на добу;
- починаючи з одинадцятої доби - 9,00 грн/тн на добу (без ПДВ), крім того ПДВ - 1,80 грн. Разом ціна складає 10,80 грн/тн на добу.
Як слідує зі змісту наявних в матеріалах справи актів надання послуг №4-01 від 31.01.2015 та №4-01-2/К від 18.12.2015 позивач зберігав сировину та стабілізовану сировину до 29.01.2015 включно.
З огляду наведеного, підписання відповідачем договору свідчить про погодження останнього з умовами укладеного правочину, відтак підписання замовником актів надання послуг №4-01-2/К від 18.12.2016 та №4-01 від 31.01.2015 без будь-яких зауважень чи заперечень підтверджує належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань та отримання зазначених послуг відповідачем, що породжує для останнього обов'язок по оплаті наданих послуг у повному обсязі шляхом 100% попередньої оплати, але не пізніше 29.01.2015.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, а також арифметичну відповідність заявленої до стягнення заборгованості умовам договору, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 447 538,53 грн заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
Посилання ж відповідача на те, що зобов'язаною по оплаті вартості наданих послуг стороною є договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №60 від 04.02.2004 - уповноважена особа ТОВ фірма «ХАС» 21237338 (індивідуальний податковий номер 45860305) оцінюються судом критично, оскільки замовником послуг за договором з відповідними обов'язками є Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ХАС».
У зв'язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором №72/6-С/Б від 30.01.2014, позивач просить суд стягнути з першого 15 367,20 грн 3% річних, нарахованих з 29.01.2015 по 21.03.2016 на 447 538,53 грн заборгованості, а також 117 672,80 грн, нарахованих з 01.02.2015 по 29.02.2016 на 447 538,53 грн заборгованості;
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду вищенаведеного, оскільки арифметично вірний розмір заявлених до стягнення 3% річних, обрахований судом за вказаний позивачем період, становить 15 375,71 грн, а суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем вимоги про стягнення з відповідача 15 367,20 грн 3% річних є обґрунтованою та підлягають задоволенню.
До того ж, оскільки розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат, обрахований судом за вказаний позивачем період, є арифметично вірним, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 177 672,80 грн інфляційних втрат.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі у розмірі, визначеному із врахуванням відповідних ставок судового збору в редакції Закону України «Про судовий збір», чинній станом на дату звернення позивача до суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, Господарського суду України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ХАС» (08800, Київська обл., Миронівський район, м. Миронівка, вул. Леніна, 48, ідентифікаційний номер 21237338) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, будинок 26/28, ідентифікаційний код 30019775) в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (39420, Полтавська обл., Машівський р-н, с. Базилівщина, вул. Польова, 6, ідентифікаційний код 25976423) 447 538 (чотириста сорок сім тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн 00 коп. заборгованості, 15 367(п'ятнадцять тисяч триста шістдесят сім ) грн 56 коп. 3% річних, 177 672 (сто сімдесят сім тисяч шістсот сімдесят дві) грн 80 коп. інфляційних втрат та 9 608 (дев'ять тисяч шістсот вісім) грн 68 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 16.06.2016.
Суддя В.А. Ярема