06 червня 2016 року Справа № 876/8940/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Левицької Н.Г, Сапіги В.П.
за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року по справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2, третя особа - Самбірська міська рада про знесення самовільного будівництва,-
Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася з адміністративним позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи - Самбірської міської ради про знесення самовільного будівництва.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що гараж по АДРЕСА_1 та прибудова (розмірами 2,47м х 7,80 м, зазначеними у технічному паспорті, виданому Самбірським МЕТІ від 18.03.2008 року) до житлового будинку по АДРЕСА_1 в м. Самбір Львівської області були збудовані відповідачем з порушенням вимог Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про планування та забудову територій» та «Про архітектурну діяльність», у зв'язку з чим він за наслідками проведених перевірок був притягнутий до адміністративної відповідальності, а також видано обов'язкові до виконання приписи. Відповідач не виконав вимог приписів № 6/1-ф від 06.02.2015 року та № 6/2-ф від 06.02.2015 року, тому відповідно до ст.376 Цивільного кодексу України та ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вказане самочинне будівництво підлягає знесенню.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Суд виходив з того, що умовою внесення припису є неможливість перебудови з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб. Ці обставини повинні з'ясовуватись під час вирішення питання про внесення припису, однак з'ясовані не були. Крім того, позивачем не було враховано, що відповідач мала дозвіл на прибудову у вигляді рішення виконкому Самбірської міської ради народних депутатів від 17.10.1991 року №58. Судом встановлено, що позивач під час проведення позапланової перевірки 06.02.2015 року не з'ясував, чи об'єкти нерухомості, з вимогою про знесення яких він звертається, порушують законні права та інтереси інших осіб, а також не перевірив наявність технічної можливості по здійсненню перебудови цих об'єктів і ставлення до цього ОСОБА_2
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на те, що підставою для звернення до суду стало не виконання відповідачем вимог припису, виданого органом архітектурно - будівельного контролю. Припис, на виконання якого стало підставою для звернення до суду - є чинним, не скасованим, отже, у відповідності до ст..41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - є обов'язковим до виконання. Є помилковим покликання суду на рішення виконкому Самбірської міської ради, оскільки таке не є дозволом на виконання будівельних робіт у розумінні ст..29 Закону України «Про планування та забудову територій», а відповідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» не міг продовжити чинність дії рішення міської ради, виданого ще у 1991 році. Судом також не взято до уваги грубого порушення ДБН 360-92** у частині протипожежної безпеки, що стосується регламентованих відстаней між будинками, чим порушено ст..1 Закону України «Про державні будівельні норми». Щодо суті спору, то за наслідками перевірки встановлено порушення, винесено приписи та відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.96 КУпАП. Після з'ясовано, що приписи останнього не виконані та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст..188-42 КУпАП.
Не погодившись з апеляційною скаргою, сторона відповідача скерувала до суду свої заперечення, де зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази щодо зобов'язання відповідача здійснити перебудову самовільного будівництва або відмовитись від такої перебудови. Крім того, не зазначено, що самочинне будівництво суперечить суспільним інтересам, бо порушує права інших осіб, здійснене із істотним порушенням будівельних норм і правил.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що посадовою особою структурного підрозділу позивача Департаменту ДАБІ у Львівській області у присутності забудовника ОСОБА_2 із залученням в.о. начальника відділу архітектури і містобудування виконавчого комітету Самбірської міської ради на підставі звернення ОСОБА_4, ОСОБА_5 проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_2 на об'єкті будівництва «щодо будівництва прибудови до частини житлового будинку та будівництво гаражу по АДРЕСА_1».
За результатами перевірки складено акт перевірки № 6/5-ф від 06.02.2015 року та протокол про адміністративне правопорушення № 6/2-ф від 06.02.2015 року;
Як слідує з акту, в результаті перевірки встановлено, що ОСОБА_2 у 2007 році (з врахуванням письмових пояснень) по АДРЕСА_1 здійснила реконструкцію власної частини житлового будинку шляхом будівництва прибудови (розмірами 2,47м х 7,80м, зазначеними у технічному паспорті, виданому Самбірським МЕТІ від 18.03.2008 року №2784) без дозволу на виконання будівельних робіт. У 2008 році ОСОБА_2 здійснено будівництво індивідуального гаражу (влаштовано огороджуючі конструкції по периметру будівлі та змонтовано дах) на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у м. Самборі Львівської області (розмірами 4,00м х 6,00м) з порушенням вимог табл. 1 Додатку 3.1 «Протипожежні вимоги» та п. 3.25 * ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (відстань від суміжних будівель становить менше 3,0 м, відстань від межі земельної ділянки становить менше 0,5 м) та без дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».
За наслідками проведеної перевірки та на підставі акту № 6/5-ф від 06.02.2015 року видано приписи за № 6/1-ф від 06.02.2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; за №6/2-ф від 06.02.2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Вимогами вказаних приписів ОСОБА_2 було зобов'язано вчинити дії щодо проведення реконструкції частини житлового будинку шляхом будівництва прибудови на АДРЕСА_1 у м. Самборі Львівської області у відповідності до вимог чинного містобудівного законодавства та щодо приведення будівництва гаража по АДРЕСА_1 у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства.
