Справа: № 753/3459/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Лужецька О.Р.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
14 червня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Гром Л.М.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до поліцейського роти ДПС при ГУНП в Кіровоградській області Цимбала Сергія Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з адміністративним позовом до поліцейського роти ДПС при ГУНП в Кіровоградській області Цимбала Сергія Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП, за вчинення якого на позивача блуло накладено штраф у розмірі 510 грн.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з'явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 19 січня 2016 року водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 14.01.2016 року о 12 год. 02 хв., в смт. Олександрівка на 244 км. автодороги Київ-Знам'янка в населеному пункті рухався зі швидкістю 124 км/год.
У зв'язку з цим, поліцейським роти ДПС при ГУНП в Кіровоградській області Цимбалом Сергієм Івановичем 19 січня 2016 року винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 187251 та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу в сумі 510 грн. передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Підставою для складення зазначеної постанови стали дані спеціального технічного засобу «Трукам» №001012, відповідно до яких швидкість автомобіля «Mitsubishi Lancer», д.н.з. НОМЕР_1 14.01.2016 р. о 12 год. 02 хв., в смт. Олександрівка на 243 км. автодороги Київ становила 124 км/год. при дозволеній швидкості 60 км/год.
Позивач вважаючи, що вказана постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена відповідачем незаконно, з порушенням норм законодавства, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, необґрунтовано, з порушенням його законних прав, що призвело до незаконного притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення звернувся з даним позовом до суду .
Колегія суддів не може у повному обсязі погодитись із доводами суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КпАП України у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними ст.ст. 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про вчинення правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ.
Згідно ст. 222 КпАП України від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право - за ч. 1-3 ст.122 КпАП України - працівники Державтоінспекції МВС України, які мають спеціальні звання.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до суду у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до пункту 12.4. ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Згідно ч. 3 статті 122 КпАП України перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються під час нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до приписів Наказу МВС України № 111 27.03.2009 року «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» в правах інспектора ДПС зазначено: право зупиняти транспортні засоби в разі порушення ПДР (п.7.3); право використовувати технічні засоби та технічні прилади для виявлення та фіксації порушень ПДР ( 1306-2001-п, 306а-2001-п). Отримані фактичні дані направляти за належністю чи використовувати при складанні адміністративних матеріалів (п. 7.6).
Наказом МВС України від 01.03.2010 року № 33 затверджено перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, в цей перелік входить лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «Трукам», віднесений до таких, які працюють виключно в автоматичному режимі, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п. 12.1. Інструкції «Фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, є фіксацією порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів на електронний носій чи світлочутливу плівку, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та, по можливості, водія, що знаходився за кермом».
Згідно із ст. 14-1 КУпАП, швидкість транспортного засобу має вимірюватись працівниками ДАІ приладом, який обладнано автоматичним режимом фіксації і має функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису. Тільки за таких умов отриманні покази набувають доказового значення у справі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається зі справи - жодних даних, отриманих за допомогою спеціального технічного засобу, з фіксацією правопорушення, яке мені інкримінується, з чітким зображенням транспортного засобу (його марки, кольору, номерного знаку), яким я керував до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
Крім того суд звертає увагу, що наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року № 28 затверджено Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.
Прилади для вимірювання швидкості транспортних засобів, до яких належить «Трукам» і до цього Переліку не включено, отже відповідно до чинного законодавства вони не підлягає обов'язковій сертифікації на відповідність в системі УкрСЕПРО.
Засоб вимірювальної техніки (ЗВТ), в тому числі і вимірювачі швидкості «Трукам» підпадаєь під дію Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Цей закон передбачає, що відповідність ЗВТ заявленим характеристикам підтверджується через процедури державної метрологічної атестації або метрологічної повірки (в разі затвердження типу ЗВТ).
Як вбачається із матеріалів справи, правопорушення позивача виявлено за допомогою технічного приладу «Трукам» № 001012, дані про який внесено до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП 2 № 265622 від 14 січня 2016 року.
Законність використання зазначеного приладу підтверджується свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/2455267 від 26 березня 2016 року.
Згідно свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № 22-2/2455267 лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «Трукам» №001012 визнано придатним до застосування. Границі допустимих похибок при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах- 2 км/год.
