Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В. Суддя-доповідач: Епель О.В.
15 червня 2016 року Справа № 826/5509/16
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Мамчура Я.С.,
за участю секретаря Нагорної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом заступника Генерального прокурора України до Державної служби геології та надр України, товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» про визнання протиправними та скасування наказів, визнання недійсними дозволів,
Заступник Генерального прокурора України (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» (далі - відповідач-2) про:
- визнання протиправними та скасування наказів Державної служби геології та надр України від 05.04.2012 р. № 124 «Про надання спеціального дозволу на користування надрами», від 04.05.2012 р. № 175 «Про надання спеціального дозволу на користування надрами», від 16.10.2012 р. № 511 «Про надання спеціального дозволу на користування надрами» та від 07.02.2013 р. № 52 «Про надання спеціального дозволу на користування надрами»;
- визнання недійсними спеціальних дозволів на користування надрами Ново-Диканської площі від 14.05.2012 р. № 4145, Попаснянсько-Самарської площі від 07.02.2013 р. № 4336 та Північно-Перещепинської площі від 12.04.2013 р. № 4358.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2016 року адміністративний позов було залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, так як, на думку апелянта, оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Державною службою геології та надр України були прийняті накази від 05.04.2012 р. № 124 «Про надання спеціального дозволу на користування надрами», від 04.05.2012 р. № 175 «Про надання спеціального дозволу на користування надрами», від 16.10.2012 р. № 511 «Про надання спеціального дозволу на користування надрами», від 07.02.2013 р. № 52 «Про надання спеціального дозволу на користування надрами», а також надані ТОВ «Голден Деррік» дозволи на користування надрами Ново-Диканської площі від 14.05.2012 р. № 4145, Попаснянсько-Самарської площі від 07.02.2013 р. № 4336 та Північно-Перещепинської площі від 12.04.2013 р. № 4358.
Генеральною прокуратурою України було проведено перевірку дотримання Державною службою геології та надр України вимог Кодексу України про надра, іншого законодавства в галузі гірничих відносин, у ході якої встановлено, що Державною службою геології та надр України залишено поза увагою факти невикористання ТОВ «Голден Деррік» протягом 180-денного строку з моменту отримання спеціальних дозволів на користування надрами від 14.05.2012 р. № 4145, від 07.02.2013 р. № 4336, від 12.04.2013 р. № 4358.
На підставі результатів перевірки ГПУ було складено подання від 11.12.2013 р. № 07/1/4-247вих-13 про усунення порушень вимог Кодексу України про надра, іншого законодавства в галузі гірничих відносин.
На виконання зазначеного подання Державною службою геології та надр України прийнято накази від 18.03.2014 р. № 78 і № 79, якими скасовані накази про надання ТОВ «Голден Деррік» спеціальних дозволів на користування надрами від 05.04.2012 р. № 124, від 04.05.2012 р. № 175, від 16.10.2012 р. № 511 та анульовані спеціальні дозволи на користування надрами від 14.05.2012 р. № 4145, від 07.02.2013 р. № 4336 та від 12.04.2013 р. № 4358.
Накази Державної служби геології та надр України від 18.03.2014 р. № 78 і № 79 були оскаржені ТОВ «Голден Деррік» в судовому порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2014 р. у справі № 826/8596/14 позов задоволено, а оскаржувані накази - скасовано.
У судовому розгляді вказаної адміністративної справи Генеральна прокуратура України брала участь в якості третьої особи.
Постановою Верховного Суду України від 27.10.2015 р. було скасовано проміжні рішення апеляційної та касаційної інстанцій та залишено без змін зазначену постанову суду першої інстанції.
04.04.2016 р. заступник Генерального прокурора України звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Судова колегія встановила, що залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою за відсутності поважних причин.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII у редакції, чинній стоном на 11.12.2013 р. (далі - Закон № 1789-XII), Кодексом України про надра, Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. № 615, у редакціях, чинних станом на момент прийняття відповідачаем-1 оскаржуваних наказів і видання оскаржуваних дозволів (далі - Порядок № 615).
