16 червня 2016 року Справа № 922/470/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі),
суддів :Бондар С.В., Васищака І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуАкціонерної компанії "Харківобленерго"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 28.03.16
у справі№922/470/16
господарського судуХарківської області
за позовомКомунального підприємства "Харківводоканал"
доАкціонерної компанії "Харківобленерго"
прозобов'язання вчинити певні дії
за участю представників від:
позивачаПляшкова І.Л. (дов. від 28.01.16)
відповідачаСолдатенко А.М. (дов. від 25.04.16)
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.16 (суддя Суярко Т.Д.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.16 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Істоміної О.А., суддів: Барбашової С.В., Білецької А.М.), заяву Комунального підприємства "Харківводоканал" про застосування заходів забезпечення позову задоволено: заборонено Акціонерній компанії "Харківобленерго" до вирішення даної справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів Комунального підприємства "Харківводоканал".
Не погоджуючись із судовими актами у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (та поясненнями до неї), в якій просить їх скасувати, посилаючись на недоведеність обставин, які могли б бути підставою вжиття заходів для забезпечення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, подавши позов, позивач звернувся із заявою про вжиття заходів для забезпечення позову. Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник вказав, що відключення від енергопостачання КП "Харківводоканал" може призвести до незворотних наслідків соціального та економічного характеру, завдасть шкоди правам та охоронюваним інтересам осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суди заяву про забезпечення позову задовольнили з огляду на наступне. Як вбачається із матеріалів справи, КП "Харківводоканал" є підприємством, що надає послуги з централізованого питного водопостачання та є єдиним підприємством, яке задовольняє потреби мешканців міста у водопостачанні, водовідведенні, очищенні води та стоків. Крім того, позивач є єдиним у місті Харкові підприємством, яке здійснює централізоване постачання питної води населенню, є об'єктом життєзабезпечення міста стратегічного призначення, що здійснює безперервний цикл водопостачання.
Матеріалами справи також встановлено, що відповідач порушував питання про припинення постачання електроенергії на об'єкти позивача з підстав наявності заборгованості за спожиту електроенергію. Так, позивачем надано до суду адресовані йому повідомлення про припинення подачі електроенергії від 11.01.16 №15; від 12.01.16 №18; від 28.01.16 №47; від 03.02.16 №71; від 12.02.16 №93 та від 17.02.16 №102. Після направлення зазначених вище повідомлень, відповідачем вчинені дії, направлені на зменшення енергопостачання об'єктів КП "Харківводоканал". Зокрема, листом від 08.02.16 №01-18/937 відповідач повідомив позивача що з 08.00 год. 10.02.16 має намір провести обсяги постачання електроенергії до обсягів фактичної оплати вартості спожитої електроенергії, шляхом почасового постачання електроенергії на об'єкти водопостачання до повного погашення КП "Харківводоканал" заборгованості за спожиту електроенергію.
За таких обставин, суди дійшли висновку, що вжиття заходів забезпечення позову у даній справі попереджує можливі незворотні наслідки екологічного, санітарно-епідеміологічного та соціального характеру, які можуть виникнути у випадку відключення водопостачальних вузлів позивача від електропостачання, а відключення КП "Харківводоканал" від електропостачання призведе до виникнення системних аварій на об'єктах життєзабезпечення міста, зменшення рівня постачання тепла, гарячої води населенню, розморожування систем теплопостачання тощо.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне. Застосувавши заходи до забезпечення позову які фактично аналогічні позовним вимогами, суди таким чином вирішили спір до його розгляду по суті.
Згідно із ст.ст.66-67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вживає заходів до забезпечення позову шляхом винесення відповідної ухвали.
В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.06 №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів.
У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.06 №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з п.9 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №16, господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Предметом спору у даній справі є припинення зловживання відповідачем правом на відключення від енергопостачання об'єктів єдиної технологічної системи КП "Харківводоканал". А оскаржуваною ухвалою (та постановою) заборонено Акціонерній компанії "Харківобленерго" до вирішення даної справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів Комунального підприємства "Харківводоканал".
Тобто, позовні вимоги сформульовані навіть більш розмито, ніж заходи до забезпечення позову. Слід вказати, що судовий акт, у резолютивній частині якого особі (господарюючому суб'єкту) приписується припинити зловживати правом фактично неможливо виконати, на відміну від оскаржуваної ухвали, якою заборонено особі вчиняти конкретні дії (по припиненню, обмеженню енергопостачання усіх об'єктів Комунального підприємства "Харківводоканал").
Таким чином, застосуванням вищевказаних заходів по забезпеченню позову, спір не лише вирішений по-суті, позовні вимоги задоволені у обсязі більшому, ніж вони заявлені.
Тому оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для вирішення спору по-суті.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 02.03.16 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.03.16 у справі №922/470/16. Справу направити до господарського суду Харківської області для вирішення по-суті.
Головуючий - суддя Б. М. Грек
Судді С. В. Бондар
І. М. Васищак