16 червня 2016 року Справа № 913/298/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Божок В.С., Полянського А.Г.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду
від29.03.2016
у справі№913/298/14
Господарського судуЛуганської області
за позовомДержавного підприємства "Південна залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Харківська дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства "Південна залізниця"
доПублічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат"
простягнення суми,
Касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.
Відповідно до приписів статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Згідно частини 3-ї статті 105 цього кодексу постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Пунктом 5-м частини 1-ї статті 1113 вказаного кодексу визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо її подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено.
Оскаржена постанова апеляційного господарського суду була прийнята 29.03.2016, після чого була надіслана учасникам судового процесу 01.04.2016, тобто в межах визначеного процесуальним законом триденного терміну з дня їх прийняття, що підтверджується відміткою про відправку на зворотному боці останнього аркушу оскарженої постанови.
Як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, вона була подана скаржником 13.05.2016 про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду апеляційної інстанції на касаційній скарзі, поданій безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Таким чином касаційна скарга була подана після спливу встановленого законом строку для її подання.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" просить поновити пропущений процесуальний строк для подання касаційної скарги. В якості причин пропуску вказаного строку посилається на несвоєчасне отримання фінансування на сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Із доданого до клопотання витягу із протоколу №1 засідання правління Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" вбачається, що датою початку фінансово-господарської діяльності цього товариства визначено 01.12.2015, тоді як касаційна скарга, як вже зазначалось, була подана 13.05.2016.
При цьому будь-які документи щодо несвоєчасного отримання фінансування на сплату судового збору до вказаного клопотання, як і до касаційної скарги, не додані, як і не вбачається, що це товариство припиняло свою діяльність через відсутність фінансування.
Отже клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження не підтверджено, що позбавляє суд касаційної інстанції можливості зробити мотивований висновок щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
При цьому слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.10.2016 зі справи "Устименко проти України", дійшов до висновку що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже вказане рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, дають правові підстави для відмови у відновленні пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.
Вказані обставини є безумовними підставами для відхилення клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження, і, відповідно до приписів статті 1113 частини 1-ї пункту 5-го Господарського процесуального кодексу України - для повернення касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 86, 111, пунктом 5 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України,
Клопотання Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" про відновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Донецького апеляційного господарського суду від 29.03.2016 у справі Господарського суду Луганської області №913/298/14 відхилити, касаційну скаргу повернути особі, що її подала, а справу - до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Г.М. Мачульський
Судді В.С. Божок
А.Г. Полянський