14.06.16р. Справа № 904/2329/16
За позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" , м.Дніпропетровськ
про відшкодування збитків у розмірі 25 124,33 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
секретар судового засідання Найдьонова Я.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю № 3 від 01.04.16р.
від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 121 від 22.12.15р.
ОСОБА_3, представник за довіреністю № 59 від 17.05.16р.
Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - відповідач) про відшкодування збитків у розмірі 25 124,33 грн.
Ухвалою господарського суду від 04.04.16р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 17.05.16р.
Ухвалою господарського суду від 17.05.16р. в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 904/2329/16 відмовлено; продовжено строк розгляду спору по суті до 16.06.16р. включно; відкладено розгляд справи на 09.06.16р.
09.06.16р. у судовому засіданні оголошено перерву до 14.06.16р.
09.06.16р. до суду надійшли:
- від відповідача додаткові пояснення по суті справи,
- від позивача судова практика по аналогічним спорам.
13.06.16р. до суду від відповідача для долучення до матеріалів справи надійшли додаткові докази в підтвердження заявлених заперечень на відзив.
14.06.16р. повноважний представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
В свою чергу, повноважні представники відповідача заявлені позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі.
У судовому засіданні 14.06.16р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -
Враховуючи п. 4.2., 6.11, 6.17 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Мінприроди від 04.11.11р. № 429, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.11.11р. за N 1347/20085, позивачем в період 11.11.15р. по 01.12.15р. відповідно до повідомлення 21.09.15р. № 4-3986-9-3, до наказу №443- П від 21.09.15 року, наказу № 677-п від 12.11.15р., направлення № 4-3985-9-3 від 21.09.15р. та направлення № 4-5285-7-3 від 12.11.15р. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України.
Позивач зауважує, що Дніпродзержинське управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", (Юридична адреса: 51931, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, пров. Цегляний, 3, ЄДРПОУ 24607860) згідно виписки з ЄДРПОУ серії АД № 199770 та положення, є структурною одиницею Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" без права юридичної особи. Статут Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" затверджено загальними зборами товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" протокол № 1 від 11.08.11р. та зареєстровано 15.09.11р. № 12241050023006763, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АА № 060262 від 12.07.10р. Основним видом діяльності підприємства є газопостачання та газифікація. Підприємство має структурні підрозділи: аварійно-диспетчерська служба, служба мереж, автотранспортна служба, ремонтно-механічні майстерні, служби і відділи управління, 2АГНКС по вул. Колеусівська, 2, вул. Індустріальна, 19, абонентські служби, Криничанська виробнича дільниця, Петриківській цех, Солонянська виробнича дільниця, Верхньодніпровська виробнича дільниця, ОСОБА_4 виробнича дільниця, база відпочинку «Вогник».
Посилаючись на ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" позивач зазначає про те, що терміни дії дозволів відповідача на викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел викидів закінчилися та викиди забруднюючих речовин здійснюються без дозволу, що є порушенням вимог ст.ст. 10, 11 Закону України "Про атмосферне повітря", про що зазначено в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 01.12.15р. зокрема дозвіл № 121070000-11 від 07.05.08 р., виданий ВАТ "Дніпропетровськгаз" (ОСОБА_4 УЕГГ, м. Жовті Води, вул. Заводська, 1а), терміном дії з 07.05.08р. по 07.05.13р. Таким чином, здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу.
Під час перевірки було виявлено не обліковані в матеріалах інвентаризації джерела утворення забруднюючих речовин, зокрема ОСОБА_4 дільниці: 2 токарних верстата, фрезерний верстат, вертикально-свердлильний верстат, настільний вертикально-свердлильний, болгарка, пересувний зварювальний апарат САК. Таким чином, як вважає позивач, відповідачем порушуються вимоги ст. 10 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та умови щодо надання Дозволу на викиди забруднюючих речовин.
Позивач вказує про те, що розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативне забруднення атмосферного повітря (викиди без дозволу) Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" ОСОБА_4 дільниці в період з 01.01.14р. по 31.12.14р. здійснено по матеріалах «Звіту про охорону атмосферного повітря за 2014р.» 2- ТП (повітря).