Так, відповідно до ч.1, 2 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
У п. 25 Порядку № 615 закріплено, що наказ органу з питань надання дозволу про надання дозволу розміщується протягом п'яти днів на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону № 1789-ХІІ предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;
Частиною 1 статті 37 Закону № 1789-XII передбачено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), міжрайонним прокурорам, прокурорам міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх першим заступникам і заступникам.
Відповідно до п.п. 4-6 ч. 1, ч. 2 ст. 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що накази про надання дозволів на користування надрами, які приймаються Державною службою геології та надр України, підлягають оприлюдненню на офіційному сайті даного органу влади і, відповідно, є індивідуальними актами з відкритим доступом.
При цьому, законодавством закріплено повноваження органів прокуратури здійснювати нагляд за додержанням і застосуванням законів та в разі виявлення правопорушень - застосовувати відповідні заходи реагування, одним з яких є звернення до суду з адміністративним позовом.
Водночас, слід враховувати, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення до суду з позовною заявою, перебіг якого починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення права та/або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
Практика Європейського суду з прав людини також виходить з того, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежене, зокрема встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржувані накази та дозволи прийняті (видані) відповідачем-1 у період з 05.04.2012 р. по 12.04.2013 р. і оприлюднені в офіційному порядку, а отже позивач повинен був про них дізнатися ще у 2012-2013 роках відповідно, однак, з даною позовною заявою він звернувся до суду лише 04.04.2016 р., тобто з пропуском строку, визначеного у ч. 2 ст. 99 КАС України.
Крім того, як було правильно встановлено судом першої інстанції, у грудні 2013 року Генеральною прокуратурою України (далі - ГПУ) проводилась перевірка дотримання Державною службою геології та надр України (далі - ДСГН України) вимог законодавства, за результатами якої 11.12.2013 р. складено подання до ДСГН України щодо скасування вищезазначених наказів і анулювання відповідних дозволів, що безумовно свідчить про обізнаність позивача з такими наказами і дозволами станом на цю дату.
Доводи апелянта про те, що за результатами розгляду подання ГПУ від 11.12.2013 р. ДСГН України прийняті нею накази про надання ТОВ «Голден Деррік» дозволів на користування надрами були скасовані, а видані на їх підставі дозволи - анульовані, що на його думку, є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі обставини вказують лише на факт обрання прокурором заходу реагування у вигляді звернення з поданням, однак, жодним чином не підтверджують наявності виключних обставин, що завадили йому звернутися до суду з даним адміністративним позовом у межах строків, визначених законодавством.
При цьому, у судовому засіданні представник апелянта, також зазначив, що прокурор мав альтернативу поведінки та міг звернутися як з поданням, так одразу з позовом до суду.
Більш того, у порядку реагування на зазначене подання ГПУ відповідачем-1 були скасовані не всі накази, які є предметом даного позову, а саме: наказ від 07.02.2013 р. № 52 не скасовано, що також вказує на безпідставність та нелогічність доводів апелянта.
Окрім викладеного, судова колегія відзначає й те, що накази ДСГН України від 18.03.2014 р. №№ 78, 79 були оскаржені ТОВ «Голден Деррік» до суду ще в 2014 році і ГПУ була залучена до участі у справі в якості третьої особи, що також вказує на обізнаність позивача з оскаржуваними наказами і дозволами та на наявність в нього реальної можливості завчасно звернутися до суду із самостійним адміністративним позовом, якою він не скористався за відсутності жодних поважних причин.
Доводи апелянта про те, що наведені в цьому позові підстави для визнання протиправними оскаржуваних ним наказів і дозволів не досліджувалися в інших справах, судова колегія вважає такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки жодним чином не підтверджують наявності поважних причин пропуску ним строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає їх необґрунтованими та безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач пропустив строк звернення з даним адміністративним позовом і жодні поважні причини для його поновлення відсутні, та вважає, що судом першої інстанції було повно та правильно встановлено обставини справи, а рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, згідно з вимогами ст. 159 КАС України.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга заступника Генерального прокурора України підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2016 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу заступника Генерального прокурора України залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 16.06.2016 р.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Мамчур Я.С
Карпушова О.В.