ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3234/16-ц
провадження № 2/753/3235/16
"02" червня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді - Даниленко В.В.
при секретарі - Пасько І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчо-виробниче мале підприємство «Путна», про визнання права власності, суд,
Позивач звернувся до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчо-виробниче мале підприємство «Путна» про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлового приміщення: боксу АДРЕСА_1, посилаючись на наступне.
12 лютого 2016 року між ОСОБА_2 таОСОБА_4 було укладено договір про відступлення майнових прав згідно якого до ОСОБА_2 перейшли всі майнові права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчо-виробниче мале підприємство «Путна», що стосуються гаражного боксу АДРЕСА_1 за угодою на будівництво №48/99/ «Про інвестування будівництва індивідуального боксу в гаражі «Позняки-6 а» від 08.06.1999 року на загальну суму 21 757,45 грн.
У відповідності до умов угоди на будівництво №48/99/ «Про інвестування будівництва індивідуального боксу в гаражі «Позняки-6 а» від 08.06.1999 року відповідач зобов'язується своїми силами та засобами, за рахунок залучених від інвесторів коштів, побудувати та передати інвестору бокс АДРЕСА_1 в термін до 15.02.2000 року, а інвестор зобов'язується забезпечити відповідне фінансування об'єкта та прийняти його у свою власність.
Угода від 08.06.1999 року передбачає, що позивачу виділяється гаражний бокс АДРЕСА_1, при умові його повного інвестування.
Станом на 15.02.2016 року позивачем сплачено передбачену угодою від 08.06.1999 року, вартість гаражного боксу - 21 757, 45 гривень, з урахуванням індивідуальної сторожової системи сигналізації , але відповідачем не було передано позивачу вищевказаний гаражний бокс у власність, у зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача звернувся до суду з письмовими поясненнями, в яких позовні вимоги визнав повністю, та просив суд розглядати справу за його відсутності.
Суд, з'ясувавши обставини та дослідивши докази по справі, вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 лютого 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір про відступлення майнових прав згідно якого до ОСОБА_2 перейшли всі майнові права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчо-виробниче мале підприємство «Путна», що стосуються гаражного боксу АДРЕСА_1 за угодою на будівництво №48/99/ «Про інвестування будівництва індивідуального боксу в гаражі «Позняки-6 а» від 08.06.1999 року на загальну суму 21 757,45 грн.
За умовами угоди на будівництво №48/99/ «Про інвестування будівництва індивідуального боксу в гаражі «Позняки-6 а» від 08.06.1999 року відповідач зобов'язується своїми силами та засобами, за рахунок залучених від інвесторів коштів, побудувати та передати інвестору бокс АДРЕСА_1 в термін до 15.02.2000 року, а інвестор зобов'язується забезпечити відповідне фінансування об'єкта та прийняти його у свою власність.
Угода від 08.06.1999 року передбачає, що позивачу виділяється гаражний бокс АДРЕСА_1, при умові його повного інвестування (п. 1.2 угоди).
На момент розгляду справи позивачем сплачено передбачену угодою від 08.06.1999 року, вартість гаражного боксу - 21 757,45 грн. з урахуванням індивідуальної сторожової системи сигналізації.
Квитанціями долученими до матеріалів справи Позивачем та згідно довідки ТОВ «СВМП «Путна» № 627/02/Д від 15.02.2016 року підтверджено, що позивач сплатив повну вартість будівництва боксу та здійснює сплату комунальних послуг.
Таким чином позивач виконав умови угоди на будівництво №48/99/ «Про інвестування будівництва індивідуального боксу в гаражі «Позняки-6 а» від 08.06.1999 року, але як вбачається з матеріалів справи відповідач не передав право власності на гаражний бокс позивачу.
30.01.2009 року гаражний комплекс по АДРЕСА_1 введено в експлуатацію, згідно Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, затвердженого Розпорядженням ДРДА від 30.01.2009 року.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 876 ЦК України, власником об'єкта будівництва або результату інших робіт є замовник. Договір укладений між позивачкою та відповідачем є різновидом договору підряду, а отже позивачка має право на результат будівельних робіт, виконаних відповідачем.
Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття нерухомого майна до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Стаття 182 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачають, що право власності та інші речові права на нерухомі речі підлягають обов'язковій державній реєстрації.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВМП «Путна» про визнання права власності, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст. ст. 182, 331, 526, 530, 876 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 208, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення: гаражний бокс за АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.