Позивачем на підставі вищевикладеного було проведено розрахунок відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за в період з 07.07.14р. по 11.07.14р. відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка затверджена наказом Мінприроди України № 639 від 10.12.08р. і зареєстрована Мінюстом України за № 48/16064 від 21.01.09р. на загальну суму 25 124,33 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 51-7/51 від 25.12.15р. (вихідний № 4-6147-7-3) з пропозицією сплатити збитки в добровільному порядку, але відповідач не погодився в добровільному порядку сплатити збитки, про підстави таких дій зазначено у відповіді на претензію №8/20-318 від 01.02.16р.
Крім того, позивач звертає увагу суду, що державним інспектором з охорони навколишнього середовище Дніпропетровської області було складено Протокол № 10361 про адміністративне правопорушення від 01.12.15р. та винесена постанова про накладенні адміністративного стягнення відносно посадової особи ОСОБА_5, фахівця по роботі з клієнтами відділу обслуговування клієнтів Дніпродзержинського УЕГГ ПАТ "Дніпропетровськгаз", що передбачено ч. 1. ст. 48, ч. 2 ст. 78, ст. 79, ст. 82 КУпАП. Накладений на посадову особу штраф у розмірі 850 грн. було сплачено добровільно, про що свідчить квитанція від 14.01.16р.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача до спеціального фонду Державного бюджету України 7 537,30 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень за шкоду; 5 024,87 грн. до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень за шкоду та до спеціального фонду місцевого бюджету ОСОБА_4 міської ради, 12 562,16 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень за шкоду, із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між Державними місцевими бюджетами».
Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі, виходячи з наступного.
Посилаючись на ст. 8 Закону України від 05.04.07р. № 877-У "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та п. ґ) ч. 1 ст. 202 Закону України від 25.06.91р. №1264-ХІІ "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідач зазначає про те, що вищенаведеними нормами не передбачено права звернення до суду органу державного нагляду (контролю) з вимогами про стягнення збитків, тому підстави для задоволення позовних вимог в редакції позивача щодо стягнення збитків, відсутні.
Враховуючи норми ст. 1166 Цивільного кодексу України відповідач вказує про те, що з березня 2013 року відповідачем вживалися відповідні заходи для отримання дозволів. Так, в 2013 році відповідачем була проведена інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел 18 структурних підрозділів ПАТ «Дніпропетровськгаз». В рамках договору від 18.03.13р. № 7034/Л/71.20.1, укладеного між ПАТ «Дніпропетровськгаз» та ПрАТ «ВТП «Укренергочормет», в 2013 році останнім були розроблені документи з обґрунтування обсягів викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. В подальшому, документи з обґрунтування обсягів викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря були направлені в Головне управління держсанепідслужби у Дніпропетровській області, за наслідками розгляду яких останнє надало висновок про можливість видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для всіх дільниць Дніпродзержинського УЕГГ. На момент готовності документів, а саме станом на кінець березня 2013 року відповідач звернувся до Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, але, оскільки постановою КМУ від 13.03.13р. № 159 Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області було ліквідовано без визначення в подальшому установи, до функцій якої буде включене розгляд даних питань, то, підготовлені документи були повернуті без реєстрації в якості вхідної кореспонденції. Розпорядженням Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 20.05.13р. № Р-423/0/3-13 було створено ОСОБА_6 екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Але навіть після створення ОСОБА_6 екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, на лист ПАТ «Дніпропетровськгаз» від 22.07.13р. №279/0/260-13 було отримано відповідь з даного ОСОБА_6 про те, що оскільки триває процедура ліквідації Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області і повноваження територіальних органів охорони навколишнього природного середовища передано компетенції обласних державних адміністрацій, але у зв'язку з відсутністю на теперішній час внесених змін до наказу Мінохорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 року №7 "Про внесення змін до інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві", згідно з яким встановлюється механізм реєстрації звітів про інвентаризація викидів, обласна державна адміністрація не має конкретного механізму реалізації повноважень, що передані від територіальних органів Мінприроди (лист ОСОБА_6 екології та природних ресурсів облдержадміністрації від 02.08.13р. №353/0/261-13).
Відповідач зауважує, що з 01.11.13р. набрала чинності постанова КМУ від 07.08.13р. № 748, якою повноваженнями по реєстрації звітів про інвентаризацію був наділений ОСОБА_6 екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Після цього, в листопаді 2013 року відповідач терміново звернувся до ОСОБА_6 екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації з заявами про реєстрацію звітів.
