Справа: № 826/25589/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
15 червня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Безименної Н.В.,
Бєлової Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення від 21.10.2015р.,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, визнано протиправним та скасовано рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 21.10.2015 про притягнення адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що гр. ОСОБА_4 звернулась до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області зі скаргою про притягнення адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (надійшла до відповідача 17.04.2015 за вх. №178).
За результатами розгляду даної скарги дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, з урахуванням довідки від 08.09.2015, прийнято рішення від 10.09.2015 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3, в обґрунтування якого зазначено, що в ході проведеної перевірки відомостей, викладених у скарзі та долучених до неї доказів, проведення бесіди зі скаржником, встановлено факт неправомірної поведінки адвоката, що має ознаки порушення адвокатом статей 7 та 12 Правил адвокатської етики. Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що вказані у скарзі обставини є предметом кримінального провадження, порушеного Деснянським РУ ГУ за заявою скаржника.
Надалі, рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 21.10.2015 за результатами розгляду матеріалів перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_3 останнього притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосовано дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.
Відповідно до частин першої та другої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Приписами частини першої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Водночас, положеннями статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката (частина перша статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
У силу частин першої та другої статті 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
При цьому, адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії (частина перша статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Судом першої інстанції було встановлено, що згідно оскаржуваного рішення від 21.10.2015, у скарзі гр. ОСОБА_4, яка стала підставою для порушення дисциплінарної справи відносно позивача, підставою для притягнення адвоката до відповідальності вказано погрози та вимагання грошових коштів в розмірі 44 млн. грн. або передача квартири, намагання проникнення в житло скаржниці, пошкодження майна (замків квартири), нанесення тілесних ушкоджень скаржниці.
За твердженнями відповідача, викладеними в оскаржуваному рішенні, факт неправомірної поведінки адвоката підтверджується поясненнями свідків, а саме: консьєржа житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, обставинами, встановленими постановою Деснянського районного управління ГУ МВС України в місті Києві від 16.04.2015 про призначення судово-медичної експертизи, медичними документами. Про наявність кримінального провадження адвоката ОСОБА_3 свідчить повідомлення Деснянського районного управління ГУ МВС України в місті Києві від 14.09.2015 №46/15-4350, з якого вбачається, що в слідчому відділі Деснянського районного управління ГУ МВС України в місті Києві знаходиться кримінальне провадження за №12015100030004350 від 16.04.2015 за частиною першою статті 124 Кримінального кодексу України. Під час досудового розслідування встановлено, що 15.04.2015 приблизно о 17 год. 30 хв. ОСОБА_3 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_4 Разом з тим, адвокатом не надано жодних доказів, які спростовували б доводи скарги та наявні в матеріалах справи докази. Адвокатом також не надано будь-якої оцінки його поведінки/дій, встановлених досудовим розслідуванням кримінального провадження.
На підставі виказаного, відповідачем зроблено висновок про грубе порушення адвокатом ОСОБА_3 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Присяги адвоката та Правил адвокатської етики, що дає підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі: 1) подання адвокатом заяви про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 2) визнання адвоката безвісно відсутнім або оголошення його померлим; 3) смерті адвоката; 4) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю; 5) встановлення факту надання недостовірних відомостей для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката України; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі.
Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов'язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України (частина друга статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, згідно наведених норм, підстави для застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю є чітко визначеними та вичерпними, серед яких, зокрема, вказано про систематичне або грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України. Вказане, у відповідності до змісту оскаржуваного рішення, і слугувало підставою для його прийняття.
Водночас, як було зазначено вище, підставою для притягнення адвоката до відповідальності вказано погрози та вимагання грошових коштів в розмірі 44 млн. грн. або передача квартири, намагання проникнення в житло скаржниці, пошкодження майна (замків квартири), нанесення тілесних ушкоджень скаржниці.
Відтак, суд першої інстанції вірно зазначив, що фактично підставою для звернення гр. ОСОБА_4 з вказаною скаргою слугувало вчинення позивачем певних дій, кваліфікація яких як порушення проти прав іншої особи покладено на органи досудового та судового слідства у відповідності до положень КПК України.
Разом з тим, виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, станом на момент його прийняття, у відповідача був відсутній обвинувальний вирок суду з приводу дій адвоката ОСОБА_3, про які зазначено у скарзі гр. ОСОБА_4
Інших доводів, які б вказували на одноразове грубе порушення позивачем правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, ані в оскаржуваному рішенні, ані під час судового розгляду справи, не наведено.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 21.10.2015 в порушення положень частини першої статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є невмотивованим, та, як наслідок, є протиправним.
Водночас, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2016 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Безименна Н.В.