Справа: № 826/1498/16 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
14 червня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова В.В., оформленого у вигляді наказу № 813 від 16.09.2015 року про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США № 015-28540-240215 від 24.02.2015 року, укладеного між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк";
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі Договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США № 015-28540-240215 від 24.02.2015 за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000,00 грн.).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 29 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задовольнні позову відмовити повністю.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 лютого 2015 року між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" був укладений Договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США № 015-28540-240215.
За умовами вказаного Договору № 015-28540-240215 від 24 лютого 2015 року, сума Вкладу складає 5 000 доларів США 00 центів. Вклад залучається на строк із моменту зарахування Вкладу на рахунок, вказаний в п. 1.6 цього Договору, та по " 23" серпня 2015 року включно. Процентна ставка на суму Вкладу становить 5,5 процентів річних. Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2.
Разом з тим, 24.02.2015 року між позивачем та банком було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США № 015-28540-240215 від 24.02.2015 року, якою, зокрема, передбачено, що сторони домовились викласти пункт 1.8 ст. 1 Договору в наступній редакції: " 1.8 Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи-резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п. 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються.
У разі, якщо в день укладення сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений".
24 лютого 2015 року на вкладний (депозитний) рахунок ОСОБА_3 (Одержувач) № НОМЕР_2 було внесено 5 000 доларів США 00 центів, що підтверджується меморіальним ордером № 20043244 від 24.02.2015 року (а.с. 17).
На підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" від 02 березня 2015 року № 150, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" № 51, згідно з яким з 03 березня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича. Тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" від 08.04.2015 року № 71 в ПАТ "Дельта Банк" тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 року по 02.09.2015 року включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" від 03.08.2015 року № 147 строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" продовжено по 02.10.2015 року включно.
Крім того, судом встановлено, що згідно витягу з Протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" № 408 від 29.05.2015 року від " 15" вересня 2015 року, Комісія дійшла до висновку, що Договори банківських вкладів, укладені між Банком та фізичними особами після 16.01.2015 року включно, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є одночасно кредиторами Банку, є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" № 813 від 16.09.2015 року вирішено застосувати наслідки нікчемності Договорів банківських вкладів (депозитів), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" згідно переліку, наведеного в Додатку № 1, в якому міститься інформація про договір банківського вкладу (депозиту) № 015-28540-240215 від 24.02.2015 року.
На підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від 02 жовтня 2015 року № 664, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 жовтня 2015 року прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" № 181, згідно з яким з 05 жовтня 2015 року розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"; уповноваженою особою Фонду на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича та останньому делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк".
Вважаючи рішення відповідача у вигляді наказу № 813 від 16.09.2015 року про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) № 015-28540-240215 від 24.02.2015 року протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року №4452-VI.
Відповідно до частини першої статті 3, частини першої статті 4, частини першої статті 26, частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
За змістом статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.
Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
З аналізу викладених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI.
Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені статтею 37 Закону № 4452-VI.
Згідно з частинами першою та другою зазначеної норми Закону уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.
На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 4) повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертається до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку (частини друга і третя статті 37 Закону № 4452-VI).
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
За нормами частини п'ятої статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (частина шоста статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (Положення №14), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Із матеріалів справи вбачається, що наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. від 16.09.2015 року № 813 застосовано наслідки нікчемності до договорів банківських вкладів (депозитів) згідно переліку, в тому числі до договору банківського вкладу (депозиту) № 015-28540-240215 від 24.02.2015 року та визнано його нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, а саме через те, що кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок перерахування коштів на вкладний рахунок іншою фізичною особою з метою створення штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за рахунок держави.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина третя статті 38 Закону № 4452-VI).
Згідно з частиною четвертою статті 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Відповідно до частини п'ятої статті 38 цього ж Закону у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Підставою для віднесення правочинів, вчинених від імені позивачки, до категорії нікчемних є те, що на момент укладення договору банківського вкладу від 12 червня 2014 року № 06/1279-2014 та договору банківського рахунку від 12 червня 2014 року № 8602 та перерахування на цей рахунок коштів банк уже не міг виконати взятих на себе зобов'язань щодо повернення коштів позивачці і, тим більше, щодо виплати відсотків за договором банківського вкладу, оскільки фінансовий стан банку вже не мав таких можливостей.
Колегія суддів вважає, що зазначена Уповноваженою особою Фонду підстава для віднесення договору до нікчемного є правомірною та ґрунтується на вимога Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та на інших нормах чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний право чин). Визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Частиною 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Як вбачається із постанови Правління Національного банку України №692/БТ від 30 жовтня 2014 року, яка була залучена до справи судом апеляційної інстанції та досліджена в ході розгляду справи, НБУ встановлено, що ПАТ «Дельта Банк» здійснює ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників і кредиторів Банку, а тому НБУ прийняв рішення про віднесення банку до категорії проблемних строком на 180 днів.
