Справа № 752/9012/16-а
Провадження №: 2-а/752/239/16
15.06.2016 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання - Лебедєва В.В.
за участю відповідача ОСОБА_1 (ОСОБА_1) та перекладача ОСОБА_2), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Голосіївського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві до громадянина ОСОБА_1, про примусове видворення за межі території України, -
15.06.2016 року Голосіївське РВ ГУ ДМС України в м. Києві звернулося до Голосіївського районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просить видворити в примусовому порядку за межі України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 (ОСОБА_1).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач без законних на то підстав перебуває на території України. Стосовно ОСОБА_1 (ОСОБА_1) 07.06.2016 року завідувачем сектору у справах іноземців та ОБГ Голосіївського РВ ГУ ДМС України в м. Києві Кобилінським М.В., прийнято рішення, що затверджене заступником начальника Голосіївського РВ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві Сьомочкіним М.С. про примусове повернення останнього з території України. Станом на час розгляду справи рішення не виконано.
07.06.2016 року Голосіївським РВ ГУ ДМС України в м.Києві було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 203 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу з тих підстав, що ним було грубо порушено встановлений порядок перебування іноземних громадян на території України, а саме проживання без документів на право проживання. В Україні, прийнято рішення про примусове повернення за межі України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 (ОСОБА_1) у строк до 13.06.2016 року, яке не було виконано останнім у добровільному порядку, а останній має бути негайно видворений за межі України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з зазначених у позовній заяві підстав, а саме обґрунтоване ухилення відповідача від видворення за рішенням органу ДМС.
Відповідач у судовому засіданні пояснив, що прибув на територію України 01.03.2016 року з метою працевлаштування, до Державної міграційної служби України з приводу реєстрації його перебування на території України та оформлення дозвільних документів на проживання не звертався. Визнав, що працює продавцем шаурми біля станції метро «Видубичі» у м. Києві без оформлення трудового договору. Працівникам міграційної служби не пред»являв паспорт громадянина Республіки Узбекистан, оскільки паспорт знаходиться за місцем його проживання. Не заперечував, що працівники міграційної служби пропонували йому пред»явити свій паспорт, а також роз»яснили його права звернутися до міграційної служби для отримання дозволу про право на проживання на території України, однак він цього не зробив і територію України у визначений строк до 13.06.2016 року не покинув. Чому не звернувся за дозволом на проживання пояснити суду не зміг, а невиконання рішення міграційної служби про примусове повернення за межі України не виконав, оскільки відсутні грошові кошти для цього. Просив не видворяти його з України, надати можливість звернутися до міграційної служби для отримання дозволу на проживання.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 50 КАС України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України та на підставі ч. 3 ст. 185 - 5 КАС України розглядаються за їх обов'язкової участі невідкладно.
Судом встановлено, що громадянин Республіки Узбекистан ДонияровХусан (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув на Україну 01 березня 2016 року, потягом через залізничний вокзал з метою працевлаштування.
За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ 082378, складеного 07.06.2016 року завідувачем сектору у роботі з іноземцями та Голосіївського РВ ГУ ДМС України в м. Києві, 07.06.2016 року о 17 год. 00 хв. за адресою - м. Київ, вул. Голосіївська, 15, кабінет 26 було виявлено громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, який порушив встановлений порядок перебування іноземних громадян на території України, а саме проживав без документів на право проживання в Україні за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 203 КУпАП.
07.06.2016 року заступником начальника Голосіївського РВ ГУ ДМС України в м. Києві відносно ОСОБА_1 прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 203 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 500, 00 грн.
Як видно зі змісту постанови органу міграційної служби, якою громадянина Узбекистан ОСОБА_1 (ОСОБА_1) притягнуто до адміністративної відповідальності, останній порушив встановлений Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» порядок перебування іноземних громадян на території України, а саме проживав без документів на право проживання в Україні.
Крім того, відповідач ОСОБА_1 не надав суду пояснень з приводу того, яким чином він працевлаштувався та працює продавцем шаурми не офіційно та без дозвільних документів про проходження ним медичного огляду, не повідомив достовірні дані його близьких чи родичів, які надають йому підтримку для проживання на території України.
Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
07.06.2016 року завідувачем сектору у справах іноземців та ОБГ Горлосіївського РВ ГУДМС України в м. Києві Кобилінським М.В. було прийнято рішення про примусове повернення за межі України громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою - АДРЕСА_1 та зобов»язав його покинути територію України у термін до 13.06.2016 року.
ОСОБА_1 визнав у судовому засіданні, що він був ознайомлений з рішенням про його примусове повернення за межі території України у термін до 13.06.2016 року, йому було роз'яснено право до закінчення встановленого терміну зверонутися до міграційної служби за отриманням дозволу на тимчасове проживання на території України, а також право оскарження до суду прийнятого рішення про його примусове повернення за межі України, однак с своїми правами не скористався, територію України не покинув через відсутність грошових коштів.
Судом достовірно встановлено і підтверджено наявними матеріалами справи, що у відповідача законні підстави для знаходження на території України відсутні, залишати територію України наміру не має, тому є всі підстави вважати, що громадяни Республіки Узбекистан ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1 ухилився від виконання зазначеного вище рішення про його примусове повернення за межі України.
Крім того, ст.4 вищевказаного Закону визначені підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, однак, суду, при розгляді даної справи, жодних підстав, які визначені в наведеній статті, відповідачем не надано.
Щодо відповідача, обставин, які вказані в статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ж статті 31 Закону України « Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та унеможливлюють примусове видворення за межі України не встановлено. Також не встановлено обставин, відповідно до яких на відповідачів поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Порушення відповідачем законодавства України про перебування на території держави, невжиття заходів щодо вчинення будь-яких дій щодо легалізації перебування на території іноземної для відповідача держави, який не має офіційного джерела існування, що також стало підставою для його ухилення від виїзду за межі території України у зв»язку з прийняттям 07.06.2016 року органом ДМС рішення про його примусове повернення з території України, що є достатньою підставою для примусового видворення його з України за судовим рішенням.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 25.06.2009 року № 1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні" іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворенні за межі України з підстав та в порядку, що визначені статтею 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», статтею 13 Закону України «Про імміграцію». Примусове видворення та затримання іноземця та особи без громадянства здійснюється лише на підставі постанови адміністративного суду.
Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що позовні вимоги позивача засновані на законі, є обґрунтованими, знайшли своє повне підтвердження в ході судового розгляду. В зв'язку з чим позов підлягає повному задоволенню.
Відповідно до п. 22 ст. 22 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» стосовно іноземців та осіб без громадянства, котрі не мають коштів для відшкодування витрат, пов"язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.
Таким чином, враховуючи майновий стан відповідача, суд вважає за доцільне усі витрати, пов"язані з примусовим видворенням за межі України, здійснити за рахунок держави.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідачів не стягуються.
На підставі наведеного, Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Закону України «Про імміграцію», керуючись ст.ст. 50,94,159,160,161,162,163,173,183-5 КАС України, суд -
адміністративний позов Голосіївського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві до громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 (ОСОБА_1) про примусове видворення за межі території України - задовольнити в повному обсязі.
Примусово видворити за межі території України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок коштів державного бюджету України.
На підставі п. 5 ч. 2 ст.256 КАС України постанову допустити негайного виконання.
Копії постанови суду невідкладно видати сторонам по справі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Суддя: К.Г. Плахотнюк