В листопаді 2013 року відповідач знову почав надавати на реєстрацію до ОСОБА_6 звіти з інвентаризації викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел. Але звіти по кожному підрозділу фахівці ОСОБА_6 неодноразово (3-4 рази) повертали з новими зауваженнями, не зважаючи на те, що джерела утворення викидів забруднюючих речовин в структурних підрозділах однотипні, звіти з інвентаризації виконувались по одному зразку з врахуванням попередніх зауважень. У зв'язку з цим звіти з інвентаризації реєструвалися ОСОБА_6 протягом 2014 року.
Для отримання дозволів відповідач через центр надання адміністративних послуг Дніпропетровської міської ради подав на розгляд до ОСОБА_6 пакет документів згідно з пунктом 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, що отримали такі дозволи, затвердженого постановою КМУ від 13.03.2002 року №302, а саме:
- заяву на отримання документу дозвільного характеру;
- документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (в друкованому та електронному вигляді) відповідно до Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.03.2006 року № 108;
- лист ОСОБА_6 екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації щодо реєстрації звіту про інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
- звіт про інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємства;
- рішення (висновок) установи державної санітарно-епідеміологічної служби України щодо можливості видачі дозволу на викиди;
- лист-відповідь місцевої держадміністрації на публікацію в ЗМІ про намір отримати дозвіл на викиди.
Після чого відповідач отримав листи від ОСОБА_6 екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації «Щодо відмови у видачі дозволів» у зв'язку з тим, що надані матеріали, для отримання дозволів, не відповідають вимогам п. 2.9 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженої наказом Мінприроди України від 09.03.2006 року №108 (далі - Інструкція №108), а саме, строки виконання документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів (2013 рік), не відповідають строкам реєстрації звіту про інвентаризацію викидів (2014 рік). Але, пункт 2.9 Інструкції №108 викладений у такій редакції: «У відомостях щодо виду та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами наводяться дані, які готуються на підставі звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві», тобто, про строки реєстрації звітів з інвентаризації взагалі не йдеться. Пунктом 2.9. Інструкції зазначено, що інформація надається за формою, яка наведена в табл. 6.1 додатку 6 до цієї Інструкції. В свою чергу вказана форма, що передбачена додатком, не містить в собі граф, в які заносились би дані стосовно строків реєстрації звітів.
13.10.14р. відповідач звернувся до ОСОБА_6 екології та природних ресурсів з листом №11/14-0059, в якому було зазначено про неправомірність відмов у видачі дозволів з посиланням на невідповідність строків виконання документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів (2013 рік) та строків реєстрації звіту про інвентаризацію викидів (2014 рік), були наведені обґрунтування такої неправомірності та знову відповідач попросив видати дозволи на викиди (лист від 13.10.14р. №11/14-0059 ).
У відповідь на вказаний лист ОСОБА_6 екології та природних ресурсів листом від 14.11.14р. № 8158/0/261-14, в якому було описано процедуру отримання дозволів та наведений перелік документів, що потрібно надати для отримання дозволу. В листі не містилося посилань на нормативне обґрунтування відмов у видачі дозволів у зв'язку з невідповідністю строків виконання документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів (2013 рік) та строків реєстрації звіту про інвентаризацію викидів (2014 рік).
Враховуючи наведене, відповідач 02.12.14р. звернувся з листом №11/4-0071 до Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому виклало всі вище перелічені обставини, що унеможливили своєчасне отримання дозволів та просив сприяння у вирішенні даного питання (лист від 02.12.214р. №11/14-0071).
Листом від 26.12.14р. №8846/0/261-14 ОСОБА_6 екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації проінформував, що у зв'язку з тим, що строки виконання документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів не відповідають строкам реєстрації Звіту по інвентаризації викидів департаментом документи повернуто на доопрацювання.
Одночасно, 02.12.14р. відповідач звернувся з листом №11/14-0072 до Міністерства екології та природних ресурсів, в якому виклало всі вище перелічені обставини, що унеможливили своєчасне отримання дозволів та просив сприяння у вирішенні даного питання.
У відповідь на вищевказаний лист Міністерство екології та природних ресурсів України листом від 27.01.15р. №7/207-15 повідомило, що обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та характеристика стаціонарних джерел в документах у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих повинні відповідати даним звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин.
Тобто, як вказує відповідач, з викладеного вище вбачається, що відповідачем виконано всі дії, що від нього залежали на отримання дозволів, але у зв'язку з тим, що спочатку обласна державна адміністрація не мала конкретного механізму реалізації повноважень, а потім слідували необґрунтовані відмови, вказаних дозволів отримано не було.
