ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
14.06.2016Справа № 910/10865/16
Суддя Турчин С.О., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНВІ"
до Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідатора - Білої Ірини Володимирівни
про визнання зобов'язань припиненими
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОНВІ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» про визнання зобов'язань припиненими.
Суд вважає за необхідне повернути позовну заяву з доданими до неї документами без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
При цьому ч. 1 ст. 58 ГПК України визначає тільки можливість, а не обов'язковість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Також, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Доказами відповідно до ст. 32 ГПК України визнаються будь - які фактичні дані, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обгрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, виходячи з положень ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, підставами об'єднання позовних вимог для позивача, який звертається з позовом до суду є наявність між такими позовними вимогами одного із зв'язків:
- одна підстава виникнення;
- одні докази, якими підтверджуються заявлені вимоги.
Відповідно до п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наголошено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т.п.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач звернувся до суду з 6 вимогами немайнового характеру:
- визнати припиненими правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОНВІ» та Публічним акціонерним товариством «Український Інноваційний Банк» за Договором іпотеки №1 від 27.09.2010 p., посвідченим приватним нотаріусом Демецькою С.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 3873/100;
- визнати припиненими правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомиртекстиль» та Публічним акціонерним товариством «Український Інноваційний Банк» за Договором іпотеки №2 від 27.10.2010 р, посвідченим приватним нотаріусом Демецькою С.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 3871/98;
- визнати припиненими правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОНВІ» та Публічним акціонерним товариством «Український Інноваційний Банк» за Договором іпотеки від 27.10.2010 р. посвідченим приватним нотаріусом Сєтак В .Я., зареєстрованого в реєстрі за № 14128;
- визнати припиненими правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОНВІ» та Публічним акціонерним товариством «Український Інноваційний Банк» за Договором іпотеки від 17.10.2011 р. посвідченим приватним нотаріусом Сєтак В.Я., зареєстрованого в реєстрі за № 13438;
- визнати припиненими правовідносини між Товариством 3 обмеженою відповідальністю «ОНВІ» та Публічним акціонерним товариством «Український Інноваційний Банк» за Договором застави 06.04.2011 p.;
- визнати припиненими правовідносини між гр. ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством «Український Інноваційний Банк» за Договором поруки 06.04.2011 р.
З огляду на те, що позивачем заявлені вимоги про визнання зобов'язань припиненими за 6 окремими договорами, які, при цьому ж, укладені між різними юридичними та фізичною особою, мають різні предмети та правову природу, різняться суб'єктним складом, суд дійшов висновку, що таке об'єднання вимог суттєво утруднить вирішення спору, так як при встановленні обставин, які мають бути предметом доказування у справі, мають бути досліджені умови 6 договорів окремо та встановлені підстави щодо задоволення позовних вимог щодо кожного з договорів.
Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
При цьому, суд враховує, що навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не додано доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22 платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту №40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
Натомість, у приєднаному до позовної заяви платіжному дорученні від 09.06.2016 № 1062 відсутні підписи відповідальних осіб платника, печатка платника, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.
Разом з цим суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
Керуючись п. 4, 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток: позовна заява з додатками на 61 аркуші, в тому числі оригінал платіжного доручення № 1062 від 09.06.2016 .
Суддя С.О.Турчин