14.06.16р. Справа № 904/2949/16
За позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОСЕРВІС" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область
до Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія", м. Київ. в особі відокремленого підрозділу філії "Вільногірський гірничо - металургійний комбінат", м. Вільногірськ, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 844 385, 59 грн за договором на постачання теплової енергії
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Гриценко І.О.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. б/н від 16.05.2016р., ОСОБА_2 - директор розпорядження № 146-ОС від 04.07.2011р.
Від відповідача: ОСОБА_3 представник - дов. № 55/01-02 від 01.02.2016р.
Комунальне підприємство "ТЕПЛОСЕРВІС" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області звернулось до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі відокремленого підрозділу філії "Вільногірський гірничо - металургійний комбінат" суму основного боргу у розмірі 624 092,98 грн., пеню - 30 198,26 грн., 3% річних -18 634,88 грн. інфляційні втрати - 171 459,47 грн. за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 25 - 15 ТП від 16.01.2015р.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 25 - 15 ТП від 16.01.2015р.
У судовому засіданні 14.06.2016р. позивач надав заяву № 161-16 від 13.06.2016р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить зменшити розмір позовних вимог на суму 220 292,61 грн., яка складається з 18 634,88 грн. -3% річних, 171 459,47 грн. - інфляційних втрат, 30 198,26 грн. - пені та просять стягнути суму основного боргу у розмірі 624 092,98 грн.
Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК, ціну позову вказує позивач.
Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву позивача до розгляду.
Відповідач не заперечує проти задоволення уточнених позовних вимог, вказує, що заборгованість перед позивачем виникла внаслідок важкого матеріального становища підприємства відповідача.
Ухвалою суду від 17.05.2016р. розгляд справи відкладався на 14.06.2016р.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не заявлялось.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.05.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
16.01.2015р. між Комунальним підприємством «Теплосервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі - Постачальник, Позивач) та Державним підприємством "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - Покупець, Відповідач) укладено договір №25-15ТП про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору за цим договором постачальник бере на себе зобовязання з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води для опалення будинку культури та спорту "Металург" філія "Вільгірський ГМК" ДП "ОГХК" (надалі - теплова енергія) споживачу, споживач зобов'язується прийняти та оплатити послуги з постачання теплової енергії в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору.
Теплова енергія передається споживачу в об'ємах, вказаних у додатку №1 до цього договору виключно на потреби опалення. Вартість за 1 Гкал затверджується рішенням Виконавчого комітету Вільногірської міської ради (п. 1.2. Договору).
Згідно п.3.1. Договору розрахунки за постачання теплової енергії, що споживається, поводяться після предявлення постачальником рахунку за виконані послуги та підписання. Сторони домовилися, що ціна за 1 Гкал у відповідному періоді споживання теплової енергії встановлюється на рівні граничної ціни та тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни граничної ціни та/або тарифів сторонами в обов'язковому порядку здійснюється перерахунок за спожиту теплову енергію за новими цінами з дати застосування цих цін (тарифів). Ціна оформлюється додатковою угодою.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 3.2. Договору).
Оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур та в розмірі суми, вказаної в цих рахунках:
- з платежів передоплати з 20-го до 25-го числа поточного розрахункового періоду;
- з платежів поточного розрахункового періоду - в 5-денний термін після дати одержання рахунку-фактури (п. 3.4. Договору).
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги з теплопостачання (п.п. 6.1., 6.1.1. Договору).
Цей договір діє з 16.01.2015р. до 31.12.2015р. Припинення дії договору не звільняє покупця від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (п.п. 10.1., 10.3. Договору).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт (які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств сторін) на загальну суму 624 092,98 грн. (а.с.24-29).
Проте, відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі624 092,98 грн., що і стало причиною спору.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про задоволення спору на підставі наступного.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 624 092,98 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі слід покласти на відповідача.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія"(03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код ЄДРПОУ 36716128) в особі відокремленого підрозділу філії "Вільногірський гірничо - металургійний комбінат" (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Степова, 1, код ЄДРПОУ 39899830) на користь Комунального підприємства "Теплосервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Леніна, буд.8, код ЄДРПОУ 36489101) суму основного боргу - 624 092,98 грн. (шістсот двадцять чотири тисячі дев'яносто дві грн. 98 коп.), 9 361,39 грн. (дев'ять тисяч триста шістдесят одна грн. 39 коп.) судового збору, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,
- 17.06.2016р.
Суддя ОСОБА_4