ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
15 червня 2016 р. Справа № 909/331/16
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О. ,
секретар судового засідання Кричовський Р. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина",
вул. Данила Галицького,40А,смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська
область,77552
до відповідача: Державного підприємства "Вигодське лісове господарство"
вул. Д.Галицького,40,смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область,77552
про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань за договором оренди транспортного засобу №11 від 15.05.14 в сумі 344384,84 грн., з яких 230490,00 грн. - орендна плата; 445000,00грн. неустойка; 69394,84грн. неустойка у вигляді подвійної плати за користування об'єктом оренди, а також зобов'язання повернення орендованого майна.
за участю:
Від відповідача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність від 21.12.16 )
Від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність від 14.12.15)
Встановив:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань за договором оренди транспортного засобу №11 від 15.05.14 в сумі 344384,84 грн., з яких 230490,00 грн. - орендна плата; 445000,00грн. неустойка; 69394,84грн. неустойка у вигляді подвійної плати за користування об'єктом оренди, а також зобов'язання повернення орендованого майна.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" та відповідачем, Державне підприємство "Вигодське лісове господарство" , 15.06.14 , укладено договір оренди транспортного засобу №11 , за умовами якого, позивач зобов"язувався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування автомобіль марки та моделі Урал 4320 з причіпом; тип автомобіля: лісовоз-Е; державний номар:АТ3149ВН, зареєстрований в Калуському ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області; причіп №10959 АТ.
Передача транспортного засобу здійснюється за актом передавання приймання, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав транспортний засіб, а саме: Урал 4320 з причіпом, що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу від 15.05.14.
Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.5.1 цього договору та закінчується 31.12.15.(п.5.2 договору).
Згідно п. 3.1 договору оренди, орендна плата за цим договором з урахуванням її індексації за календарний місяць становить 9850,00грн. без ПДВ, податок на додану вартість 20%-1970,00грн.
Відповідно до п.3.2 договору оренди , орендар сплачує орендну плату шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок орендодавця в строк до 10-ти банківських днів після здачі актів виконаних робіт.
Обов'язком орендаря, відповідно до п.2.3 договору оренди, є своєчасна та в повному обсязі сплата орендної плати .
Однак, в порушення договірних зобов'язань відповідач належним чином не проводив сплату орендної плати, а тому за період з 15.05.14 по 31.12.15 утворилась заборгованість , яка відповідно до розрахунку позивача склала 230490,00грн.
Відповідно до п.4.8 договору, за прострочення повернення орендодавцеві автомобіля, який орендується за цим договором, орендар сплачує орендодавцеві неустойку в розмірі 500грн. за кожен календарний день прострочення.
Оскільки, після закінчення строку дії договору відповідач не повернув позивачу орендовані транспортні засоби відповідачу нарахована неустойка на підставі п. 4. договору в сумі 44500,00грн. та 69394,84грн. неустойки у відповідності до ст. 785 ЦК України.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором оренди транспортного засобу №11 від 15.05.14, складає 344384,84 грн., що і є ціною позову.
Незважаючи на те , що договір оренди транспортного засобу №11 від 15.05.14 припинив свою дію 31.12.15, а відповідач й надалі продовжує користуватись орендованим автомобілем, позивач в позовній заяві поставив вимогу про зобов"язання відповідача повернути йому орендований транспортний засіб.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та просить суд позов задоволити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними. Свої заперечення виклав у відзиві на позов від 30.05.16.
Зокрема, представник відповідача в судовому засіданні вказав, що договір на який посилається позивач не укладався. На користь відсутності договірних зобов"язань свідчать наступні факти.
Після одержання від позивача вимоги про виконання зобов'язань за договором №11 від 15.05.14 керівником підприємства було видано наказ №84 від 05.04.2016 "Про проведення службового розслідування". За результатами службового розслідування встановлено, що після призначення на посаду директора ДП "Вигодське лісове господарство" ОСОБА_3 здійснено інвентаризацію наявних в АТЦ транспортних засобів належних ТОВ "Вектор-Долина". Інвентаризацією встановлено, що транспортний засіб - Урал 4320 державний номар:АТ3149ВН, та причіп-розпуск №10959 АТ знаходяться на території цеху відповідача без належних правових підстав. Згідно пояснень посадових осіб підприємства щодо існування будь-яких документів, які б свідчили про укладання договорів чи їх виконання, зазначені особи вказали , що їм невідомо про існування такого договору, такі документи на підприємстві відсутні.
Відповідач вважає, що спірний договір був підроблений колишнім директором підприємства.