Що стосується виявлення в ході перевірки неврахованих в матеріалах інвентаризації джерел утворення відходів (Криничанська, Верхньодніпровська, ОСОБА_4 дільниця), то як вважає відповідач, підстав для відображення даної інформації в позові як обґрунтування у позивача не має, оскільки відповідно до п. 18 припису від 07.12.15р. № 4-5771-9-3 відповідачу наданий термін для усунення вищенаведених порушень в строк до 04.04.16р.
Так, 30.03.16р. листом від 11/14-0017 відповідачем було направлено на розгляд звіти з інвентаризації викидів забруднюючих речовин.
Листом від 05.04.16р. № 8/13-1476 відповідачем було направлено на ім'я начальника Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області інформацію щодо виконання припису, в якому зазначено про виконання п. 18 припису.
Листами від 15.04.16р. ОСОБА_6 екології та природних ресурсів проінформував відповідача про реєстрацію звітів про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел ПАТ "Дніпропетровськгаз".
Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що:
- В період між закінченням терміну дії одного дозволу та вжиттям заходів, направлених на отримання нового відповідач не може зупинити роботу ГРП, оскільки це є об'єктом підвищеної небезпеки.
- Споживачами газу, окрім населення на території, що обслуговує Дніпродзержинське УЕГГ, є й значна кількість підприємств серед яких є підприємства хімічної галузі, зокрема, ПАТ «Дніпроазот», що є єдиним підприємством в Україні з безперебійного виробництва рідкого хлору, соляної кислоти, натру їдкого технічного та гіпохлориту натрію, порушення налагодженого виробничого циклу цих продуктів внаслідок відсутності газу призведе до негативних наслідків для громадян та навколишнього середовища. Також у ПАТ «Дніпроазот» знаходяться ізотермічні сховища аміаку, що оснащено постійно працюючими факельними установками для спалення аміаку, які працюють на використанні газу і що у випадку їх непрацездатності, у разі викиду аміаку в атмосферне повітря, призведе до заподіяння значної шкоди здоров'ю та життю громадян і навколишньому середовищу. В результаті припинення постачання природного газу буде здійснено зупинення напрацювання карбонізованого розчину, необхідного для виробництва каустичної соди. Відсутність реагентів виробництва ПАТ «Дніпроазот» - єдиного виробника в України в цій групі, відчують всі водоканали, адже не буде можливості для знезараження питної води та стічних вод в Україні.
- Розрахунок розміру шкоди, пред'явлений позивачем до стягнення, проведений з порушенням та є таким, що не відповідає вимогам Методики №639 від 10.12.2008 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 року за №48/16064 (надалі - Методика №639) виходячи з наступного.
Посилаючись на п. 2.1 та 2.2. Методики № 639 відповідач вказує про те, що факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. Оскільки позивачем планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Дніпродзержиньским УЕГГ ПАТ "Дніпропетровськгаз" (Жовтоводівська дільниця) була проведена в період з 11.11.15р. по 01.12.15р. відтак факт наднормативного викиду виявлено 11.11.15р. що зафіксовано у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків позивачем проведено у відповідності до Формули 12 Методики № 639: З = mі х 1,1 х П х Аі х КТ х Кзі.
Одним з необхідних показників для розрахунку розміру збитків (З) є показник mі - маси наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря.
Вимогами п. 3.6. Методики зазначено, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за час роботи джерела без дозволу на викиди.
Пунктом 3.11. Методики встановлено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
Факт усунення порушення може бути підтверджений, зокрема, отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. 3.12 Методики).
Відповідач зауважує, що момент усунення порушення згідно умов зазначених пунктом 3.12. Методики буде - дата видачі ОСОБА_6 екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для Дніпродзержиньского УЕГГ ПАТ «Дніпропетровськгаз» (Жовтоводівська дільниця).
Таким чином, як вважає відповідач, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу є триваючим правопорушенням, у зв'язку з чим, підстав для нарахування збитків відсутні. Крім того, виходячи з наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, є безпідставним застосування при розрахунку розміру збитків коефіцієнту 1,25, оскільки джерела викидів по ОСОБА_4 УЕГГ знаходяться в селах П'ятихатського району.
Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
За приписами ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ст. ст. 66, 68 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Кожен зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.
