Справа № 752/7485/16-ц
Провадження №: 2/752/3771/16
14.06.2016 року cуддя Голосіївського районного суду м. Києва Ладиченко С.В., розглянувши заяву представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Моторно (транспортне) страхове бюро України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віді-Пауер» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває вищезазначена цивільна справа.
Від представника позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Моторно (транспортне) страхове бюро України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віді-Пауер» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_3, транспортний засіб, який належить останньому на праві власності, а саме: легковий автомобіль до 1600 куб. см. OPEL ASTRA, державний номерний знак НОМЕР_1, VIN - код: НОМЕР_2, тип ТЗ:В1.
На обґрунтування вимоги забезпечення позову зазначає, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, був пошкоджений автомобіль позивача, що заподіяло йому матеріальну та моральну шкоду. Фактичний розмір збитків, завданих позивачу внаслідок ДТП з вини відповідача становить 83 308,50 грн.
На день подання позову позивачеві повідомлено, що ПрАТ «УТСК» призначено до виплати страхове відшкодування у сумі 50 000 грн. Оскільки фактичний розмір шкоди становить значно більшу суму, ніж було призначено страховою компанією, відповідач зобов'язаний сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Отже невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно належне ОСОБА_3, може призвести до того, що рішення суду виконати фактично буде не можливо, оскільки відповідач без наявної заборони на відчуження свого майна зможе вільно його продати, тим самим у разі задоволення позову ухилятися від рішення суду.
Перевіривши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступних висновків.
У порядку ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
В розумінні ст.ст. 151,152 ЦПК України, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Суд приходить до висновку, що в заяві про забезпечення позову представником доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.
Враховуючи, що предметом позову є значний розмір грошових коштів, також те, що відповідачем у будь-який час майно може бути відчужено на користь третіх осіб, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,
Заяву представника позивача - ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Моторно (транспортне) страхове бюро України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віді-Пауер» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Накласти арешт на майно ОСОБА_3, транспортний засіб, який належить останньому на праві власності, а саме: легковий автомобіль до 1600 куб. см. OPEL ASTRA, державний номерний знак НОМЕР_1, VIN - код: НОМЕР_2, тип ТЗ:В1.
Ухвала підлягає негайному виконанню і її оскарження не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя С.В. Ладиченко