Рішення від 13.06.2016 по справі 753/19657/15-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19657/15-ц

провадження № 2/753/1224/16

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарях Заболотній Л.Г.,

Семенченко Я.А.

розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та її представники ОСОБА_5 і ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, пояснивши, що спільне життя у сторін не склалось, тривалий час вони проживають окремо, стільки ж не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбні відносини, мають окремий бюджет для кожного, стосунки між сторонами стали напружені, у сторін виявились різні погляди на життя, на сімейні відносини, тому вважають, що сім'я даного подружжя розпалась остаточно, додаткового термін для примирення призначати не потрібно, оскільки наданий судом двохмісячний строк позитивних результатів не дав і позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу. Також зазначили, що поскільки відповідач працює, має можливість надавати допомогу на утримання дітей, при цьому він інших осіб на своєму утриманні не має, тому просять стягнути з нього на її користь аліменти на утримання їх спільних дітей в розмірі 1/3 частини від всіх його доходів щомісяця.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позов визнали частково, пояснивши в суді 12.04.2016 року, що відповідач кохає свою дружину та дітей і бажає зберегти свою родину, однак в судовому засіданні 13.06.2016 року представник відповідача повністю погодився з розірванням шлюбу, пояснивши, що будь-які дії відповідача щодо примирення та зміцнення сім'ї наражались на небажання і непорозуміння з боку позивача, крім того він згоден сплачувати аліменти тільки в розмірі 1/6 частини від всіх його доходів щомісяця, поскільки він має захворювання суглобів, сам сплатив всю вартість квартири АДРЕСА_1, якою користується позивач з дітьми і вона ж є співвласницею по 1/2 частині квартири з відповідачем, а також відповідач на даний час сплачує кредитну заборгованість ПАТ „ОТП Банк" щомісячно по 10 376 грн.

Заслухавши сторони та їх представників, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.1, ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

За правилами ч.2, ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Як встановлено у судовому засіданні, 14.02.2010 року був укладений шлюб між сторонами по справі, який був зареєстрований у Лівобережному відділі державної реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №184 (а.с.10). Від спільного шлюбу сторони мають спільних дітей: доньок - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11-12), які проживають разом з матір'ю. Батько дітей погоджується на проживання доньок окремо від нього.

Як встановлено судом, спільне життя у сторін не склалось, певний час вони проживають окремо, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбних відносин, мають окремий бюджет для кожного, стосунки між сторонами стали напружені, у сторін виявились різні погляди на життя, на сімейні відносини, двохмісячний термін на примирення позитивного результату не дав. Вказані обставини не заперечувались сторонами по справі.

Згідно ч.2, ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За змістом п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Аналізуючи докази в їх сукупності, враховуючи тривалість окремого проживання подружжя та категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу, суд вважає, що за описаних вище обставин сім'я даного подружжя розпалась остаточно, додаткового терміну на примирення призначати не потрібно, так як судом встановлено, що будь-які відносини між ними припинені. За таких обставин шлюб підлягає розірванню.

Як передбачає ч.1, ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

За змістом положень ч.3, ст.11 Закону України „Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Як встановлено судом, спільні діти сторін проживають разом з матір'ю ОСОБА_3, яка бажає отримувати аліменти на утримання дітей у судовому порядку.

У відповідності до ч.1, ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати до досягнення нею повноліття. Частина 3 статті 181 СК України зазначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч.1-2, ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Як наголошує ч.2, ст.182 СК України розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за неоподаткований мінімум доходів громадян.

У відповідності до ст.7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2016 рік" - установити у 2016 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня 2016 року - 1167 гривень, з 1 травня - 1228 гривень; з 1 грудня - 1313 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2016 року - 1455 гривень, з 1 травня - 1531 гривня; з 1 грудня - 1637 гривень.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що він працює фахівцем 1 категорії з клінічних досліджень 2-ого відділу в сфері досліджень і розробок інформаційних даних департаменту клінічного менеджменту ТОВ „Іннофарм-України" і має постійний щомісячний дохід, що підтверджується копією трудового договору між працедавцем і працівником від 6.11.2015 року (а.с.63), а також відомостями ГУ ДФС у м. Києві щодо наявності постійного заробітку у відповідача (а.с.81). За таких обставин суд приходить до висновку, що аліменти підлягають стягненню у частці від всіх щомісячних доходів відповідача.