Пунктом а ч. 1 ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", передбачена компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища щодо організації і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про екологічну та радіаційну безпеку, про охорону атмосферного повітря.
Відповідно до ч. 1 "Положення про Державну екологічну інспекцію України", затвердженого Указом Президента України від 13.04.11р. № 454/2011, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.
Державна екологічна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворена для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Статтею 51 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" обумовлено, що підприємства, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", підприємства, установи, організації, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин: здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
За приписами ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів п.п. 3.11, 3.12 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 р. № 639 та зареєстрованої в Мін'юсті України 21.01.2009 р. за № 48/16064 (далі по тексту Методика) час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, тобто до моменту оформлення дозволу на викид.
Судом встановлено, що:
- початком проведення перевірки було 11.11.15р., а завершенням - 01.12.15р., що підтверджує Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 01.12.15р.
- розрахунок відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря був проведений позивачем за період з 07.07.14р. по 11.07.14р.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем при здійсненні розрахунку відшкодування збитків невірно визначено момент виявлення порушення, оскільки позивач, враховуючи приписи п.п. 3.11, 3.12 Методики, повинен був розраховувати збитки починаючи з дати виявлення порушення, тобто з 11.11.15р. Крім того, моментом усунення порушення є факт оформлення дозволу на викид, який станом на 11.07.14р. (кінцева дата розрахунку відшкодування збитків) оформлений не був.
Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно iз ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Стягнення збитків є одним з видів цивільно-правової відповідальності.
При цьому, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.
Господарський суд звертає увагу на той факт, що розрахунок відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря був проведений позивачем за період з 07.07.14р. по 11.07.14р.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач вживав та вживає необхідні заходи, направлені на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що підтверджують:
- Договір від 18.03.13р. №7034/Л/71.20.1, укладений між ПАТ «Дніпропетровськгаз» та ПрАТ «ВТП «Укренергочормет», за яким останнім були розроблені документи з обґрунтування обсягів викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (які були долучені до матеріалів справи з додатковими поясненнями 13.06.16р.).
- Супровідні листи щодо реєстрації звітів по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 08.11.13р. за вих. № 11/14-0121 (а.с.68), від 17.02.14р. за вих. № 11/14-0011 (а.с.70), від 29.08.14р. за вих. № 11/14-0049 (а.с.72-73).
- ОСОБА_4 головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області (а.с.77-96);
- ОСОБА_7 районної державної адміністрації від 04.11.14р. за вих. № 53-3759/0/363-14, відповідно до якого ОСОБА_4 УЕГГ ПАТ "Дніпропетровськаг" 26.10.13р. було розміщено в районній газеті "Злагода" № 83 (11728) оголошення про наміри підприємства отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (а.с.97).
- ОСОБА_4 районної державної адміністрації від 06.11.14р. за вих. № 2/4-1540-01-13, відповідно до якого ОСОБА_4 УЕГГ ПАТ "Дніпропетровськаг" 18.10.13р. було розміщено в районній газеті "ОСОБА_4 Вісті" № 42 (1498) оголошення про наміри підприємства отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (а.с.98).
- ОСОБА_6 екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (а.с.99-143);
- ОСОБА_6 від 13.10.14р. за вих. № 11/14-0059 на адресу ОСОБА_6 екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації та в.о. заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо необґрунтованої відмови від видачі дозволів на викиди (а.с. 144-145) та відповідь на нього (а.с. 146-147);
- ОСОБА_6 від 02.12.14р. з вих. № 11/14-0071 на адресу голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо необґрунтованої відмови у видачі дозволів (а.с. 148-150) та відповідь на нього (а.с.151-153).
- ОСОБА_6 від 02.12.14р. з вих. № 11/14-0072 на адресу Міністерства екології та природних ресурсів України щодо необґрунтованої відмови від видачі дозволів на викиди (а.с. 154-156) та відповідь на нього (а.с. 157);
- Супровідний лист щодо реєстрації звітів по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 30.03.16р. за вих. № 11/14-0017 (а.с. 159), інформація з виконання припису від 05.04.16р. за вих. № 8/13-1476 (а.с.160-161) та листи щодо реєстрації наданих звітів (а.с. 162-165);
- Акти звірок з органами державної фіскальної служби, з яких вбачається, що заборгованості по сплаті податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення немає (які були долучені до матеріалів справи з додатковими поясненнями 09.06.16р.).