Отже, здійснення фіксації працівником ОВС швидкості руху автомобіля засобом «Трукам» № 001012, який працював в ручному, дозволеному для використання у відповідності до вимог чинного законодавства режимі, є правомірним і в цій частині доводи апелянта є безпідставними.
Проте, колегія суддів вважає, що судом не було встановлено, що водій ОСОБА_2, під час керування автомобілем Мітцубіші Ланцер н.з НОМЕР_1, порушив п.12.4 ПДР, а саме перевищив швидкість руху автомобіля на 64 км/год в населеному пункті.
Долучені до справи фотоматеріали до протоколу №265622 (а.с.56) не можна вважати доказом того, що саме автомобіль позивача рухався із швидкістю 124 км/год.
Так, на одній із фототаблиць зазначено дату фіксування швидкості руху 14.01.2016 року 12:02:55 та зафіксовано автомобіль позивача. В той же час 12:02:55 14.01.2016 року автомобіль зафіксовано на другій фототаблиці, проте його місце розташування уже в іншому місці. Крім того, із даної фототаблиці взагалі неможливо зрозуміти, який саме автомобіль і з яким номерними знаками був зафіксований.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що швидкість руху не перевищував. Крім того, в момент зупинки працівниками поліції взагалі здійснював поворот і аж ніяк не міг здійснювати такий маневр зі швидкістю 124 км/год.
Інших доказів, які б підтвердили, що позивач під час керування автомобілем перевищив встановленому ПДР швидкість руху, відповідачем надано не було.
Під час складання протоколу та прийняття постанови, позивач заперечував свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення про що вказав у протоколі письмово.
За змістом статті 251 КпАП України, доказом у справі слід вважати не сам протокол про адміністративне правопорушення або письмові пояснення потерпілого, а ті відомості, які були зафіксовані в цих процесуальних документах.
Тобто, доказами у справі можуть бути тільки ті відомості про факти, які були отримані без порушень вимог закону .
Оцінку доказів особа, яка розглядає справу, здійснює, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, надаючи оцінку всім встановленим у справі доказам та обставинам, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки доказів, які б достовірно підтвердили факт порушення позивачем ПДП, а саме керування автомобілем з перевищенням швидкості руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.122 КпАП України, не встановлено, постанова Дарницького районного суду м. Києва підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про визнання протиправним та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, серія ПС2 №187251.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду підлягає скасуванню, оскільки ухвалена з порушенням норм матеріального права.
Щодо позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то в цій частині позивачу слід відмовити, оскільки питання закриття провадження у справі, розглянутої в рамках Кодексу про адміністративне правопорушення, не може розглядатись у порядку Кодексу адміністративного судочинства. Стаття 284 КпАП України визначає види постанов по справі про адміністративне правопорушення, у т.ч. і про закриття справи.
Отже, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення може мати місце лише в рамках розгляду справи у порядку Кодексу про адміністративні правопорушення..
Стаття 162 КАС України визначає повноваження суду при вирішенні справи, у т.ч. у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне вирішити питання повернення позивачу сплаченого судового збору в розмірі 551,21 грн., оскільки відповідно до вимог чинного законодавства України за подачу до суду позову про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, судовий збір не сплачується. Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції своєю ухвалою зобов'язав позивача такий збір за подачу до суду позову сплатити.
Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції скасувати її та прийняти нову постанову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року скасувати та ухвалити у справі нову постанову наступного змісту.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ПС №187251 від 19.01.2016 року, винесену поліцейським роти ДПС при ГУНП в Кіровоградській області старшим сержантом поліції Цимбал Сергієм Івановичем у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2.
В іншій частині позову відмовити.
Повернути ОСОБА_2 з Державного бюджету України сплачений згідно квитанції (фіскальний чек) від 14.03.2016 року №0.0. 519588930.1, відділення «Декабристів» філії Київсіті Приватбанк судовий збір у розмірі 551 грн 21 коп (п'ятсот п'ятдесят одна грн 21 коп).
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Гром Л.М.
Повний текст виготовлено: 15 червня 2016 року.
Головуючий суддя Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Гром Л.М.