ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.04.2016Справа №910/3334/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД"
до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"
про зобов'язання виконати умови договору
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Пінчук-Ніколайчук Ю.В.
від відповідача: Полєжаєва К.О.
від третьої особи: Галков І.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю про зобов'язання виконати умови договору фінансового лізингу № 690/03/2007 від 15.03.2007 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу № 690/03/2007 від 15.03.2007 р., право вимоги за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГА ТОРГ ЛТД" набуло відповідно до договору про відступлення права вимоги (заміни сторони в зобов'язанні ) № 217/11-2013 від 05.12.2013 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2016 р. порушено провадження у справі № 910/3334/16, залучено до участі у розгляді даної справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.04.2016 р. за участю представників сторін та третьої особи, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Позивач подав додаткові пояснення до позовної заяви, в яких звертає увагу суду, що фактично позовні вимоги полягають у зобов'язанні відповідача передати позивачу майно, а також документи і приналежності, які є невід'ємною складовою майна за договором фінансового лізингу № 690/03/2007 від 15.03.2007 р.
У процесі провадження у справі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача подала письмові пояснення по справі, у яких зазначає, що повністю підтримує позовні вимоги позивача.
06.04.2016 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених вимог, мотивуючи свої заперечення тим, що право власності на спірні транспортні засоби належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг", в той час як позивач не звертався до відповідача про отримання оригіналів свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів для здійснення реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" на них.
Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги ьа просив позов задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позов.
Представник третьої особи заявив про підтримку позовних вимог.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками процесу, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.
У судовому засіданні 20.04.2016 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
15.03.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" та Фірмою "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю було укладено договір фінансового лізингу № 690/03/2007 від 15.03.2007 р., за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" зобов'язалось передати без надання послуг по управлінню та технічній експлуатації, а відповідач - прийняти в тимчасове володіння та користування за плату майно - вантажні автомобілі МАЗ- 630305-220 в кількості двох одиниць (кузов/шасі № УЗМ63030570002558 та № УЗМ63030570002547), а також здійснювати лізингові платежі.
Відповідно до пункту 3.1. договору передача Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" майна, а також необхідних приналежностей та документів, які є невід'ємною складовою майна, прийняття його відповідачем на правах володіння і користування відбувається шляхом підписання акта здачі-приймання майна.
Відповідно до пункту 6.1. договору на протязі всього строку дії договору право власності на майно належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг", а права на володіння і користування майном, в обсязі та на умовах договору, належать відповідачу.
Згідно пунктів 9.3.1., 9.4. в випадку, якщо відповідач систематично порушує свої платіжні зобов'язання згідно договору та/або користується майном з порушенням умов його утримання та експлуатації, відповідач зобов'язується надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" відповідне його вимогам забезпечення або замінити раніше надане забезпечення в строк, вказаний у відповідній вимозі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг". У випадку невиконання відповідачем вищевказаних умов, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" має право в односторонньому порядку припинити право відповідача на володіння та користування майном та вилучити майно в порядку, передбаченому в договорі.
Відповідно до пункту 13.1.2. договору права відповідача на володіння та користування майном можуть бути припинені Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" в односторонньому порядку у випадку, якщо відповідач більше двох разів підряд допустив затримку платежу більше ніж на 10 банківських днів.
Відповідно до пункту 13.2. відповідач зобов'язаний в строк, вказаний в вимозі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг", передати останньому майно, а також документи та приналежності, які є невід'ємною частиною майна.
Згідно пункту 13.5. якщо порушення зобов'язань, що слугувало причиною вилучення майна, не усуваються в строк, виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг", або в установлений строк відповідач не передав майно, то Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" має право в односторонньому порядку розірвати договір, повідомивши в письмовій формі відповідача, продати майно за розумну ціну.
05.12.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" підписали договір відступлення права вимоги № 217/11-2013, що виникло на підставі договору фінансового лізингу № 690/03/2007 від 15.03.2007 р.
Згідно з пунктом 1.2. договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" отримує всі права та обов'язки, що належали Товариству з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" по відношенню до відповідача, а саме, право вимоги від останнього належного виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу № 690/03/2007 від 15.03.2007 р.
Відповідно до пункту 1.5. за даним договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" отримує всі майнові права, в тому чисті право власності на предмети лізингу, передані за договором лізингу.
Згідно з пунктом 3.1. даний договір вступає в силу з дати його укладення та діє до повного його виконання сторонами. Відступлення права вимоги вважається виконаною з дати укладення даного договору.
Відповідно до пункту 4.2. відступлення права вимоги згідно з цим договором не тягне за собою ніяких змін умов договору лізингу.
