09 червня 2016 року м. Київ К/800/35288/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Зайця В.С., Шведа Е.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Київської міської ради
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року
у справі №826/88/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоекономія»
до Київської міської ради
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоекономія» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання протиправними дій міської ради щодо неприйняття рішення під час розгляду заяви № 104/09-14 від 15.09.2014 року та зобов'язання відповідача розглянути заяву і прийняти відповідне рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоекономія» задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Київської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ТОВ «Житлоекономія» № 104/09-14 від 15.09.2014 року. Зобов'язано Київську міську раду розглянути заяву ТОВ «Житлоекономія» № 104/09-14 від 15.09.2014 року та прийняти відповідне рішення.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Київська міська рада звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року - залишити в силі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоекономія» направило на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі №826/88/15 - без змін.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що TOB «Житлоекономія» є забудовником об'єкту «Житловий будинок з вбудовано-прибудованими об'єктами громадського призначення у Солом'янському районі м. Києва по вул. Лебедева-Кумача, 7-В».
На виконання умов договору №763 від 28.08.2006 року позивач перерахував на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету 3810010 грн. в якості пайової участі у розвитку інфраструктури м. Києва.
Також, відповідно до актів приймання-передачі №2278/1 від 26.12.2013 року та №2278/2 від 26.12.2013 року ТОВ «Житлоекономія» передало до комунальної власності територіальної громади м. Києва зовнішні теплові мережі загальною вартістю 7083830 грн. 40 коп.
Користуючись своїм правом на відшкодування різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури м. Києва, передбаченим абзацом 2 частини 5 статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, позивач 15 вересня 2014 року звернувся до постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Київської міської ради (надалі за текстом - «Постійна комісія КМР») із заявою № 104/09-14 у якій просив розглянути питання щодо відшкодування суми пайових внесків або зменшення суми за іншими об'єктами ТОВ «Житлоекономія».
Засідання Постійної комісії КМР щодо розгляду заяви ТОВ «Житлоекономія» відбулося 05 лютого 2015 року.
За даними витягу з протоколу №8/33 від 05.02.2015 року за те, щоб підтримати звернення позивача проголосувало « 0» членів Постійної комісії КМР. Водночас, « 0» членів Постійної комісії КМР проголосували проти відшкодування позивачеві суми пайових внесків або зменшення таких сум за іншими об'єктами.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 5 статті 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.
У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Розмір пайової участі (внеску) забудовників (інвесторів) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції), перепланування, зміни функціонального призначення об'єктів для міста в грошовому виразі (гривнях) без ПДВ у цінах поточного року визначений Порядком визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради №573/5385 від 30.12.2010 року (Порядок №573/5385).
Пунктом 1 вказаного Порядку визначено, що при розрахунках обсягів пайової участі забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом об'єктів розрахункова сума пайового внеску зменшується на суму узгоджених з містом фактичних і підтверджених документально витрат (платіжними документи, договорами), понесених забудовником (інвестором) на створення зовнішніх інженерних мереж, транспортних комунікацій та елементів благоустрою загальноміського значення, що не відносяться до проекту будівництва, незалежно від їх місця розташування (дорожньо-транспортні розв'язки, мости тощо), за умови передачі останніх до комунальної власності міста, що підтверджується відповідними документами.
Згідно пункту 7.3 Порядку №573/5385 рішення щодо зарахування витрат забудовників (інвесторів) на створення зовнішніх інженерних мереж, які прийняті до комунальної власності територіальної громади м. Києва відповідними розпорядчими документами, в рахунок сплати пайового внеску та щодо відстрочення (перенесення) термінів сплати пайового внеску по укладених договорах приймає постійна комісія Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку за поданням Головного управління економіки та інвестицій на підставі заяви забудовника (інвестора) із зазначенням суми, терміну відстрочення та причин неможливості сплати, які є підставою для відстрочення платежу, що підтверджується відповідними документами.
Відповідно до пункту 4.11 Порядку №573/5385 рішення про звільнення забудовника (інвестора) від сплати пайової участі приймає Київська міська рада за поданням постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку після визначення Управлінням розміру пайової участі.
За змістом частини 1 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (Закон № 280/97-ВР) постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Частиною 10 статті 47 Закону № 280/97-ВР встановлено, що за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії.
Постійні комісії є підзвітними раді та відповідальними перед нею (ч.14 ст.47 Закону № 280/97-ВР).
Порядок формування, повноваження, функціональну спрямованість та порядок організації роботи постійних комісій Київської міської ради визначено Положенням про постійні комісії Київської міської ради, затвердженим рішенням №9/9 від 19.06.2014 року (Положення №9/9).
За правилами пункту 2 статті 5 Положення №9/9 постійна комісія Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку вивчає, попередньо розглядає, бере участь у підготовці та готує проекти рішень Київської міської ради, надає висновки та рекомендації, здійснює контроль за виконанням рішень ради, її виконавчого органу, зокрема, з питань пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва.
Постійна комісія Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку здійснює попередній розгляд проектів рішень Київської міської ради, реалізація яких призведе до зміни показників бюджету міста.
Відповідно до пункту 1 статті 10 Положення №9/9 за результатами розгляду питань порядку денного комісія готує і ухвалює рекомендації, висновки та інші рішення, які приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності або неможливості виконання ним своїх обов'язків - заступником голови або секретарем постійної комісії.
Пунктом 3 статті 10 Порядку визначено, що за результатами розгляду питання порядку денного постійна комісія може: ухвалити висновок; ухвалити рекомендацію; взяти інформацію до відома; створити робочу групу; надати відповідні доручення голові комісії та членам комісії; прийняти інше рішення на виконання повноважень, визначених цим Положенням.
Аналіз наведених норм свідчить, що рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника, а також про звільнення забудовника (інвестора) від сплати пайової участі приймає орган місцевого самоврядування, тобто у спірному випадку Київська міська рада. При цьому, постійна комісія Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку здійснює лише попередній розгляд і підготовку питань, які належать до її відання.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, за результатами розгляду заяви ТОВ «Житлоекономія» про відшкодування суми пайових внесків або зменшення суми за іншими об'єктами голоси членів Постійної комісії КМР розподілились наступним чином: за - 0, проти - 0, утримались - 12, не голосували - 1.
Отже, постійною комісією КМР рішення не прийнято, про що зазначено в протоколі № 8/33 від 05.02.2015 року.
Доводами касаційної скарги наведених обставин не спростовано.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «Житлоекономія».
Судом апеляційної інстанції правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.
Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновку, викладеному в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції, воно ґрунтується на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Київської міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі №826/88/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді