Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/561/16-ц
Провадження №: 2/332/421/16
06 травня 2016 р. Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючий суддя Шалпегіна О.Л.
при секретареві Кравець І.С.
за участю:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
23.02.2016 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/2 частини його заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Позивач під час розгляду справи зменшила заявлені позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 В обґрунтування пред'явленого позову ОСОБА_1 зазначила, вона з відповідачем з 30.10.2010 р. по теперішній час перебувають у зареєстрованому шлюбі. 19.02.2011 р. в них народилась дитина - донька ОСОБА_3, яка мешкає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. З серпня 2015 року ОСОБА_2 мешкає окремо, не бере участі у матеріальному забезпеченні дитини, незважаючи на те, що має постійний дохід - пенсію, як інвалід другої групи за загальним захворюванням. Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд стягнути зі ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі та не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини в розмірі 1/3 частини його доходу щомісячно.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
З 30.10.2010 року по теперішній час сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 6).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії І-ЖС № 170512, виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 88 (а.с. 7).
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи за загальним захворюванням (а.с. 9).
Як вбачається з довідки Запорізького УПФУ № 452 від 05.02.2016 року відповідач щомісячно отримує пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання в сумі 1174 грн. (а.с. 10).
Відповідно до Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплений ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України).
Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2 від обов'язку утримання неповнолітньої дитини судом не встановлено. Домовленості між батьками щодо порядку та способу утримання доньки не досягнуто.
Оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 добровільно не виконує передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки з утримання неповнолітньої дитини, чим порушує її право на достатній рівень життя.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, за приписами ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує вищенаведені обставини майнового стану відповідача і визначає аліменти на утримання дитини у частці від доходу батька - у розмірі однієї третьої частини від заробітку (доходу) відповідача.
Одночасно суд зазначає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 192 СК України).
Вимогами ч. 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Відповідно до штампу Заводського районного суду м. Запоріжжя, позивач пред'явила позов до суду 24.02.2016 р., тому аліменти на утримання дитини підлягають стягненню з відповідача, починаючи з вказаної дати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивача при поданні позову було звільнено від сплати судового збору.
Відповідач, як інвалід ІІ групи, на підставі п. 9 ч. 3 ст. 5 вказаного вище Закону також звільнений від сплати судового збору.
Частиною 2 ст. 88 ЦПК України, передбачено, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі однієї третьої частини його заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісяця починаючи з 23 лютого 2016 року, до досягнення дитиною повноліття.
Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 06.05.2016 року. Повний текст рішення виготовлено 10.05.2016 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.Л.Шалпегіна