14 червня 2016 р. Справа № 876/3594/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.
за участю секретаря Кулик Т. Б.
представника відповідача Філійович М. М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року по справі № 809/369/16 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
12 квітня 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, яким просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 24 червня 2016 року.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач. У поданій апеляційній скарзі просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення від 24 червня 2015 року.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що транспортний податок повинен встановлюватись відповідними сільськими, селищними, міськими радами. Крім того зазначає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситись пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.
В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Позивач в судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, хоч і був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що не перешкоджає розглядати справу в його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки TOYOTA модель HIGHLANDER, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, з об'ємом двигуна 3450 см3. Датою першої реєстрації авто згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу зазначено 5 січня 2012 року.
24 червня 2015 року ДПІ у Богородчанському районі на підставі статті 267 Податкового кодексу України винесла податкове повідомлення-рішення форми "Ф", яким позивачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000 грн.
Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про те, що позивач є власником зареєстрованого в Україні легкового автомобіля, який використовувався до 5-ти років і має об'єм двигуна понад 3000 см3, а тому він віднесений до кола платників транспортного податку.
Відповідно до квитанції від 21 серпня 2015 року ОСОБА_2 сплатив визначений йому податок в розмірі 25000 грн.
Згідно із частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Відповідно до пункту 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (підпункт 267.7.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України).
Відповідно до підпункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 ПК України транспортний податок сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що на момент винесення оскаржуваного рішення автомобіль позивача мав усі необхідні ознаки, передбачені Податковим кодексом України для сплати транспортного податку - був таким, що використовувався до 5 років і має об'єм циліндрів двигуна понад 3000 см3.
Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити, що твердження апелянта про те, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситись пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки не може бути підставою для скасування оскарженого рішення.
Так Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року не було визнано у встановленому порядку неконституційним, а рішення Богородчанської селищної ради «Про встановлення транспортного податку на території Богородчанської селищної ради» №7 від 29 січня 2015 року не було скасовано, а відтак такі є чинними та їх законність не може бути предметом розгляду в межах даної адміністративної справи.
Оскільки в матеріалах справи наявні достатні докази перебування вказаного транспортного засобу у власності позивача, та наявність у цього транспортного засобу ознак, передбачених Податковим кодексом для сплати транспортного податку, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року по справі № 809/369/16 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Кузьмич С. М.
Судді Гулид Р. М.
Улицький В. З.
Повний текст ухвали складено 15 червня 2016 року