номер провадження справи 13/59/16
16.06.2016 Справа № 908/1503/16
За позовом: Комунального підприємства “Водоканал”, м. Запоріжжя
до відповідача: Комунального підприємства “Михайло-Лукашівський сіль комунгосп Вільнянського району Запорізької області”, с. Михайло-Лукашеве Вільнянського району Запорізької області
про стягнення 372 030,82 грн.
Суддя Серкіз В.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 5 від 05.01.2016р.
від відповідача: ОСОБА_2, рішення № 8 від 15.01.2013р.
Комунальне підприємство “Водоканал” звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з Комунального підприємства “Михайло-Лукашівський сіль комунгосп Вільнянського району Запорізької області” 372 030,82 грн. за договором № 5393/4 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 01.04.2012р. за період з 01.06.2014р. по 31.01.2016р.
Ухвалою суду від 31.05.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1503/16, присвоєно справі номер провадження 13/59/16 та призначено судове засідання на 16.06.2016р.
До початку розгляду справи представниками сторін заявлено клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
16.06.2016р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, яке оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві № 4871 від 12.05.2016р. та просить суд стягнути з відповідача 372 030,82 грн. за договором № 5393/4 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 01.04.2012р. за період з 01.06.2014р. по 31.01.2016р. Позовні вимоги засновані на приписах ст.ст. 526, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні суму боргу визнав в повному обсязі та не заперечив проти позовних вимог. Також представник відповідача повідомив суд про часткове погашення основного боргу в розмірі 10 022,77 грн.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
01.04.2012р. між Комунальним підприємством “Водоканал” (Водоканал) та Комунальним підприємством “Михайло-Лукашівський сіль комунгосп Вільнянського району Запорізької області” (Абонент) укладено договір № 5393/4 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації (надалі -Договір).
Відповідно до п. 1.1 ОСОБА_3, Водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові і технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: розподілення питної води.
Договір укладено з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із Сторін (п. 2 ОСОБА_3).
Згідно п. 3.2.1 договору, Абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим ОСОБА_3 та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 цього ОСОБА_3.
В пункті 5.1 договору закріплено, що основним документом на оплату є акт-рахунок. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються Абоненту представником Водоканалу, при наявності особистого посвідчення 28, 29, 30, 31 числа кожного місяця. Протягом 2-х робочих днів на підставі даних, зазначених у акті, Абоненту виписується акт-рахунок. На протязі трьох робочих днів з дня виписки акта-рахунку Абонент зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, вказану в акті-рахунку. Якщо Абонент відмовляється підписати акт та акт-рахунок, вони підписуються представником Водоканалу, а в акті та в акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт-рахунок є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та водовідведення.
Позивач в період з 01.06.2014р. по 31.01.2016р. надавав відповідачу послуги з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, що підтверджується наданими суду актами-рахунками за вказаний період.
Акти за надані послуги з водопостачання оформлені у відповідності до п. 5.1 договору.
Всі акти були складені у присутності відповідальної особи відповідача, але підписані ним були лише акти за червень 2014, липень 2014, серпень 2014, та вересень 2014 року.
Відповідно до ОСОБА_3, якщо абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником Водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається Абоненту поштою.
В зв'язку з тим, що відповідач відмовився підписувати акти-рахунки за період жовтень 2014 року - січень 2016 року, дані акти були направлені відповідачу із супровідними листами. Оформлені таким чином акти є обов'язковими для виконання у вказані в них терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод згідно п. 5.1 ОСОБА_3.
Згідно представлених розрахункових документів за період з 01.06.2014р. по 31.01.2016р. позивач надав відповідачу послуги на відпуск води та приймання стоків у каналізацію на загальну суму 667 405,92 грн.
Відповідач оплатив надані послуги частково в сумі 295 375,10 грн. за рахунок субвенції. Також, відповідач погасив суму боргу в розмірі 10 022,77 грн. після порушення провадження у справі.
У зв'язку із частковою оплатою, сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2014р. по 31.01.2016р. складає 362 008,05 грн.
Дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступні обставини:
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк, є договір.
Стаття 173 Господарського кодексу України визначає господарське зобов'язання, як зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ч. 2 ст. 631 цього ж Кодексу договір набирає чинності з моменту його укладення.
Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір № 5393/4 від 01.04.2012р. про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і відповідно, взяв на себе зобов'язання по виконанню умов договору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем виконані зобов'язання по наданню послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації згідно умов укладеного з відповідачем ОСОБА_3 № 5393/4 від 01.04.2012р. Факт надання відповідачу вказаних послуг у період з 01.06.2014р. по 31.01.2016р. на загальну суму 667 405,92 грн. підтверджено наданими суду Актами-рахунками за спірний період, підписаними представниками Водоканала у відповідності до вимог п. 5.1 ОСОБА_3.
У той же час, відповідач оплатив надані позивачем послуги частково, в 305 397,87 грн., що є порушенням умов вищевказаного ОСОБА_3 (п. 3.2.1 ОСОБА_3).
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по своєчасній та повній оплаті послуг з водопостачання, в нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 362 008,05 грн.
Доказів повного виконання зобов'язання по оплаті послуг за ОСОБА_3 № 5393/4 від 01.04.2012р. відповідачем суду не надано та в матеріалах справи вони відсутні.
Крім того, в удовому засіданні представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань по оплаті послуг з водопостачання та приймання стоків у каналізацію за ОСОБА_3 № 5393/4 від 01.04.2012р.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства “Михайло-Лукашівський сіль комунгосп Вільнянського району Запорізької області” 362 008,05 грн. заборгованості за надані послуги з питного водопостачання та прийманням стічних вод у системи каналізації обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
В частині стягнення основного боргу в розмірі 10 022,77 грн. суд відмовляє оскільки відповідачем була сплачена дана сума боргу після порушення провадження у справі.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Михайло-Лукашівський сіль комунгосп Вільнянського району Запорізької області” (70042, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайло-Лукашеве, вул. Космічна, 8-а, код ЄДРПОУ 33774962) на користь Комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61, код ЄДРПОУ 03327121) 372 030 (триста сімдесят дві тисячі тридцять) грн. 82 коп. основного боргу та 5 580 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 46 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення основного боргу в розмірі 10 022 (десять тисяч двадцять дві) грн. 77 коп. - відмовити.
Суддя В.Г. Серкіз
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.