07 червня 2016 рокум. Ужгород№ 807/2444/15
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шешеня О.М.
при секретарі Гелетей А.В.
за участю:
позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М", представник - ОСОБА_1;
відповідача: Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області, представник - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0017591701 від 08.12.2015 року, № НОМЕР_1 від 08.12.2015 року, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0017601701 від 08.12.2015 року та рішень про застосування штрафних санкцій №0017611701 від 08.12.2015 року, №0017621701 від 08.12.2015 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що у листопаді 2015 року, відповідно до Акту ДПІ у Тячівському районі № 1045/17-01/32922702 від 24.11.2015р. про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Фаворит-М» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходу фізичних осіб за період з 01.01.2013р. до 30.06.2015р. та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013р. до 30.06.2015р. податковим органом складено та вручено платнику податків податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій, зокрема:
податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 8 грудня 2015 року про збільшення податку на доходи фізичних осіб на 4225,05 грн. та застосування штрафної санкції 3592,8 грн.;
податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 8 грудня 2015 року про збільшення військового збору у сумі 127,88 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 82,22 грн.;
вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0017601701 від 8 грудня 2015 року щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 12800,44 грн.;
рішення № НОМЕР_3 від 8 грудня 2015 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 5998,22 грн. за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску;
рішення № НОМЕР_4 від 8 грудня 2015 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 255,00 грн. за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок.
Вказані рішення про застосування штрафних санкцій, податкові повідомлення-рішення та вимогу про сплату боргу (недоїмки) ТОВ «Фаворит-М» одержало 09.12.2015р.
Позивач вважає, що до вказаних висновків щодо застосування вищевказаних рішень про застосування штрафних санкцій, податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу, а також висновку щодо використання ТОВ «Фаворит-М» у своїй господарській діяльності праці найманих працівників без укладення з ними трудових договорів, податковий орган дійшов лише на підставі даних Чопської митниці та даних CMR стосовно перетину митного кордону України належними ТОВ «Фаворит-М» транспортними засобами.
Податковим органом на підставі Акту перевірки встановлено використання праці 11 осіб (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12) протягом 24 місяців (сукупно) на загальну суму виплаченого цим особам доходу в сумі 28167 гривень.
Такі висновки податкової інспекції, позивач вважає незаконними та необґрунтованими.
Відповідно до пп. 168 1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»: єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
ТОВ «Фаворит-М» протягом періоду з 01.01.2013р. по 30.06.2015р. не нараховувало та не виплачувало громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 доходів, у зв'язку з тим, що вказані особи на підприємстві не працювали та не виконували робіт протягом 24 місяців (сукупно), як це вказано податковим органом в акті перевірки. У зв'язку з цим же, підприємством не нараховувався і єдиний внесок на суму нарахованої заробітної плати.
Таким чином, ДПІ у Тячівському районі безпідставно зроблено висновки про використання ТОВ «Фаворит-М» праці найманих працівників ОСОБА_2 - протягом 4 місяців, ОСОБА_3 - 1 місяця, ОСОБА_4 - 2 місяців, ОСОБА_5 - 1 місяця, ОСОБА_6 - 3 місяців, ОСОБА_7 - 1 місяця, ОСОБА_8 - 3 місяців, ОСОБА_9 - 5 місяців, ОСОБА_10 - 2 місяців, ОСОБА_11 - 1 місяця, ОСОБА_12 - 1 місяця, та виплати їм доходів в сумі 28167 грн. У зв'язку з чим підприємству податковим органом незаконно донараховано податок з доходів фізичних осіб, військовий податок, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Окрім цього, п. 56.21 ст. 56 ПК України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Таким чином, виходячи з викладеного, позивач вважає дії ДПІ у Тячівському районі щодо донарахування ТОВ «Фаворит М» сум податку з доходів фізичних осіб, військового податку, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та застосування штрафних (фінансових) санкцій є неправомірними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому податкові повідомлення-рішення №0017591701 від 08.12.2015 року, № НОМЕР_1 від 08.12.2015 року, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0017601701 від 08.12.2015 року, рішення про застосування штрафних санкцій №0017611701 від 08.12.2015 року, №0017621701 від 08.12.2015 року є протиправними та підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, заяви про розгляд справи без його участі суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог повністю з підстав, викладених в запереченнях на адміністративний позов (а.с.49-50).
