07 червня 2016 року Справа № 808/5569/15 ПР/808/47/15 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Дуляницька С.М., перевіривши матеріали адміністративного позову за позовною заявою
ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив - банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2
про зобов'язання відповідача виконати судові рішення у порядку обов'язку по ст. 124 Конституції України, притягнути невиконавця до кримінальної відповідальності по ст. 382 Кримінального кодексу України, -
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив - банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача виконати судові рішення у порядку обов'язку по ст. 124 Конституції України, притягнути невиконавця до кримінальної відповідальності по ст. 382 Кримінального кодексу України.
Ухвалою судді від 08.12.2015 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків до 01.02.2016 року.
В ухвалі про залишення без руху зазначено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом виконання ст. 106 КАС України, а саме: подати оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 73,08 грн.
Позивачем 18.12.2015 року подано апеляційну скаргу на увалу судді Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2015 року про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 08.12.2015 - повернуто.
Ухвалою судді від 01.03.2016 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви до 22.03.2016.
18.03.2016 від ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення проти вимоги сплатити судовий збір, в яких ОСОБА_1 зазначає, що ухвала постановлена відведеним суддею, вимога про сплату судового збору незаконна і необґрунтована, позивач має право на пільгу щодо сплати судового збору, не взято до уваги клопотання щодо несплати судового збору з підстав майнового стану позивача.
Враховуючи подані позивачем заперечення, ухвалою від 22.03.2016 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви до 08.04.2016.
Позивач 04.04.2016 подав заперечення-5 та апеляційну скаргу на ухвалу від 22.03.2016.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2016 повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2016.
Справа № 808/5569/15 (ПР/808/47/15) надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 06.06.2016.
В запереченнях від 04.04.2016 позивач зазначив, що він є особою, яка звільнена від сплати судового збору на підставі Закону про захист прав споживачів як споживач банківської послуги.
Такі доводи позивача є безпідставними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" цей закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів", якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні №15-рп/2011 від 10.11.2011 року, в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року N 1023-XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні (частини 1, 2 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Частиною 1 статті 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.
Згідно із пункту 15 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду (частина 1 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Позивачем оскаржуються дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка виконує функції суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства.
Отже, приписи Закону України "Про захист прав споживачів" до даних правовідносин не застосовуються, оскільки в даному випадку заявлено позовні вимоги у сфері публічно-правових відносин, а не про захист порушеного права споживача, а відтак, судовий збір має справлятися на загальних підставах у відповідності до Закону України "Про судовий збір".
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" наведено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, і позивач, враховуючи предмет позову, до таких осіб не відноситься.
А відтак, заперечення позивача в цій частині є необґрунтованими.
Щодо заперечень позивача з приводу заявленого відводу судді Дуляницькій С.М. та клопотання про розгляд позову відповідно до закону судом, незалежним від судді Дуляницької С.М., слід зазначити таке.
Зазначені заперечення не можна розцінювати як такі, що усувають недоліки позовної заяви у зв'язку з наступним.
Порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) визначено положеннями статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ст. 31 КАС України:
1. У разі заявлення відводу (самовідводу) суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі.
2. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.
3. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Аналіз статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що заява про відвід судді передбачає певну процедуру розгляду, яка може бути дотримана лише після відкриття провадження у справі.
Враховуючи те, що провадження у справі №808/5569/15 (провадження №ПР/808/47/15) не відкрито, ці обставини виключають можливість розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді, оскільки такий розгляд заяви буде суперечити порядку вирішення питання про відвід судді визначений Кодексом адміністративного судочинства України
Між тим, зазначенні заперечення не місять доказів усунення недоліків позовної заяви, визначених ухвалою від 08 грудня 2015 року про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, у строк, визначений для усунення недоліків позовної заяви, такі недоліки позивачем усунуто не було.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 49 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак, позивач знаючи про встановлені недоліки позовної заяви, мав достатньо часу та реальну можливість усунути недоліки позовної заяви, однак проігнорував зобов'язанням добросовісно користуватися належними процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Таким чином, враховуючи не усунення позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву слід повернути позивачу.
Водночас позивачу слід роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 108, 160, 165 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив - банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_2 про зобов'язання відповідача виконати судові рішення у порядку обов'язку по ст. 124 Конституції України, притягнути невиконавця до кримінальної відповідальності по ст. 382 Кримінального кодексу України - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М.Дуляницька