21.01.2016
провадження 6/331/6/2016
справа 2-2409/11
21 січня 2016 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді Смолки І.О.,
при секретарі Качан К.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1, стягувач: ПАТ «Таскомбанк», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
Представник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій зазначає, що 17 листопада 2015 року постановою державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-2409/2011 рік, виданим Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 24 лютого 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» боргу у сумі 93 519, 33 грн.
Боржник вважає даний виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню у зв»язку з тим, що 13 грудня 2011 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за цивільною справою № 2-2409/2011 рік за позовом АТ «Таскомбанк» було ухвалено рішення, яким солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стягнуто за кредитним договором і договором поруки суму боргу 93 519,33 грн.
24 грудня 2012 року Боржник - позичальник ОСОБА_3
помер. Дії кредитного договору і договору поруки припинилися.
16 грудня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва за цивільною справою № 756/5096/14-ц за позовом ОСОБА_1 до АТ «Таскомбанк» про визнання припиненим договору поруки, було ухвалено рішення, яким позов задоволено повністю. Договір поруки визнано припиненим з 24 грудня 2012 року.
18 лютого 2015 року ухвалою Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу АТ «Таскомбанк» відхилено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва залишено без змін.
Але, не дивлячись на наявність даних рішень, АТ «Таскомбанк» вдруге звертається до виконавчої служби з виконавчим листом про стягнення боргу з ОСОБА_1 тоді, як останній не поручався відповідати за спадкоємців позичальника ОСОБА_3.
Заявник просить суд постановити ухвалу про визнання виконавчого листа № 2-2409/2011 рік,
виданого 24 лютого 2012 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про
стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк»
боргу у сумі 93 519,33 грн. - таким, що не підлягає виконанню.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 заяву підтримала.
Представник АТ «Таскомбанк» проти задоволення заяви заперечує, мотивуючи заперечення тим, що виконавчий лист було отримано до смерті ОСОБА_3, до ухвалення рішень про визнання поруки припиненою.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали заяви, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав:
судом встановлено, що 13 грудня 2011 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за цивільною справою № 2-2409/2011 рік за позовом АТ «Таскомбанк» було ухвалено рішення, яким солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 стягнуто за кредитним договором і договором поруки суму боргу 93 519,33 грн.
24 грудня 2012 року Боржник - позичальник ОСОБА_3
помер.
16 грудня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва за цивільною справою № 756/5096/14-ц за позовом ОСОБА_1 до АТ «Таскомбанк» про визнання припиненим договору поруки, було ухвалено рішення, яким позов задоволено повністю. Договір поруки визнано припиненим з 24 грудня 2012 року.
18 лютого 2015 року ухвалою Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу АТ «Таскомбанк» відхилено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва залишено без змін.
Проте, АТ «Таскомбанк» вдруге звертається до виконавчої служби з виконавчим листом про стягнення боргу з ОСОБА_1 і 17 листопада 2015 року постановою державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-2409/2011 рік, виданим Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 24 лютого 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» боргу у сумі 93 519, 33 грн.
При розгляді заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню заперечення представник ПАТ «Таскомбанк» ґрунтуються на тих самих підставах, яким вже була дана оцінка у рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2014 року та ухвалі апеляційного суду м. Києва 18 лютого 2015 року. Так, в зазначених рішеннях судів вказано на те що порука не є окремим договором, який існує сам по собі, порука є похідною від основного зобов»язання. Оскільки зобов»язання у зв»язку зі смертю боржника відносно нього самого припинилося, то повинна бути припинена і порука, яку брав на себе поручитель на виконання цього зобов»язання саме з цього боржника. За ті зобов»язання, які виникнуть у спадкоємців боржника, в разі прийняття ним спадщини, у межах спадкового майна, позивач відмовляється поручатися, а тому на нього не може бути покладено відповідальність за спадкоємців. Посилання апелянта (ПАТ «Таскомбанк») на ту обставину, що зобов»язання поручителя існує на даний час не лише на підставі договору поруки, а й на підставі рішення суду, яким задоволено позовні вимоги про стягнення заборгованості з боржника у солідарному порядку з поручителем, не може бути прийнято до уваги.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ч.2 ст.369 ЦПК України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника… визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що виконавчий лист № 2-2409/2011, виданий 24 лютого 2012 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про
стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК»
боргу у сумі 93 519,33 грн., не підлягає виконанню.
Керуючись статтею 369 ЦПК України, суд
Визнати виконавчий лист № 2-2409/2011, виданий 24 лютого 2012 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» боргу у сумі 93 519,33 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя Смолка І.О.