Для стабілізації діяльності Банку та відновлення його фінансового стану з дня прийняття постанови до кінця строку, який визначений у п.1 постанови запроваджено для банку обмеження з його діяльності, зокрема: не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Отже, в момент укладення договору між позивачем ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк» 24.02.2015 року діяли обмеження в діяльності банку, визначені вищезазначеною постановою НБУ, у т.ч. і щодо проведення операцій за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Як вище зазначено судом, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Уклавши зазначену особу в час дії обмежень, фактично було допущено збільшення гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Дана обставина підтверджується тим, що позивач звернувся не до банку за поверненням коштів за вкладом, а до Фонду гарантування вкладів для відшкодування йому коштів саме за рахунок Фонду в межах гарантованої суми відшкодування, встановленої законом.
Таким чином, оскільки банком було укладено договір з позивачем у період дії відповідних заборон та обмежень, встановлених постановою Національного банку України, що є порушенням, так як зазначена постанова обов'язкова до виконання, а також норм діючого законодавства у сфері банківської діяльності, підстав вважати договір банківського вкладу (депозиту) від 14 лютого 2015 року законним, колегія суддів підстав не має.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у т.ч. договорів) протягом дії тимчасової адміністрації, вчинених (укладених) банком протягом 1 року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ( ч.2 ст.38 Закону)..
Аналогічна правова позиція була висловлена Вищим адміністративним судом України у постанові від 28 січня 2016 року у справі за №К/800/40534/15.
Також колегія суддів зазначає наступне.
На момент укладення договору із позивачем у ПАТ «Дельта Банк» діяли Правила банківського обслуговування фізичних осіб, затверджені Рішенням Ради Директорів АТ «Дельта Банк» від 20.03.2013 року.
Згідно п.2.1 Правил є системою затверджених і оприлюднених норм, які встановлюють порядок та умови надання банком банківських послуг фізичним особам, пов'язаних зокрема з відкриттям та обслуговування поточних рахунків, відкриттям та обслуговуванням вкладних (депозитних) рахунків та прийняттям від фізичних осіб грошових коштів, що є сумами вкладів.
Згідно п.2.6, 2.7 Правил клієнт, уклавши з банком договір, підтверджує своє ознайомлення та повну і остаточну згоду з такими Правилами.
У разі виникнення розбіжностей між положеннями цих Правил та умовами Договору, положення Правил мають пріоритетну силу і застосовуються сторонами до взаємовідносин, що виникають/діють відповідно до договору, якщо у договорі прямо не передбачено протилежне.
На підставі п.2.12.19 Правил, клієнт (вкладник) не може здійснювати відступлення третім особам прав за договором банківського вкладу (депозиту) без отримання попередньої письмової згоди банку.
Згідно п.5.11 Положення, зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових коштів для вкладника від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від законного представника та інших випадків, встановлених нормами діючого законодавства або продуктами банку).
Як встановлено судом кошти на рахунок позивача вносились третіми особами шляхом безготівкового перерахування, що є порушенням умов договору та п.5.11 Правил банківського обслуговування у ПАТ «Дельта Банк»
Укладення додаткової угоди №1 до договору від 24 лютого 2015 року відповідно до якої п.1.8 договору викладено у новій редакції та зазначено, що сторони договору домовились, що умови п.5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього договору, не застосовуються, колегія суддів вважає не можна вважати доказом законності укладеної угоди.
Як вбачається із додаткової угоди №1, остання укладалась у відділенні №10 ПАТ «Дельта Банк», проте письмової згоди самого банку на укладення такої додаткової угоди отримано не було. Тому колегія суддів вважає, що п.5.11 Правил повинен виконуватись учасниками договору та є обов'язковим.
З урахуванням вищевикладеного, а також, враховуючи, що спірний правочин укладено під час дії заборони, визначеної постановою Національного банку України, яка була обов»язковою для виконання, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Що стосується клопотання представника позивача ОСОБА_3 від 14.06.2016 року про закриття апеляційного провадження у справі, то колегія суддів вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції.
Відповідачем у справі є Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадиров В.В. Апеляційна скарга була подана 23.05.2016 року Уповноваженою особо Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. Скаргу підписав представник уповноваженої особи ОСОБА_6 Судом апеляційної інстанції перевірено повноваження представника Уповноваженої особи ОСОБА_6.
Так, 05 травня 2016 року Уповноваженою особою Фонду фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» видано довіреність на ОСОБА_6 на здійснення представництва інетерсів Уповноваженої особи Фонду.
Разом з тим, до суду надано довіреність від імені ПАТ «Дельта банк» від 05 травня 2016 року на ім'я ОСОБА_6 представляти інтереси ПАТ «Дельта Банк» у судах за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк».
Дана довіреність видана до подачі до суду апеляційної скарги, відповідає вимогам чинного законодавства та ст. 59 КАС України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що чинний Кодекс адміністративного судочинства не містить норми, яка б давала право суду на стадії апеляційного розгляду справи закривати відкрите провадження у справі за апеляційною скаргою.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 198,202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови Окружного адміністративного суду та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову наступного змісту.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.
Повний текст виготовлено: 16 червня 2016 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Твердохліб В.А.