08.06.16р. Справа № 904/3734/16
позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь
до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ", м. Кривий Ріг
про стягнення 132 302,30 грн.
Суддя: Ніколенко М.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 434-4016 від 11.10.11;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 23 від 23.03.16.
ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" про стягнення заборгованості у розмірі 132 302,30 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору поставки №151504/1406395 від 05.12.14.
Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання, просить суд зменшити розмір пені на 50%.
Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).
В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 08.06.16 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між Позивачем (постачальник) і Відповідачем (покупець), укладений договір поставки №151504/1406395 від 05.12.14 (договір). Згідно предмету цього Договору, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити згідно п.3.4 цього договору феросплави (товар), протягом строку з 01.01.156 по 31.12.15, на умовах , кількості та в строки, які вказані у специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною частиною. Згідно п.3.1 договору, поставка товару здійснюється за цінами, які вказані у відповідності з умовами поставки, вказаними в специфікаціях і включають в себе збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування та інші витрати постачальника, які пов'язані з постачанням товару. Відповідно до п.2.3 договору датою поставки товару, при поставки залізничним транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції вантажовідправника згідно п.2.1.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно матеріалів справи, Позивач поставив Відповідачу товар, що підтверджується залізничними накладними та рахунками, які надані до матеріалів справи.
Відповідно до п. 3.4 договору, покупець повинен здійснити оплату поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30 банківських днів з дати поставки товару.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, на підставі специфікації №13 до договору, відповідно до рахунку № 201553 та залізничної накладної № 46432100, відповідачу 21.08.15 було поставлено товар на суму 2464763,29 грн. Кінцевою датою оплати, відповідно до умов договору, є 05.10.15. Станом на 22.10.2015, термін прострочення виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого товару склав 17 днів.
На підставі Специфікації №14 до Договору, відповідно до рахунку № 201558 та залізничної накладної № 46432092 відповідачу, 21.08.15 було поставлено товару на суму 1 550 857,10 грн. Кінцевою датою оплати, відповідно до умов договору є 05.10.2015. Станом на 22.10.2015 термін прострочення виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого товару склав 17 днів.
На підставі Специфікації № 16 до Договору, відповідно до рахунку № 202205 та залізничної накладної № 47790985 відповідачу, 28.09.15 було поставлено товару на суму 1 480 559,32 гри. Кінцевою датою оплати, відповідно до умов договору є 10.11.2015. Станом на 18.11.2015 покупець частково сплатив борг у розмірі 153 596,77 грн. Термін прострочення виконання зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленого товару склав 8 днів. Залишок боргу за поставлений 28.09.2015 товар складає 1 326 962,60 грн. Станом на 19.11.15 даний борг у розмірі 1 326 962,60 грн. був сплачений покупцем повністю. Термін прострочення виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого товару склав 9 днів.
На підставі Специфікації № 15 до Договору, відповідно до рахунку № 202206 та залізничної накладної № 47791017 відповідачу, 28.09.15 було поставлено товару на суму 2 373 037,45 грн. Кінцевою датою оплати, відповідно до умов договору є 10.11.15. Станом на 19.11.15 термін прострочення виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого товару склав 9днів.
Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем за основною сумою боргу - відсутня.
Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно п.7.6 договору, у випадку порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених цим договором поставки, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період, за кожен день прострочення оплати з врахуванням дня оплати.
У зв'язку із цим, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені за наступні періоди прострочки:
50 51077 грн. - за залізничною накладною №46432100 від суми боргу в розмірі 2 464 763,29 грн. за період з 06.10.15 по 22.10.15;
31 718,95 грн. - за залізничною накладною №46432092 від суми боргу в розмірі 1 550 857,10 грн. за період з 06.10.15 по 22.10.15;
1 481,26 грн. - за залізничною накладною №47790985 від суми в розмірі 153 596,77 грн. за період з 11.11.15 по 18.11.15,
14 396,63 грн. - за залізничною накладною №47790985 від суми 1 326 962,55 грн. за період з 11.11.15 по 19.11.15;
25 745,83 грн. - за залізничною накладною №47791017 від суми 2 373 037,45 грн. за період з 11.11.15 по 19.11.15.
Всього в сумі 123 853,44 грн. Розрахунок пені наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.
Відповідач у відзиві просить суд зменшити розмір пені.
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Пункт 3 ч.1 ст. 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) (п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»). У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Так, частиною 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При розгляді питання щодо можливості зменшення розміру пені господарським судом встановлено, що:
- відповідач станом на час розгляду справи виконав повністю зобов'язання за договором;
- розмір штрафних санкцій є значним;
- термін прострочення зобов'язання був незначним;
- в матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні дані, що свідчать те, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань, кредитор зазнав збитків.
За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 74 000,00 грн.
Зазначена позиція, також викладена у постанові ВГСУ № 19/49-10 (9/188-09) від 26.10.10 та у постанові ВГСУ № 6/5005/6105/2012 від 03.04.13.
Тому, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 74 000,00 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку із цим, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних за періоди прострочки згідно наступного розрахунку:
3 443,92 грн. - за залізничною накладною №46432100 від суми боргу в розмірі 2 464 763,29 грн. за період з 06.10.15 по 22.10.15;
2 166,95 грн. - за залізничною накладною №46432092 від суми боргу в розмірі 1 550 857,10 грн. за період з 06.10.15 по 22.10.15;
101,00 грн. - за залізничною накладною №47790985 від суми в розмірі 153 596,77 грн. за період з 11.11.15 по 18.11.15,
981,59 грн. - за залізничною накладною №47790985 від суми 1 326 962,55 грн. за період з 11.11.15 по 19.11.15;
1 755,40 грн. - за залізничною накладною №47791017 від суми 2 373 037,45 грн. за період з 11.11.15 по 19.11.15.
Всього в сумі 1 755,40 грн.
Розрахунок 3% річних наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3 % річних в розмірі 1 755,40 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 193, 275 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заводська,1, код 31550176) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів,310, код 00186520) пеню в розмірі 74 000,00 грн., 3% річних в розмірі 8 448,86 грн., судовий збір у сумі 1 984,54 грн.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.
Повне рішення підписано 13.06.16.
Суддя М.О.Ніколенко