У справі міститься копія повідомлення від 09.12.2013 р. про відступлення права вимоги за договором фінансового лізингу № 690/03/2007 від 15.03.2007 р., а також докази його направлення Фірмі "Т.М.М." - Товариству з обмеженою відповідальністю, а саме - описи вкладення у цінний лист та поштові повідомлення з підписами про одержання такого відправлення представниками Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю.
Також в матеріалах справи містяться копії видаткових накладних № РН-0000261 від 04.07.2007 р та № РН-0000260 від 29.06.2007 р., які підтверджують факт отримання Фірмою "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю в тимчасове володіння та користування за плату майна - вантажні автомобілі МАЗ- 630305-220 з КВП.
Крім того, позивач надав копію акту здачі-приймання майна від 04.07.2007 р. згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" передало, а Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю прийняла наступні вантажні автомобілі МАЗ- 630305-220 в кількості двох одиниць (кузов/шасі № УЗМ63030570002558 та № УЗМ63030570002547 ).
18.12.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" звернулось до відповідача з вимогою № 773-12/12 від 12.12.2012 р. про сплату заборгованості за договором фінансового лізингу № 690/03/2007 від 15.03.2007 р. або повернення предмету лізингу у строк до 21.12.2012 р.
Листом вих. № 27-01/1 від 29.01.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" повідомило Фірму "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю про розірвання договору фінансового лізингу № 690/03/2007 від 15.03.2007 р. в односторонньому порядку на підставі п. 13.5. договору.
01.12.2015 р. позивач звернувся до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю з вимогою № 152-11/15 від 26.11.2015 р. про повернення предметів лізингу за договором фінансового лізингу № 690/03/2007 від 15.03.2007 р., у строк до 07.12.2015 р.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідно до договору про відступлення права вимоги № 217/11-2013 від 05.12.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" набуло права вимоги за договором фінансового лізингу № 690/03/2007 від 15.03.2007 р.
При цьому, позивач зазначає, що оскільки договір фінансового лізингу № 690/03/2007 від 15.03.2007 р. розірваний в односторонньому порядку, Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю користується спірним майном без належних правових підстав, у зв'язку з чим позивачем у судовому порядку заявлено вимогу про зобов'язання повернути предмет лізингу.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 807 Цивільного кодексу України предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.
За приписами ст. 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.
Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначаються Законом України «Про фінансовий лізинг» статтею 1 якого передбачено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі, у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» спори, що виникають при укладанні та виконанні лізингових договорів, вирішуються відповідно до закону.
Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до ст. 785. Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.
За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 512 Цивільного кодекс України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За правилами ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Суд відзначає, що договір фінансового лізингу № 690/03/2007 від 15.03.2007 р. не містить заборони щодо заміни кредитора у зобов'язанні.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що на момент звернення з позовом, повинні бути порушені права та інтереси саме позивача, а так як право власності на вантажні автомобілі МАЗ- 630305-220 в кількості двох одиниць (кузов/шасі № УЗМ63030570002558 та № УЗМ63030570002547) належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг", то права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" не є порушеними, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно зі ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
За умовами договору відступлення права вимоги № 217/11-2013 від 05.12.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" отримує всі майнові права, в тому числі право власності на предмети лізингу, передані за договором фінансового лізингу № 690/03/2007 від 15.03.2007 р., всі права та обов'язки, що належали Товариству з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" по відношенню до відповідача, а саме, право вимоги від останнього належного виконання зобов'язань за договором лізингу.
Тож, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" набуло право вимоги за договором фінансового лізингу № 690/03/2007 від 15.03.2007 р., враховуючи, що вказаний договір припинив свою дію у зв'язку з його розірванням в односторонньому порядку, предмет лізингу має бути повернутий в силу приписів Цивільного кодексу України та Закону України «Про фінансовий лізинг».
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог та приймаючи до уваги наведені обґрунтування позову, з огляду на встановлені судом обставини та враховуючи норми чинного законодавства України суд дійшов висновку, що доводи позивача підтверджуються наявними у справі доказами, а відтак - позов підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" задовольнити.
2. Зобов'язати Фірму "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул. Галі Тимофєєвої, буд. 3, код ЄДРПОУ 14073675) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова 22/8, офіс 402, код ЄДРПОУ 38952030) предмет лізингу, а саме вантажні автомобілі МАЗ- 630305-220 в кількості двох одиниць (кузов/шасі № УЗМ63030570002558 та № УЗМ63030570002547).
3. Стягнути з Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул. Галі Тимофєєвої, буд. 3, код ЄДРПОУ 14073675) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Торг ЛТД" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова 22/8, офіс 402, код ЄДРПОУ 38952030) судовий збір у розмірі 1 378, 00 (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 25.04.2016 р. .
Суддя Пригунова А.Б.