Справа: № 826/17688/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
14 червня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Петрика І.Й.,
суддів Борисюк Л.П.
Вівдиченко Т.Р.,
при секретарі Гуменюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дій
ОСОБА_1 пред'явив позов до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив: визнати неправомірними дії Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності, спричиненої захворюванням, що пов'язане з виконання обов'язків військової служби по ліквідації аварії Чорнобильської атомній електростанції; зобов'язати Міністерство оборони України, Київський міський військовий комісаріат нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням другої групи інвалідності, спричиненої захворюванням, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у розмірі 30-місячного грошового забезпечення за останньою штатною посадою, виходячи з грошового забезпечення, передбаченого ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Міністерство оборони України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 на підставі наказу начальника залізничних військ від 01.04.1993 року № 0667 звільнений з військової служби в запас згідно статті 59 пункт «б» за станом здоров'я.
Відповідно до довідку до акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 777839 від 10.05.2012 позивачу встановлено другу групу інвалідності довічно. Причиною інвалідності стало захворювання, пов'язане з виконанням ободків військової служби по ЛНА на ЧАЕС.
Позивач звернувся до Київського міського військового комісаріату щодо виплати йому одноразової грошової допомоги в розмірі 5-річного грошового забезпечення, як інваліду II групи.
Листами Київського міського військового комісаріату від 20.03.2014 № 1353 та № 7306 від 30.07.2015 відмовлено у виплаті даної допомоги у зв'язку із відсутністю у нього права на вказану виплату, оскільки дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 № 499 на позивача не розповсюджується
Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», (далі по тексту - Закону № 2011-XII) Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 3 Закону №2011-XII, дія цього Закону поширюється на:1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей;2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; 3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.
Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції до внесення змін від 03.11.2006 року Законом № 328-V) було визначено, що військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.
Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов'язаним, призваним на збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 03.11.2006 року № 328-V (набрав чинності з 01.01.2007 року) були внесені зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема стаття 16 була викладена у новій редакції та доповнена частиною 2.
Даною нормою передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
З системного аналізу вищенаведених норм законодавства обумовлюється висновок проте, що законодавець моментом виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги в порядку Закону №2011-XII визначає не дату його звільнення з військової служби, а саме дату встановлення інвалідності, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги виникає у осіб, інвалідність яких настала після набрання чинності змінами до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто з 01.01.2007 року.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 року № 499 призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01.01.2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби - у розмірі 30-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи.
За змістом цього Положення зазначена в ньому умова щодо періоду - після 01.01.2007 року стосується періоду настання названих страхових випадків (загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) чи інвалідність військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори; інвалідність звільнених з військової служби (зборів) осіб), з чим пов'язується виплата одноразової грошової допомоги.
З урахуванням наведеного, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб виплачується звільненим з військової служби (зборів) особам у зв'язку із інвалідністю, що настала після 01.01.2007 року.
З огляду на те, що інвалідність позивача настала 10.05.2012 у зв'язку із встановленням йому II групи інвалідності безстроково, внаслідок захворювання, що має місце за наслідками проходження військової служби та ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, враховуючи положення статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 499, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до приписів вказаних нормативно-правових актів.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 року у справі № 21-446а14 та від 21.04.2015 року у справі № 21-183а13.
Пунктом 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей № 530 від 14.08.2014 визначено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.
Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України (п. 4.8 Положення № 530 від 14.08.2014).
Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України.
Розпорядники коштів другого ступеня доводять ці рішення до командирів військових частин і здійснюють переказ коштів на реєстраційні рахунки військових частин, які через них фінансуються.
Після проведення виплати (у 3-денний строк) витяг з наказу про проведення виплати (додатки 14 - 16), завірений в установленому порядку, надсилається: до розпорядників коштів другого ступеня - військовими частинами, які через них фінансуються; до Департаменту фінансів Міністерства оборони України - розпорядниками коштів другого ступеня, обласними військовими комісаріатами, військовими частинами, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України (п. 4.10-4.11 Положення № 530 від 14.08.2014).
Отже, передумовою виплати позивачу одноразової грошової допомоги, є дотримання суб'єктами владних повноважень наступної процедури: 1) оформлення та подача військовим комісаром в Департамент фінансів Міністерства оборони України документів на одержання позивачем одноразової грошової допомоги протягом 15 днів з дня реєстрації документів; 2) прийняття документів про призначення одноразової грошової допомоги для оформлення наказу про виплату такої допомоги в установлені строки Департаментом фінансів Міністерства оборони України; 3) виплата коштів.
З огляду на що, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про зобов'язання Київського міського військового комісаріату підготувати документи про одноразову грошову допомогу в розмірі 30 місячного грошового забезпечення та зобов'язання Міністерство оборони України прийняти документи про призначення одноразової грошової допомоги для оформлення наказу про виплату позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 30 місячного грошового забезпечення.
Стосовно інших позовних вимог, судом першої інстанції в задоволенні яких відмовлено, колегія суддів наголошує, що відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржується.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2016 року залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Вівдиченко Т.Р.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Вівдиченко Т.Р.
Борисюк Л.П.