ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.06.2016№ 910/10512/14
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» (далі - Товариство), м. Київ,
про роз'яснення ухвали господарського суду міста Києва від 18.08.2014
у справі № 910/10512/14
за позовом Bayer Pharma AG [Aktiengesellschaft] (Баєр Фарма АГ [Акціенгезельшафт] (далі - Компанія), м. Монхайм, Федеративна Республіка Німеччина,
до Товариства
та Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ), м. Київ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна фіскальна служба України (далі - ДФС України), м. Київ,
та Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (далі - Центр), м. Київ,
про припинення порушення прав власника патенту України №35554 на винахід
та за зустрічним позовом Товариства
до Компанії та
Державної служби інтелектуальної власності України, м. Київ (далі - Служба),
про визнання недійсним патенту України №35554 на винахід,
за участю представників:
Компанії - Сиклітенка В.В. довіреність від 07.06.2016 № б/н);
Товариства - Криворучка А.І. (довіреність від 15.04.2016 №15/04/2016);
Пирогова О.В. (ордер; серія КВ №075216);
Чайченка М.В. (довіреність від 04.01.2016 №04/01/2016-юр);
МОЗ - не з'явився;
ДФС України - не з'явився;
Центру - Федоренка О.А. (довіреність від 11.01.2016 №35/09-4);
Служби - Запорожець Л.Г. (довіреність від 21.11.2014 №1-8/8566),
Компанія як власник патенту України №35554 на винахід «Похідні хінолон-І нафтиридонкарбонової кислоти у вигляді суміші ізомерів або окремих ізомерів, фармацевтична композиція, що має антибактеріальну активність і проміжні сполуки», яким надано охорону хімічній речовині, що має загальновживану (міжнародну непатентовану) назву моксифлоксацин (moxifloxacin), звернулася до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства та Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ) про:
зобов'язання Товариства припинити використання у будь-який спосіб, зокрема, виготовлення, пропонування до продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях винаходу «Похідні хінолон-І нафтиридонкарбонової кислоти у вигляді суміші ізомерів або окремих ізомерів, фармацевтична композиція, що має антибактеріальну активність і проміжні сполуки», який охороняється патентом України №35554;
визнання недійсним наказу МОЗ від 30.08.2011 №540 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали» в частині державної реєстрації лікарського засобу «МАКСІЦИН®» (концентрат для приготування розчину для інфузій, 20мг/мл по 20 мл у флаконах №1; по 20 мл у флаконі у комплекті з розчинником у контейнері по 100 мл у контурній чарунковій упаковці в пачці № 1);
визнання недійсним наказу МОЗ від 19.05.2014 №340 «Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали» в частині державної реєстрації лікарського засобу «МАКСІЦИН®» (концентрат для приготування розчину для інфузій, 20мг/мл по 20 мл у флаконах №1; по 20 мл у флаконі у комплекті з розчинником у контейнері по 100 мл у контурній чарунковій упаковці в пачці № 1);
визнання недійсним реєстраційного посвідчення UA/11645/01/01 на лікарський засіб «МАКСІЦИН®» (концентрат для приготування розчину для інфузій, 20мг/мл по 20 мл у флаконах № 1; по 20 мл у флаконі у комплекті з розчинником у контейнері по 100 мл у контурній чарунковій упаковці в пачці № 1);
вилучення з цивільного обороту та знищення лікарського засобу «МАКСІЦИН®» (концентрат для приготування розчину для інфузій, 20мг/мл по 20 мл у флаконах №1; по 20 мл у флаконі у комплекті з розчинником у контейнері по 100 мл у контурній чарунковій упаковці в пачці №1) виробництва Товариства.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач-1, отримавши державну реєстрацію лікарського засобу «МАКСІЦИН®», порушує права позивача на винахід «Похідні хінолон-І нафтиридонкарбонової кислоти у вигляді суміші ізомерів або окремих ізомерів, фармацевтична композиція, що має антибактеріальну активність і проміжні сполуки» за патентом України №35554.
06.06.2016 Товариство подало суду заяву про роз'яснення ухвали господарського суду міста Києва від 18.08.2014 (далі - Заява), в якій просило суд роз'яснити:
- якому суб'єкту було доручено проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, а саме: судовому експерту ОСОБА_7 чи Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України;
- яким чином повинна виконуватись ухвала господарського суду міста Києва від 18.08.2014 про призначення у справі № 910/10512/14 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено судовому експерту, який на момент винесення даної ухвали не мав зазначеної в свідоцтві спеціальності, до сфери якої відносяться питання, які потребували роз'яснення і були поставлені на вирішення експерта.