Враховуючи вище викладені обставини представник відповідача просить суд в позові відмовити.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін , дослідивши обставини у справі і подані докази, оцінивши їх відповідно до ст.43 ГПК України, суд вважає позовні вимоги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню , приймаючи до уваги наступне:
23.02.16, на адресу ДП "Вигодське лісове господарство" надійшов від ТОВ "Вектор-Долина" лист-вимога, відповідно до якого позивач стверджував, що 15 червня 2013 року відповідач по справі прийняв від позивача в оплатне строкове користування автомобіль марки та моделі Урал 4320 з причіпом; тип автомобіля: лісовоз-Е; державний номар:АТ3149ВН, зареєстрований в Калуському ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області; причіп №10959 АТ згідно укладеного сторонами договору оренди транспортного засобу №11 від 15.05.14 за актом приймання-передачі від 15.05.2014 . Даним листом позивач просив повернути орендований причіп та сплатити заборгованість з орендної плати по вищевказаному договору.
24.02.16, відповідач звернувся до позивача з листом вих №179-04/08 , яким просив надати йому копію вказаного договору у зв'язку з відсутністю у нього такого договору, та інформації щодо його укладення , а також та направити уповноваженого представника для пред'явлення оригіналу такого договору.
Листом №04/03-01 від 04.03.2016 позивач надіслав відповідачу ксерокопію Договору оренди транспортного засобу №11 від 15.05.14 та ОСОБА_2 приймання-передачі від 15.05.14.
З огляду на те , що відповідач , звернув увагу суду на розбіжності наявні в долученій до позовної заяви ксерокопії договору і ксерокопії направленій позивачем на адресу відповідача, судом витребувано в позивача для огляду оригінал спірного договору.
За змістом договору (п.1.1) встановлено зобов'язання орендодавця (позивача по справі) передати орендареві (відповідача по справі) у строкове платне користування автомобіль марки та моделі Урал 4320 з причіпом; тип автомобіля: лісовоз-Е; державний номар:АТ3149ВН, зареєстрований в Калуському ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області; причіп №10959 АТ.
Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.5.1 цього договору та закінчується 31.12.15.(п.5.2 договору).
Згідно п. 3.1 договору оренди, орендна плата за цим договором з урахуванням її індексації за календарний місяць становить 9850,00грн. без ПДВ, податок на додану вартість 20%-1970,00грн.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні визначення містить норма ст.759 Цивільного кодексу України, яка зокрема зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частина 1 ст.760 ЦК України передбачає, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 1 ст.785 ЦК України встановлено обов"язок наймача щодо повернення наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі у разі припинення договору найму.
Тобто, положення ч.1 ст.785 ЦК України, якими зокрема, позивач обґрунтовує позовні вимоги, передбачає обовязок орендаря повернути орендодавцю саме орендоване майно, чому відповідає право позивача вимагати повернення речей, переданих у найм.
З наведеного слідує право орендодавця повернути майно лише у разі фактичної передачі його у найм орендаря.
Як на факт укладання та виконання спірного договору позивач посилається на ОСОБА_2 приймання-передачі від 15.05.14.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
При дослідженні та оцінці доказів по справі судом встановлено, що автомобіль марки та моделі Урал 4320 з причіпом; тип автомобіля: лісовоз-Е; державний номар:АТ3149ВН, зареєстрований в Калуському ВРЕР при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області; причіп №10959 АТ згідно договору оренди транспортного засобу №11 від 15.05.14, який начебто був укладений між ДП «Вигодське лісове господарство» та ТзОВ «Вектор-Долина» в оренді державного підприємства не перебував, такий договір на підприємстві відсутній, в господарській діяльності даний причіп підприємством не використовувався, ніхто з відповідальних працівників підприємства протягом строку оренди будь-яких документів щодо його оренди не бачив.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 "Оренда", яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 р. зa N 487/4708.
Надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди) належить згідно з пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу до операцій з продажу послуг.
Доходи та витрати, пов'язані з орендною платою за користування об'єктом операційної оренди, відображаються відповідно у орендодавця і орендаря в бухгалтерському обліку у тому періоді, до якого вони належать. Враховуючи це, у бухгалтерському обліку перш за все має значення, до якого місяця відносяться орендні операції, а дата оформлення акта - другорядна обставина.
У бухгалтерському обліку незалежно від дати оформлення цього акта орендодавець і орендар зобов'язані відобразити відповідно доходи і витрати, пов'язані з орендною платою за користування об'єктом операційної оренди, у місяці в якому фактично надавались послуги. При цьому журналі господарських операцій на дату останнього дня кожного місяця протягом строку оренди сторони договору оренди повинні вчинити відповідні бухгалтерські записи про нарахування доходів (у орендодавця) і витрат (у орендаря).
Відповідно до п 8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 "Оренда" - Об'єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, указаною в угоді про оренду.
Затрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.
Надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди) у податковому обліку належить до операцій з продажу послуг, тому якщо місце постачання послуг з оперативної оренди розташоване на митній території України, то така орендна операція є об'єктом оподаткування ПДВ.
При віднесенні сум ПДВ до податкового кредиту орендарю слід керуватися п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу, згідно з яким датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, або дата списання коштів з банківського рахунку на оплату послуг, або дата отримання платником податку послуг, що підтверджено податковою накладною.