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Тячівському районі Головного управління у Закарпатській області була проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» (90553, Закарпатська обл., Тячівський район, с. Вонігово, вул. Леніна 182, код ЄДРПОУ 32922702) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013р. по 30.06.2015р.
На підставі проведеної перевірки складено Акт «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Фаворит-М» (код ЄДРПОУ 32922702) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 30.06.2015 та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 30.06.2015» від 24.11.2015 року № 1045/17-01/32922702 (а.с.15-32), яким встановлено порушення:
пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст. 176 ПК України, - податковим агентом неутримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб із заробітної плати найманих працівників на суму 4225,05 грн.;
абз. «б» п. 176.2 ст.176, пп.161 підр. 10 розд. ХХ ПК України, - ненадання відомостей у податковому розрахунку про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (форма 1-ДФ) по найманим працівникам, які працювали без укладення трудових договорів, та заниження загальної суми нарахованого та перерахованого військового збору;
п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, п. 5, п. 7 ст. 8 розд. ІІІ Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», - перевіркою донараховано єдиного соціального внеску з сум заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок по 66 (42,72%) та 33 (37,66%) класу ризику в сумі 11786,44 грн., а також утримання єдиного внеску із сум заробітної плати (3,6%) в сумі 1014,00 грн.
пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», - перевіркою встановлено неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок;
пп.1.1, 1.2, 1.5, 1.6 п.161 підр. 10 розд. ХХ, пп.162.1.1 п.162.1 ст. 162, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168., п.171.1 ст. 171, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України, - неутримання та неперерахування військового збору на загальну суму 127,88 грн.
На підставі Акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу (недоїмки), зокрема:
податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 8 грудня 2015 року про збільшення податку на доходи фізичних осіб на 4225,05 грн. та застосування штрафної санкції 3592,8 грн. (а.с.10);
податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 8 грудня 2015 року про збільшення військового збору у сумі 127,88 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 82,22 грн.(а.с.11);
вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0017601701 від 8 грудня 2015 року щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 12800,44 грн.(а.с.12);
рішення НОМЕР_3 від 8 грудня 2015 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 5998,22 грн. за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску (а.с.13);
рішення № НОМЕР_4 від 8 грудня 2015 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 255,00 грн. за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок (а.с.14).
Не погоджуючись з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, рішеннями про застосування штрафних санкцій та вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Згідно з п.163.1 ст. 163 ПК України: об'єктом оподаткування резидента є:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до підпунктів 164.2.1, 164.2.2 пункту 164 ст. 164 ПК України: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:
доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту);
суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.
Відповідно до п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є:
фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
податковий агент.
Тобто особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні є податковий агент.
Згідно з підпунктом 14.1.180 пунктом 14.1 статті 14 ПК України: податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Виходячи з наведених обставин у справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи, що спірні правовідносини, що є предметом розгляду, стосуються питання правомірності визначення податковим органом податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, вирішення даного публічно-правового спору пов'язується з оцінкою тієї обставини чи є позивач по відношенню до платників податків - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 податковим агентом.
Як вже зазначалося судом вище, об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку його роботодавцем відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
В силу приписів статті 2 Кодексу законів про працю України, працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Статтею 24 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім; при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до приписів статті 21 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.95 N 108/95-ВР, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Джерелом коштів на оплату праці працівників є частина доходу підприємства та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.
Обов'язковість ведення обліку доходів і витрат підприємства закріплена приписами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 N 996-XIV.
Зокрема, статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 N 996-XIV).
Суд при вирішенні даної справи виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин у економічній сфері. У зв'язку із цим презюмується, що дії платника податків, пов'язані з веденням господарської діяльності, економічно виправдані, а відомості, що містяться в його податковій та бухгалтерській та кадровій звітності, - є достовірними, якщо податковий орган не доведе, що такі відомості не відповідають дійсності.
При цьому, обов'язок доведення таких фактів покладається на податковий орган у спосіб проведення перевірки та оформлення її результатів шляхом складення акту, який є носієм доказової інформації та повинен містити усі відомості про виявлені порушення законодавства.