Заява мотивована тим, що згідно з даними реєстру атестованих судових експертів термін дії свідоцтва експерта ОСОБА_7 за видом експертної спеціальності 13.3. «Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями» закінчився 08.07.2014, тобто на момент винесення ухвали господарського суду міста Києва від 18.08.2014 про призначення у справі № 910/10512/14 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності даний експерт не був атестований за вказаною спеціальністю, а тому не міг здійснювати дослідження; крім того, висновок судової експертизи міститься на бланку установи - Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України і засвідчений печаткою останнього.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2016 розгляд заяви Товариства про роз'яснення ухвали господарського суду міста Києва від 18.08.2014 у справі №910/10512/14 призначено на 16.06.2016.
У судовому засіданні 16.06.2016 представники Товариства підтримали доводи заяви та просили суду її задовольнити.
Представник Компанії у судовому засіданні заперечив проти задоволення Заяви та наголосив на письмових поясненнях, поданих суду 16.06.2016, в яких зазначив таке: в ухвалі господарського суду міста Києва від 18.08.2014 чітко зазначено, що проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності доручено саме судовому експерту ОСОБА_7; крім того, з матеріалів справи вбачається, що судовий експерт ОСОБА_7 отримав ухвалу господарського суду міста Києва від 18.08.2014 про призначення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності та матеріали справи №910/10512/14 08.09.2014, а рішенням центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 22.08.2014 №14 термін дії свідоцтва продовжено до 22.08.2017, тобто ОСОБА_7 мав право на проведення судової експертизи.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду Заяви по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва не вбачає підстав для задоволення Заяви з огляду на таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 89 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.
Відповідно до абзацу другого пункту 18 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення» здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Слід зазначити про те, що по суті заявник просить суд роз'яснити ухвалу господарського суду міста Києва від 18.08.2014 про призначення у справі №910/10512/14 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, яка вже виконана.
Разом з тим, судом встановлено, що:
- ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2014 у справі № 910/10512/14 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено судовому експерту ОСОБА_7, та зупинено провадження у справі;
- відповідно до Реєстру атестованих судових експертів ОСОБА_7 є працівником Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України;
- станом на час винесення ухвали у Реєстрі атестованих судових експертів були відсутні відомості про припинення дії свідоцтва ОСОБА_7;
- рішенням центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 22.08.2014 №14 термін дії свідоцтва експерта ОСОБА_7 за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями» продовжено до 22.08.2017, а тому на момент надіслання матеріалів справи (28.08.2014) судовому експерту ОСОБА_7 для проведення судової експертизи, призначеної ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2014, ОСОБА_7 у відповідності до частини шостої статті 31 ГПК України відповідав вимогам, які ставляться для судових експертів;
- 11.05.2016 до господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/10512/14 з висновком судового експерта від 10.05.2016 №991;
- що ж до засвідчення підпису судового експерта у вказаному висновку печаткою Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, то відповідно до пункту 4.17 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145, висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку експертної установи і підписується експертом (експертами), який (які) проводив(ли) дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключних висновків. Якщо до висновку експерта додаються фототаблиці, креслення, схеми, діаграми тощо, вони також підписуються експертом (експертами); підписи засвідчуються відбитком печатки експертної установи; якщо експерт не є працівником державної спеціалізованої установи і працює на професійній основі самостійно, він засвідчує наданий ним висновок своїм підписом і печаткою із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або серії та номера паспорта, тобто судовий експерт ОСОБА_7 мав право засвідчувати свій підпис печаткою установи, в якій працює.
Отже, зі змісту ухвали господарського суду міста Києва від 18.08.2014 про призначення у справі №910/10512/14 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності чітко вбачається, що проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності доручено судовому експерту ОСОБА_7, який на момент отримання матеріалів справи, а саме 08.09.2014, мав чинне свідоцтво за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями» (дія даного свідоцтва продовжена з 22.08.2014 до 22.08.2017), із зазначенням при цьому установи, в якій він працює, а саме Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, тому підстав для роз'яснення ухвали господарського суду міста Києва від 18.08.2014 про призначення у справі №910/10512/14 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності немає.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 86 і 89 ГПК України, господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» про роз'яснення ухвали господарського суду міста Києва від 18.08.2014 у справі № 910/10512/14 відмовити.
Суддя О. Марченко