Справа 826/23422/15
16 червня 2016 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Грибан І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про визнання нечинною та скасування постанови від 31.03.2015 № 1171,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невірне встановлення обставин справи, розгляд справи неповноважним судом, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі або закрити провадження в справі.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам ст. 187 КАС України.
ОСОБА_1 звернулася із заявою про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року.
Відповідно до ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, а також державного виконавця, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Пунктом 6 частини 2 ст.187 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
На підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору апелянт надала копію довідки МСЕК № 039136 про встановлення групи інвалідності.
Ухвалою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху з тих підстав, що наданий на підтвердження наявності пільг щодо сплати судового збору є нечитабельним та не завірений належним чином.
ОСОБА_1 просить роз'яснити ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року щодо того яким саме чином копія довідки про інвалідність має бути посвідчена.
Дослідивши текст ухвали суду апеляційної інстанції, суд вважає, що судове рішення є зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння та виконання.
Крім того, з обґрунтування заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що заявником чітко розуміється зміст ухвали суду апеляційної інстанції.
Фактично апелянт в заяві просить роз'яснити не саму резолютивну частину ухвали, а спосіб її виконання.
Заява апелянта про роз'яснення судового рішення не містить посилань на те, що певні частини ухвали суду викликають труднощі в її розумінні.
Разом з тим, суд звертає увагу, що під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Згідно зі ст. 75 Закону «Про нотаріат» нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями, за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і посвідчення вірності їх копій не заборонено законом.
Згідно з пунктом 77 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади, напис про посвідчення документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціал імені ) і прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа «Підпис». Напис про засвідчення копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії і т.д.) установи.
Установа може засвідчувати копії лише тих документів що створюються в ній (окрім архівів, нотаріальних контор) (п.76 Інструкції).
Засвідчення документа керівником підприємства, установи, організації має відбуватися відповідно до вимог Національного стандарту «Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163-2003. Так, завіряти документи слід із зазначенням назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, з відміткою «Згідно з оригіналом», завіреним печаткою, дати засвідчення копії.
Апелянтом надана копія довідки, яка в оригіналі є офіційним документом, виданим відповідною установою, та який в даному випадку, наданий на підтвердження наявності визначених Законом України «Про судовий збір» пільг щодо сплати судового збору. Разом з тим, оформлення копії не відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки відповідність оригіналу не посвідчена, а ні органом, що її видав, а ні нотаріусом.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у роз'ясненні зазначеної вище ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 160, 170, 196, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про визнання нечинною та скасування постанови від 31.03.2015 № 1171.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя І.О.Грибан
Суддя Грибан І.О.