Справа: № 826/23368/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
16 червня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Губська О.А.
за участі :
секретар с/з Артюхіна М.А.
розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» про зобов'язання включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів -
Позивач звернувся в суд з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк», в якому просив зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» включити грошові вимоги кредитора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» у сумі 29734,96 грн. основного боргу за постачання теплової енергії за період з 24.10.2014 року по 12.04.2015 року та 1218,00 грн. за сплату судового збору до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати оскаржуване ним рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Сторони, належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.09.2014 Постановою Правління Національного банку України за №545 ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
03.09.2014 в ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 03.09.2014 по 03.12.2014 на підставі Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладу фізичних осіб від 02.09.2014 №79 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» Шевченка Олександра Володимировича.
03.12.2014 Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №134 строк дії тимчасової адміністрації в ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» подовжено до 30.12.2014.
23.12.2014 постановою Правління національного банку України №838 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк».
24.12.2014 на підставі постанови Правління національного банку України від 23.12.2014 № 838 Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №158 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» строком на 1 рік з 24.12.2014 по 23.12.2015. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Шевченка Олександра Володимировича.
24.12.2014 року ліцензії ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» повернуто до Національного банку України.
26.02.2008 року між комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» (постачальник) та ПАТ « Комерційний банк «Актив-Банк» (споживач) укладено договір №5167 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари.
Виконуючи умови Договору позивач постачав теплову енергію в період з 24.10.2014 по 12.04.2015, проте ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» оплату не проводило внаслідок чого накопичилась заборгованість за вказаний період в сумі 29734,96 грн., що підтверджується актами про початок та припинення постачання теплової енергії, показники приладу обліку споживання теплової енергії.
На претензії про сплату заборгованості чи включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів заборгованості Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» від 20.01.2015 та від 27.03.2015 відповіді не отримано, на претензію від 30.07.2015 отримано лист про відмову у включенні до реєстру акцептованих вимог кредиторів заборгованості у зв'язку з пропущення строків, передбачених ст.45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, виходив з відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки процедура повернення коштів кредиторам неплатоспроможного банку регламентована приписами Законом №4452-VI, а механізм стягнення коштів з такого банку поза межами ліквідаційної процедури чинним законодавством України не передбачений.
Колегія суддів, надаючи правову оцінку обставинам та встановленим в справі фактам, звертає увагу на наступне.
Суд першої інстанції, відкриваючи провадження та вирішуючи зазначений спір по суті, виходив з того, що даний спір віднесений до адміністративної юрисдикції.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
За змістом ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Частиною третьою статті 2 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
У свою чергу, статтею 1 Закону України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-ІІІ передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.
З підстав, передбачених ч. 1 ст. 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Частиною другої цієї статті визначено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У пункті шостому статті 2 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 12 ГПК господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року (справа № 826/2043/15).
За таких обставин, даний спір щодо включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, так як по своїй суті є спором про майнові вимоги до банку.
Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув і ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.
Відтак, позовні вимоги, за відсутності публічно-правового спору, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а провадження в справі підлягає закриттю згідно п.1 ч.1ст.157 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2016 року скасувати, провадження в справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя О.О.Беспалов
Суддя О.А.Губська
Повний текст виготовлено - 16.06.16.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Беспалов О.О.
Губська О.А.