про повернення позовної заяви
13.06.2016 Справа № 908/1612/16
м. Запоріжжя
Суддя Гончаренко С.А., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (вул. Перемоги, буд. 50, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69001; код ЄДРПОУ 20495280),
до відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРДА» (вул. Ливарна, буд. 11, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, 49000; код ЄДРПОУ 34686380),
до відповідача-2: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ІПН НОМЕР_1),
про розірвання договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва шляхом продажу на аукціоні, стягнення 14061,64грн. штрафу, повернення об'єкту нерухомого майна до державної власності, -
Позовна заява №10-22-03235 від 08.06.2016 (вх. №1744/09-05/16 від 13.06.2016) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРДА» та ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва шляхом продажу на аукціоні від 18.09.2006 №1057, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та ОСОБА_1; стягнення з ОСОБА_1 штрафу за невиконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва шляхом продажу на аукціоні від 18.09.2006 №1057 у сумі 14061,64грн.; повернення об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 137557123101) незавершену будівництвом будівлю (Літ.-А), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, від товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРДА» до державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, підлягає поверненню виходячи з наступного:
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
У п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що ст. 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, у п.2.2.1 постанови Пленуму зазначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах ч. 5 ст. 216, ст. 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п. 3 ч. 2 ст. 54 і ст. 55 Господарського процесуального кодексу України такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (ст. 38, п. 4 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» №928-VІІІ від 25.12.2015 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня встановлена в сумі 1378,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00грн.) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (206700,00грн.), за позов немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (1378,00грн.).
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області у повній заяві заявлені одна вимога немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру.
Крім того, позивач просить застосувати норми ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України щодо забезпечення позову, шляхом накладання арешту на спірний об'єкт нерухомого майна та заборони товариству з обмеженою відповідальністю «ЕРДА» або будь-яким іншим особам у будь-який спосіб відчужувати об'єкт нерухомого майна.
Згідно положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову, також, сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 609,00грн.
В позовній заяві позивач просить суд відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на відсутність грошових коштів. В підтвердження чого до позовної заяви додано лист Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області від 30.05.2016 № 06-08.1/197-1618, згідно якого залишок відкритих асигнувань на рахунку позивача 90753001000444 по КЕКВ 2800 станом на 27.05.2016 відсутній.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судовий збір»: платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В п 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України зазначено, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Згідно ст. 47 Бюджетного кодексу України, відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету.
Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002, кошторис бюджетної установи (далі - кошторис) - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Кошторис має такі складові частини:
- загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною установою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;
- спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.
Позивачем до позовної заяви не додано копії затвердженого кошторису або будь-яких інших документів, які б підтверджували його доводи щодо відсутності у кошторисі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, передбачених коштів на оплату судового збору.
Доданий до позовної заяви лист Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області від 30.05.2016 № 06-08.1/197-1618 не є належним та допустимим доказом скрутного матеріального становища позивача. Крім того, вказаний лист підтверджує відсутність коштів на рахунку позивача 90753001000444 по КЕКВ 2800 станом на 27.05.2016. В той час, як позовна заява датована 08.06.2016 та подана до суду 13.06.2016.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не сплачено судовий збір у встановленому законом розміру та порядку.
У відповідності до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з ним у господарський суд у загальному порядку, після усунення допущених порушень.
На підставі вищевикладеного та керуючись п. 4 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву №10-22-03235 від 08.06.2016 (вх. №1744/09-05/16 від 13.06.2016) та додані до неї документи повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області без розгляду.
Додаток: оригінал позовної заяви №10-22-07509 від 09.12.2015 з додатками, всього на 40 (сорок) аркушах.
Суддя С.А. Гончаренко