Пунктом 5 розділу ОСОБА_13 оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 року, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Зі змісту Акту перевірки від 24.11.2015 року № 1045/17-01/32922702 вбачається, що у ході проведення контролюючого заходу ДПІ у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області аналіз первинних документів податкового, бухгалтерського та кадрового обліку позивача на предмет їх відповідності та повноти відображення усіх показників не здійснювався.
Зокрема, податковим органом під час встановлення обставин виплати заробітної плати неоформленим офіційно працівникам не перевірено отримання підприємством у цей період доходу, з якого могла бути виплачена така заробітна плата, та факти його приховування з метою мінімізації об'єктів оподаткування податками та зборами, у тому числі податком на доходи фізичних осіб.
Єдиною підставою, на яку посилається податковий орган, як на доказ існування трудових відносин між позивачем і наведеними вище громадянами є дані Чопської митниці та дані CMR (а.с.52-53) щодо перетину митного кордону України транспортних засобів (вантажних автомобілів), які належать ТОВ «Фаворит-М».
Окрім цього, Акті перевірки (а.с.18) відповідач зазначає, що первинними документами обліку, відповідно до яких здійснювалося нарахування і виплата найманим особам доходів (зарплата, інші види доходів), були розрахункові (розрахунково-платіжні) відомості по заробітній платі.
Однак, суд критично оцінює ці твердження відповідача, оскільки ні жодних розрахунково-платіжних відомостей, ні будь-яких видаткових касових ордерів з посиланням на конкретні номери цих відомостей та конкретні дати виплати заробітної плати кожному з працівників, відповідач суду так і не надав.
Разом з тим, суд не бере до уваги, викладені відповідачем в Акті перевірки розміри мінімальної заробітної плати, на які посилається відповідач, при донарахуванні податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки відповідачем не надано жодних доказів, чому саме, на яких підставах та з якого доходу, мінімальну заробітну плату відповідач виплачував вищенаведеним працівникам.
За відсутності належних та допустимих доказів, що достовірно підтверджують факти перебування у трудових відносинах з позивачем ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 твердження відповідача на достовірність інформації, що міститься у даних Чопської митниці та даних CMR у тому числі стосовно періоду їх роботи на підприємстві та розміру виплаченої їм заробітної плати, є лише припущеннями податкового органу, не підкріпленими документально.
Згідно зі статтею 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).
Суд звертає увагу на те, що згідно з вимогами частини четвертої статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Так, в силу приписів статті 256 Цивільного процесуального кодексу України факти, що мають юридичне значення, у тому числі факти перебування у трудових відносинах, встановлюються в судовому порядку.
На момент розгляду даної справи доказів наявності рішень судів, якими встановлено факти перебування ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено у належний спосіб обставин, що свідчать про наявність трудових відносин між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а також про виплату їм доходів у загальному розмірі 28167 грн. 00 коп., зважаючи на те, що дані Чопської митниці та дані CMR, на які спирається відповідач, не є належними та достатніми для висновку про існування трудових відносин, їх тривалість, умови, розмір оплати праці тощо, твердження податкового органу про наявність у позивача обов'язку сплатити до бюджету податок з доходів фізичних осіб, єдиний соціальний внесок та військовий збір, суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях податкового органу.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 8 грудня 2015 року про збільшення податку на доходи фізичних осіб на 4225,05 грн. та застосування штрафної санкції 3592,08 грн., податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 8 грудня 2015 року про збільшення військового збору у сумі 127,88 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 82,22 грн., вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0017601701 від 8 грудня 2015 року щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 12800,44 грн., рішення № НОМЕР_3 від 8 грудня 2015 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 5998,22 грн. за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску, рішення № НОМЕР_4 від 8 грудня 2015 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 255 грн. за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, виходячи з наданих сторонами доказів та матеріалів справи, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України: якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області - задовольнити.
2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області від 08.12.2015 року №0017591701, №0017631701 та рішення від 08.12.2015 року №0017611701, №0017621701.
3.Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0017601701 від 08.12.2015 року.
4.Стягнути з Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Тячів, вул. Армійська, 2, код ЄДРПОУ 39594069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит-М" (с. Вонігово, вул. Леніна, 182, Тячівський район, Закарпатська область, 32922702) витрати зі сплати судового збору в сумі 6090,00 (шість тисяч дев'яносто гривень) грн.
5.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяОСОБА_14
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 7 червня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 червня 2016 року.