16.06.16р. Справа № 904/313/16
За заявою приватного підприємства "Вєномєт Метал", м.Запоріжжя
про заміну стягувача у виконавчому провадженні
по справі
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ДІВЕС", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "ШПЛІНТ.УА", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область
про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат
Суддя Петренко І.В.
Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.
Представники:
від заявника: не з'явився;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: представник ОСОБА_1 - довіреність № б/н від 18.08.15р.;
від Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського районного управління юстиції: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дівес", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "Шплінт.УА", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область (далі по тексту - відповідач) про стягнення 7324,72грн. трьох відсотків річних та 100941,18грн. інфляційних втрат.
Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.
18.02.2016р. господарським судом ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "Шплінт.УА" (51907, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, 3-й Баглійський провулок, 1-Ж; ідентифікаційний код 36826164) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дівес" (50106, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Фабрична, 3/7; ідентифікаційний код 34810697) 7317,03грн. (сім тисяч триста сімнадцять грн. 03 коп.) трьох відсотків річних; 100941,18грн. (сто тисяч дев'ятсот сорок одна грн. 18 коп.) інфляційних втрат; 1623,99грн. (одна тисяча шістсот двадцять три грн. 99 коп.) судового збору. В решті позовних вимог відмовити.
01.03.2016р. на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2016р., яке набрало законної сили 01.03.2016р. видано наказ.
31.05.2016р. через канцелярію суду отримано заяву приватного підприємства "Вєномєт Метал" в якій просить суд замінити стягувача - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дівес" її правонаступником - приватним підприємством "Вєномєт метал" у виконавчому провадженні №50747568, відкритому старшим державним виконавцем Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції ОСОБА_2 на підставі наказу господарського суду Дніпропетровської області №904/313/16 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "Шплінт.УА" 7317,03грн. (сім тисяч триста сімнадцять грн. 03 коп.) трьох відсотків річних; 100941,18грн. (сто тисяч дев'ятсот сорок одна грн. 18 коп.) інфляційних втрат; 1623,99грн. (одна тисяча шістсот двадцять три грн. 99 коп.) судового збору.
Керуючись ст. ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалив прийняти заяву за вих.№б/н від 30.05.2016р. до розгляду; заяву призначити до розгляду в засіданні на 16.06.2016р.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Заявник про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 10.06.2016р. з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 08.06.2016р.
Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 15.06.2016р. з відміткою представника позивача про отримання ухвали суду 10.06.2016р.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень суду та явкою представника в судове засідання.
Баглійський відділ державної виконавчої служби Дніпродзержинського районного управління юстиції про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 10.06.2016р. з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 09.06.2016р.
16.06.2016р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд заяви без участі представника, яким також підтримує заяву та просить її задовольнити.
Представник заявника звернувся до суду з заявою про розгляд заяви без участі представника, якою також підтримує заяву та просить її задовольнити.
Інших усних та письмових заяв і клопотань не заявлено.
Повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився, клопотанням просить розглянути заяву без участі представника та підтримує заяву, про розгляд заяви повідомлений належним чином.
Повноважний представник заявника в судове засідання не з'явився, заявою просить розглянути заяву без участі представника, яку також підтримує, про розгляд заяви повідомлений належним чином.
Повноважний представник відповідача в судовому засіданні заяву підтримує та просить її задовольнити.
Повноважний представник Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського районного управління юстиції в судове засідання не з'явився, про розгляд заяви повідомлений належним чином.
Суд заслухав пояснення представника відповідача щодо предмету заяви.
В судовому засіданні дослідженні надані сторонами та наявні в матеріалах справи докази.
За результатами розгляду заяви за вих.№б/н від 30.05.2016р. про заміну сторони виконавчого провадження господарський суд встановив.
18.05.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дівес" (далі по тексту - позивач, первісний кредитор) та приватним підприємством "Вєномєд Метал" (далі по тексту - заявник, новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Шплінт.УА" (далі по тексту - відповідач, боржник), належні первісному кредитору відповідно до договору поставки №ДВ-022 від 22.04.2013р., що укладений між первісним кредитором та боржником (далі по тексту - основний договір).
Пунктом 1.2 договору визначено, що за цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов'язків: повернення грошових коштів у сумі 382995,71грн., з яких:
- 200911,00грн. сума основного боргу;
- 12505,92грн. три відсотки річних;
- 142033,09грн. інфляційні;
- 20566,54грн. пені;
- 6979,16грн. судового збору.
Права вимоги, що відступаються за цим договором, а також всі без винятку права та обов'язки первісного кредитора за основним договором переходять до нового кредитора з дня підписання цього договору та акта приймання-передачі документів.
Новий кредитор приймає на себе права вимоги за основним договором на власний ризик.
Первісний кредитор не відповідає перед новим кредитором за можливість або наслідки оспорювання боржником або третіми особами підстав, процедури, умов чи наслідків відступлення права вимоги за цим договором.
Первісний кредитор не відповідає перед новим кредитором за можливість, наслідки оскарження боржником або третіми особами цього договору та не відповідає перед новим кредитором за невиконання боржником вимог, які були відступлені за цим договором.
Пунктом 1.3 договору визначено, що суми грошових коштів, які будуть перераховані боржником новому кредитору зараховуються в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за основним договором.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 7.1).
18.05.2016р. на виконання вимог укладеного між сторонами договору за актом приймання-передачі первісним кредитором новому кредитору передано всю необхідну документацію, яка підтверджує зобов'язання боржника за основним договором.
Платіжним дорученням №2594 від 20.05.2016р. на суму 382995,71грн. підтверджено факт погашення новим кредитором боргу боржника перед первісним кредитором.
Згідно з частиною другою статті 43 та статтею 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами процесуального законодавства, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Дослідивши оригінали наданих до господарського суду документів у розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв їх як належні докази, оскільки вони містять інформацію щодо відступлення права вимоги та підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за основним договором.
Належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та заявника і підтверджували належне виконання відповідачем умов основного договору, відповідачем господарському суду надано не було.
Господарський суд дійшов висновку, що вимоги викладені в заяві за вих.№б/н від 30.05.2016р., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (ч.1). Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив (ч.2). Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу (ч.3).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що передбачено п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом (ч.2).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 Цивільного кодексу України).
Статтею 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 Цивільного кодексу України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Статтею 519 Цивільного кодексу України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Керуючись ст. ст. 512, 513, 514, 516, 517, 519 Цивільного кодексу України, ст. ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву за вих.№б/н від 30.05.2016р. про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.
Замінити стягувача - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дівес" (50011, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Світлогірська, 74; ідентифікаційний код 34810697) її правонаступником - приватним підприємством "Вєномєт метал" (69071, м.Запоріжжя, вул.Чарівна, 50; ідентифікаційний код 30958428) у виконавчому провадженні №50747568, відкритому старшим державним виконавцем Баглійського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції ОСОБА_2 на підставі наказу господарського суду Дніпропетровської області №904/313/16 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Метизний завод "Шплінт.УА" (51907, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, 3-й Баглійський провулок, 1-Ж; ідентифікаційний код 36826164) 7317,03грн. (сім тисяч триста сімнадцять грн. 03 коп.) трьох відсотків річних; 100941,18грн. (сто тисяч дев'ятсот сорок одна грн. 18 коп.) інфляційних втрат; 1623,99грн. (одна тисяча шістсот двадцять три грн. 99 коп.) судового збору.
Ухвала набирає законної сили з часу її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку встановленому для оскарження судових рішень.
Суддя ОСОБА_3