За правилами ч.1-2, ст.8 Закону України „Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Підпункт 3, пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснює, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд вважає необхідним, приймаючи до уваги обов'язок відповідача утримувати своїх малолітніх дітей на підставі описаних вище норм права, наявність у нього на даний час постійного щомісячного доходу, склад сім'ї, його стан здоров'я, враховуючи вік та стан здоров'я дітей, щомісячне відрахування з його бюджету 10 400 грн. по кредитному договору до 2.12.2016 року, задовольнити позов в цій частині частково і стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх його доходів щомісяця на користь позивачки для утримання зазначених доньок з 19.10.2015 року - з дня звернення до суду з даним позовом, до їх повноліття, у розмірі, що відповідає межам встановленим Законом України „Про Державний бюджет України на 2016 рік" для дітей такого віку (дітей віком до 6 років: з 1 січня 2016 року - 1167 гривень, з 1 травня - 1228 гривень; з 1 грудня - 1313 гривень), який не є меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, в решті вимог відмовити. При цьому суд враховує розмір щоквартального доходу відповідача, отриманий у ТОВ „Іннофарм-України" в сумі 117 728 грн. 16 коп. (а.с.81), з якого на місяць припадає відповідачу по 39 242 грн. 72 коп. (117728,16 : 3 місяці). Призначаючи розмір аліментів у вигляді 1/4 частини доходу відповідача в даному випадку, з його заробітної плати буде відрахована сума 9810 грн. 68 коп., тобто по 4 905 грн. 34 коп. (9810 грн. 68 коп. : 2 дітей) аліментів на кожну дитину, що є необхідним і достатнім для їх утримання. При цьому позивач не позбавлена права звернутись до суду про стягнення додаткових витрат на дітей в порядку ст.185 СК України або про збільшення розміру аліментів згідно ст.192 СК України при зміні обставин та умов в майбутньому, передбачених положеннями вказаних норм права.

Згідно ст.79; 88 ЦПК України поскільки суд частково задовольняє позов в частині стягнення аліментів з відповідача на користь держави необхідно стягнути 551 грн. 20 коп. судового збору, від якого була звільнена позивачка при зверненні до суду.

Керуючись ст.10; 11; 57-59; 60; 79; 88; 174; 209; 213-215 ЦПК України, на підставі ч.1, ст.51 Конституції України, ст.3; 110-112; 141; 180-182; 183 СК України, ст.8; 11 Закону України „Про охорону дитинства", ст.7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2016 рік", п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", п.п.3, п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Шлюб зареєстрований у Лівобережному відділі державної реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї 14.02.2010 року, актовий запис №184 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвати.

Після розірвання шлюбу присвоюються прізвища: йому - ОСОБА_4; їй - ОСОБА_3.

Копію рішення направити до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві для внесення змін до актового запису про шлюб №184 від 14.02.2010 року Лівобережного відділу державної реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Фастова, Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, працюючого фахівцем 1 категорії з клінічних досліджень 2- ого відділу в сфері досліджень і розробок інформаційних даних департаменту клінічного менеджменту ТОВ „Іннофарм-України", (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітніх дітей: доньок - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини від всіх його доходів щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 19.10.2015 року і до досягнення ними повноліття, в решті частини вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 551 грн. 20 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя :

Попередній документ
58339099
Наступний документ
58339101
Інформація про рішення:
№ рішення: 58339100
№ справи: 753/19657/15-ц
Дата рішення: 13.06.2016
Дата публікації: 22.06.2016
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про розірвання шлюбу