18.02.2015 року директором Департаменту ДАБІ у Львівській області винесено постанову № 6/19-ф/пз про накладення на ОСОБА_2 штрафу у розмірі 170 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 96 КУпАП.
ОСОБА_2 оплачено штраф у сумі 170 грн. в добровільному порядку.
22.05.2015 року посадовою особою структурного підрозділу позивача Департаменту ДАБІ у Львівській області проведено позапланову перевірку виконання вимог припису № 6/1 від 06.02.2015 року та припису № 6/2 від 06.02.2015 року.
За результатами перевірки складено акт перевірки № 6/502-з/н від 22.05.2015 року; протокол про адміністративне правопорушення № 6/502-з/н від 22.05.2015 року; акт перевірки № 6/501-з/н від 22.05.2015 року; протокол про адміністративне правопорушення № 6/501-з/н від 22.05.2015 року.
З вказаних актів слідує, що перевіркою встановлено невиконання ОСОБА_2 припису № 6/1 від 06.02.2015 року та припису № 6/2 від 06.02.2015 року, чим порушено п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.14 абз. 3 постанови КМ України № 553 від 23.05.2011 року.
27.05.2015 року директором Департаменту ДАБІ у Львівській області винесено дві постанови про накладення на ОСОБА_2 штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.
З приводу позовних вимог щодо знесення прибудови до житлового будинку по АДРЕСА_1 в м. Самбір Львівської області, колегія суддів зазначає наступне.
16.09.2008 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» № 509-VІ(далі Закон № 509-VІ), пунктом 10 розділу І якого було внесено ряд змін до Закону України «Про планування та забудову територій», зокрема, підпунктом 17 внесено зміни до статті 29, яка регулює питання дозволу на виконання будівельних робіт.
У відповідності до пункту 1 розділу II Прикінцевих положень Закону № 509-VІ дозвіл на виконання будівельних робіт, отриманий до вступу в силу, залишається в силі протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а щодо об'єктів містобудування, будівництво яких розпочато, - до завершення їх будівництва. Зазначена норма є нормою прямої дії. У зв'язку з чим дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до вступу в силу підпункту 17 пункту 10 розділу І цього Закону, дійсні і не вимагають продовження терміну їх дії в межах строків, установлених Законом № 509-VІ.
Окрім цього, відповідно до пункту 8 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-УІ від 12.03.2011 року, дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, діють до завершення будівництва об'єкта.
Рішенням виконавчого комітету Самбірської міської Ради народних депутатів від 17.10.1991 року № 58 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надано дозвіл на добудову веранди до їхніх частин будинку по АДРЕСА_1 розміром 2.70 х 5.50 м кожному.
Тобто дозвіл на добудову веранди був наданий ОСОБА_2 до прийняття законів, які регулюють питання у сфері містобудівної діяльності.
Саме у визначених рішенням від 17.10.1991 року № 58 розмірах було проведено будівництво веранди у 2007 році, що підтверджується технічними паспортами від 2007 року та від 2008 року.
З приводу позовних вимог щодо знесення гаража по АДРЕСА_1, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №6 «Про практику застосування судами ст.376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використані усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати докази наявності певних умов, а саме, докази того, що будівельні роботи, виконані відповідачем, суперечать суспільним інтересам або порушують права інших осіб та надати докази неможливості перебудови такого об'єкту з метою усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб чи істотного порушення будівельних норм.
Таким чином, відсутність у відповідача дозволу на будівництво не є безумовною підставою для знесення самочинного будівництва. Під час розгляду справи судом не було встановлено, що самочинно прибудовані відповідачем до існуючих споруд конструкції порушують права інших осіб, загрожують життю та здоров'ю людей, а також, що зазначені конструкції впливають на міцність чи безпечність житлового будинку, розташованого поруч.
Отже, звернення контролюючого органу до суду із позовом про знесення самочинного будівництва можливе лише, як крайній захід, коли використані всі передбачені законодавством України заходи, і коли наявні істотні порушення будівельних норм і правил або наявна шкода суспільним інтересам чи інтересам інших осіб, за умови неможливості перебудови. Разом з цим, департаментом ДАБІ у Львівській області не доведено, що вичерпані всі заходи для приведення об'єкта будівництва в належний стан, так як і не доведено нанесення шкоди суспільним інтересам чи інтересам інших осіб даним будівництвом.
Крім того, в судовому засіданні додано лист - відповідь Самбірського районного відділу ГУ ДСНС України у Львівській області за №12/420 від 23.05.2016 року, де зазначено про те, що при потребі проведення рятувальних робіт силами та засобами 12 державної пожежно - рятувальної частини по АДРЕСА_1 можливе, так як відстань від проїзної частини дороги до дальнього краю будинку становить 60 метрів. Відтак, самочинне будівництво не завдає шкоди суспільним інтересам.
Також колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що між позивачем та одним із співвласників будинку ОСОБА_6 є згода на узаконення самочинного будівництва. Це підтверджується їх узгодженими спільними діями, а також вбачається із письмового пояснення ОСОБА_2, наданого начальнику Департаменту ДАБІ у Львівській області.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року по справі № 813/3831/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Н.Г. Левицька
В.П. Сапіга
Повний текст виготовлено 13.06.2016 року.