14 червня 2016 року Справа № 876/11704/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
Суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.,
з участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) управління Державної пенітенціарної служби України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.10.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) управління Державної пенітенціарної служби України, про визнання актів від 16.09.2015 року протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
02 жовтня 2015 року, ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) управління Державної пенітенціарної служби України про визнання актів від 16.09.2015 року протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.10.2015 року позов задоволено повністю.
Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.
Просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.10.2015 року та прийняти нову, якою визнати акти за формою Н-5 та формою НПВ від 16.09.2015 року, які видані ОСОБА_1 правочинними.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що на момент судового розгляду справи Івано-Франківською установою виконання покарань управління ДПтС України в Івано-Франківській області (№12) отримано усі відповіді на направленні до відповідних установ запити, щодо отримання травми ОСОБА_1, а позивачу видано акти за формою Н-5 та формою НПВ від 16.09.2015 року, про те що, нещасний випадок який стався із ОСОБА_1 слід вважати не пов'язаним з виробництвом.
В свою чергу позивачем було подано заперечення на апеляційну скаргу Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) управління Державної пенітенціарної служби України. В якій позивач зазначає, що на час розгляду справи відповіді на запити були відомі і тому вважає, що посилання в постанові суду є опискою. Позивач погоджується з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду та вважає правильним провести додаткове розслідування, щодо факту отримання ним травми 19.06.2000 року, як нещасний випадок, що стався при виконанні службових обов'язків під час проходження служби.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, що 18 червня 2000 року в складі групи з трьох працівників позивач ОСОБА_1, разом із працівниками ОСОБА_2, та ОСОБА_3 відбули у відрядження, їхали в м. Київ поїздом «Івано-Франківсь - Київ». Під час поїздки, на під'їзді до станції Київ, о 5 годині ранку 19.06.2000 року позивач впав з другої полиці купе вагона. В результаті падіння отримав травму у вигляді перелому нижньої щелепи в ділянці кута з права, травма кисті з права.
За результатами спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 19.06.2000 року. Комісією складено акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5, у висновках якого зазначено, що враховуючи значний вплив часу та відсутність об'єктивно-підтвердженої інформації нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1, контролером відділу режиму і охорони Івано-Франківського слідчого ізолятора №12 УДДУПВП в Івано-Франківській області не вважається пов'язаним з виробництвом.
16.09.2015р. начальником Івано-Франківської установи виконання покарань УДПтСУ в Івано-Франківській області затверджено акти від 16.09.2015 р. за формою Н-5 та Н-1 про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом.
Апеляційний суд встановив, що зазначені акти підписали три із п'яти членів комісії, зазначених в акті, хоча згідно наказу Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) Управління держаної пенітенціарної служби України від 18.03.2015 року №106 комісія створена в складі 6 осіб.
Колегія суддів погоджується з висновком Івано-Франківського окружного адміністративного суду, що ОСОБА_1 отримав травми, що сталися при виконанні службових обов'язків під час проходження служби. Відповідно до ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах визначено Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 30.11.2011р. №1232, пунктом 7 якого передбачено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю.
Згідно пункту 2.5 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків і аварій, що сталися з особами рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 06.08.2012 року №1166/5 порядку визначаються такими, що сталися при виконанні службових обов'язків нещасні випадки, які сталися під час проходження служби, зокрема, службового відрядження або прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання відрядження.
Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) управління Державної пенітенціарної служби - залишити без задоволення.
Постанову Івано-франківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року в справі № 809/4162/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Р.П. Сеник
Судді : Р.Б. Хобор
Я.С. Попко
Повний текст рішення виготовлено 15.06.2016 року.