Справа: № 826/19436/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
15 червня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.
суддів: Федотова І.В.
Межевича М.В.
за участю секретаря Запорожченко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київсервісбуд" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київсервісбуд" (далі - ТОВ "БК "Київсервісбуд") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2013 р. №0007842208.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 16.12.2013 р. №0007842208.
На вказану постанову ДПІ у Голосіївському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Голосіївському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "БК "Київсервісбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "СВН-Антарекс", ТОВ "Фалкон-2011" та ТОВ "ЗД Солюшнз" за період 01.01.2012 р. по 30.12.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 28.11.2013 р. №398/1-22-08-37034138.
Даною перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме завищення податкового кредиту на 281 170,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ на загальну суму на 281 170,00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013 р. №0007842208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 421 755,00 грн., у тому числі за основним платежем - 281 170,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 140 585,00 грн.
Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач мав господарські відносини:
- з ТОВ "СВН-Антарекс" (субпідрядник) на підставі договорів про виконання робіт від 21 лютого 2012 року №21/0312, від 27 лютого 2012 року №27/0212, від 15 березня 2012 року №15/0312 та від 03 квітня 2012 року №03/0412. За умовами вказаних договорів та додаткових угод до них, субпідрядник зобов'язався виконати наступні роботи: будівельно-монтажні роботи на об'єктах підрядника: "Оздоблювальні роботи на об'єкті "Торговий центр з надземною автостоянкою по вулиці Кірова в Кіровському районі міста Донецька"; будівельно-монтажні роботи на об'єкті: "Будівельно-монтажі роботи на об'єкті "Розважально-торговий комплекс з паркінгом за адресою: м. Ялта, вул. Маршака, 4"; "Бізнес центр з офісно-готельними та торгівельно-виставковими комплексами і центром обслуговування автомобілів", що буде розташований на шести земельних ділянках площею 5,94 га, що знаходиться на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області", Дилерський центр "Мазда", дилерський центр "Мітсубіші" та МРК; "Будівництво дилерського центру з продажу та обслуговування автомобілів по вул. Шевченко в м. Харкові";
- з ТОВ "ЗД Солюшнз" (субпідрядник) на підставі договору підряду від 14.05.2012 р. №14/0512, за умовами якого субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи на об'єктах підрядника згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією та здати роботи підряднику у встановлений строк;
- з ТОВ "Фалкон-2011" (субпідрядник) на підставі договору підряду від 05.09.2012 р. №0509/12, відповідно до якого субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи на об'єктах підрядника згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією та здати роботи підряднику у встановлений строк.
На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано належні первинні документи, зокрема акти приймання-виконаних робіт, податкові накладні, перелік яких зазначено у акті перевірки щодо виконання обумовлених договорами будівельно-монтажних робіт.
Такі документи відповідають чинному законодавству та дають можливість встановити зміст і обсяг господарських операцій, зокрема які саме роботи проводились, в якому об'ємі, ким, де та коли, а також за якою ціною.
Як встановлено в акті перевірки за виконані роботи позивач перерахував на рахунки субпідрядників грошової кошти.
Судом апеляційної інстанції в судовому засіданні було витребувано у позивача додаткові документи на підтвердження дійсного виконання договорів. Однак такі документи суду не були надані.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що формальні недоліки первинних документів повинні оцінюватися у сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки (недоліків) у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Як встановлено судом першої інстанції, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг.
Основним видом діяльності ТОВ "БК "Київсервісбуд" є будівництво будівель, а на момент здійснення спірних господарських операцій позивач мав відповідну ліцензію серії АВ №15576, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.
При цьому в акті перевірки та під час судового розгляду спору відповідач не заперечував реальність спірних господарських операцій та придбання робіт саме з метою провадження господарської діяльності.
Висновок податкового органу про допущені позивачем порушення, згідно акту перевірки ґрунтується лише на тому, що за даними інформаційної бази "Податковий блок" у контрагентів позивача відсутня інформація про наявність у підприємств виробничого обладнання, транспорт, сировина та матеріали для здійснення основного виду діяльності, а згідно з актами перевірок ТОВ "СВН-Антарекс", ТОВ "ЗД Солюшнз" та ТОВ "Фалкон-2011", складених контролюючими органами, встановлено порушення вказаними постачальниками норм Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість та не підтверджено реальність господарських операцій із контрагентами.
Таким чином, відповідач позбавив ТОВ "БК "Київсервісбуд"права на формування податкового кредиту через недотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.
Однак, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.
Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.
Крім того, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 16.12.2013 р. №0007842208, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
головуючий суддя Сорочко Є.О.
судді Федотов І.В.
Межевич М.В.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Межевич М.В.
Федотов І.В.