Господарський суд також звертає увагу на наступні факти:
- Постановою КМУ від 13.03.13р. №159 Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області було ліквідовано. Розпорядженням Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 20.05.13р. № Р-423/0/3-13 було створено ОСОБА_6 екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації. ОСОБА_8 екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації листом за вих. № 353/0/261-13 від 02.08.13р. (а.с.75-76) повідомив про те, що уважно розглянувши, в межах компетенції, лист відповідача від 22.07.13р. № 279/0/260/13 щодо реєстрації звітів про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин для подальшого отримання дозволів на викиди, повертає надані звіти, оскільки склалася ситуація коли обласна державна адміністрація не має конкретного механізму реалізації повноважень, що передані від територіальних органів Мінприроди. Тобто, станом на 02.08.13р. орган до повноважень якої визначено реєстрацію звітів про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин для подальшого отримання дозволів на викиди ще не мав конкретного механізму реалізації повноважень, тому не міг здійснювати належним чином свої повноваження та повернув пред'явлені відповідачем звіти. Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що відповідач не міг отримати необхідний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по незалежним від відповідача обставинам. Тому підприємство відповідача повинно було працювати, а не зупиняти свою роботу у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації за своїми внутрішніми обставинами не мав змоги зареєструвати звіти для подальшого отримання дозволів на викиди.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 07.08.13р. № 748 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", чинна з дня опублікування, тобто з 30.10.13р. (Урядовий кур'єр, 2013, 10, 30.10.2013 N 199; Офіційний вісник України, 2013, N 82 (01.11.2013), ст. 3041). Таким чином, розгляд та реєстрація ОСОБА_8 екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації звітів по інвентаризації викидів від стаціонарних джерел підприємств для подальшого отримання дозволів на викиди розпочато тільки з 30.10.13р. Даний факт також визнається ОСОБА_8 екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, що підтверджує лист від 26.12.14р. з вих. № 8846/0/261-14 (а.с. 151-153).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що з 13.03.13р. (з моменту ліквідації) по 30.10.13р. (момент набрання чинності вищевказаної постанови КМУ від 07.08.13р. № 748) відповідач не міг здійснити усі необхідні дії (реєстрацію звітів по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря) щодо подальшого отримання дозволів на викиди по незалежним від відповідача обставинам.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що затримка у оформленні дозволу на викиди сталася не з вини відповідача, що є обов'язковою умовою для покладання на останнього відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Крім того, господарський суд бере до уваги той факт, що в період між закінченням терміну дії одного дозволу та вжиттям заходів, направлених на отримання нового відповідач не міг зупинити роботу ГРП, оскільки це є об'єктом підвищеної небезпеки. Споживачами газу, окрім населення на території, що обслуговує Дніпродзержинське УЕГГ, є й значна кількість підприємств серед яких є підприємства хімічної галузі, зокрема, ПАТ «Дніпроазот», що є єдиним підприємством в Україні з безперебійного виробництва рідкого хлору, соляної кислоти, натру їдкого технічного та гіпохлориту натрію, порушення налагодженого виробничого циклу цих продуктів внаслідок відсутності газу призведе до негативних наслідків для громадян та навколишнього середовища. Також у ПАТ «Дніпроазот» знаходяться ізотермічні сховища аміаку, що оснащено постійно працюючими факельними установками для спалення аміаку, які працюють на використанні газу і що у випадку їх непрацездатності, у разі викиду аміаку в атмосферне повітря, призведе до заподіяння значної шкоди здоров'ю та життю громадян і навколишньому середовищу. В результаті припинення постачання природного газу буде здійснено зупинення напрацювання карбонізованого розчину, необхідного для виробництва каустичної соди. Відсутність реагентів виробництва ПАТ «Дніпроазот» - єдиного виробника в України в цій групі, відчують всі водоканали, адже не буде можливості для знезараження питної води та стічних вод в Україні.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що у діях відповідача не вбачається усього складу цивільного правопорушення, зокрема, вини відповідача у неотриманні дозволу, а також протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.06.15р. у справі № 904/3233/13 та у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.03.15р. у справі № 904/3233/13.
Викладене є підставою для відмови позивачу в задоволенні позову, у зв'язку з чим витрати по справі покладаються на позивача.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.
Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 16, 66, 68 Конституції України, ст.ст. 20, 51, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 10, 11, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Витрати по справі покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 15.06.16р.
Суддя ОСОБА_9