Разом з тим, відповідно до п.3.2.Договору оренди транспортного засобу №11 від 15.05.14 долученого до матеріалів справи, зазначено, що орендар сплачує орендну плату шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок орендодавця в строк до 10-ти банківських днів після здачі актів виконаних робіт.
Доказів направлення вказаних актів позивач суду не надав.
Крім того, оренда даного транспортного засобу жодним чином не відображена в бухгалтерському обліку ДП «Вигодське лісове господарство». Згідно даних бухгалтерського обліку державного підприємства кредиторська заборгованість за спірним договором перед ТзОВ «Вектор-Долина» відсутня, оплата орендних платежів за період дії вказаного договору не проводилась, суми орендної плати на витрати підприємством не ставились, суми ПДВ по орендній платі до відшкодування не пред'являлись, протягом всього часу оренди жодної податкової накладної від ТзОВ «Вектор-Долина» на адресу ДП «Вигодське лісове господарство» - не надходило.
Одночасно, позивачем не надано жодного доказу того, що оренда даного транспортного засобу відображена у встановленому законом порядку в бухгалтерському та податковому обліку самого позивача, не надано жодної зареєстрованої у встановленому порядку податкової накладної.
На підтвердження факту неукладення спірного договору відповідач подав пояснення юрисконсульта ОСОБА_4 від 12.04.2016 року (копія знаходиться в матеріалах справи).
Також, судом оглянуто в судовому засіданні оригінал журналу реєстрації господарських договорів (копія наявна в матеріалах справи), запис про реєстрацію спірного договору відсутній.
Згідно пояснень головного інженера ОСОБА_5 про договори оренди №17/06 та 18/06 від 14.06.2013 року та договори оренди №11, 12 від 15.05.2014 року підтверджується, що протягом всього часу жодних актів щодо вказаних договорів не підписував і раніше не бачив.
Довідкою ДП «Вигодське лісове господарство» встановлено, що з 15.05.14 і по даний час (по дату складання довідки) перевезення лісопродукції автомобілем марки та моделі Урал 4320 з причіпом на підприємстві не здійснювалося, в журналі реєстрації подорожніх листів відомості про такий причіп - відсутні. Оригінали вказаних журналів за спірний період досліджено в судовому засіданні.
Згідно бухгалтерської довідки ДП «Вигодське лісове господарство» з 15.05.14 і по даний час автомобіль марки та моделі Урал 4320 з причіпом на позабалансовому рахунку «Орендовані необоротні активи» не числиться, запчастини та ПММ на даний автомобіль підприємством не списувалось.
Крім того, слід зазначити, що у відповідності до вимог чинного законодавства в господарській діяльності використовуються тільки забезпечені у встановленому законом порядку транспортні засоби. Зокрема, забезпеченим транспортним засобом є належним чином зазначений у договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів наземний транспортний засіб, що експлуатується відповідачем, і щодо якого укладений договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
В поданих копіях генеральних договорів страхування наземного транспортного засобу з додатками та переліком застрахованих транспортних засобів за 2013-2015 роки , страхування транспортного засобу , що є предметом даного спору, не здійснювалось .
Згідно п. 1.10. Правил дорожнього руху причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски; транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Згідно п.2.1. вказаних вище Правил водій механічного транспортного засобу повинен маги при собі з поміж іншого і реєстраційний документ на транспортний засіб.
Згідно п.2.2 Правил, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
З наведеного вбачається, що використання та експлуатація транспортного засобу без реєстраційного документа на транспортний засіб не допускається.
Реєстраційні документи на транспортні засоби, які є предметом договору, на ДП "Вигодське лісове господарство" не передавались, та в розпорядженні підприємства таких документів не було , та не могло бути.
Згідно відповіді регіонального сервісу центру МВС причіп 10959 АТ згідно бази даних ЄДР МВС - взагалі не зареєстровано.
Таким чином, обставини на які посилається ДП «Вигодське лісове господарство», заперечуючи проти позову, свідчить про те, що вказаний автомобіль та причіп в оренді у державного підприємства не перебував.
Отже, суд важає недоведеним факт передачі транспортного засобу відповідачу та укладення спірного договору, що спростовує твердження позивача про наявність заборгованості у відповідача по орендній платі згідно спірного договору та обов"язок останнього повернути орендоване майно.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог , а тому позов не підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі, у зв"язку із відмовою в позові, слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного , відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 16, 626, 759 Цивільного кодексу України, ст. 175, 283 Господарського кодексу, керуючись ст. 22, 33, 34, 41, 43, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-Долина" до відповідача, Державного підприємства "Вигодське лісове господарство" про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань за договором оренди транспортного засобу №11 від 15.05.14 в сумі 344384,84 грн., з яких 230490,00 грн. - орендна плата; 445000,00грн. неустойка; 69394,84грн. неустойка у вигляді подвійної плати за користування об'єктом оренди, а також зобов'язання повернення орендованого майна.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 17.06.16
Суддя Калашник В. О.