08 червня 2016 рокум. Ужгород№ 807/119/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шешеня О.М.
при секретарі Гелетей А.В.
за участю:
позивача: Державне підприємство "Берегівське лісове господарство", представник - Буря В.В.;
відповідача: Державна фінансова інспекція в Закарпатській області, представник - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державного підприємства "Берегівське лісове господарство" до Державної фінансової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги, -
Державне підприємство "Берегівське лісове господарство" (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фінансової інспекції в Закарпатській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування пунктів 4, 5, 6 вимоги від 20.01.2016 року №07-07-4-17/324.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. З 14.09.2015 року по 04.12.2015 року працівниками відповідача було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.10.2013 року по 30.06.2015 року та окремих операцій за період з 01.01.2013 року по 30.06.2015 року, результати якої відображено в Акт ревізії від 11.12.2015 року № 07-07/25. За результатами Акту ревізії відповідачем було констатовано допущення позивачем порушень на загальну суму 2424908,81 грн., із них порушення, що призвели до недоотримання та втрат фінансових і матеріальних ресурсів на суму 2375639,10 грн., порушення, що не призвели до втрат та інші порушення фінансової дисципліни на суму 49269,71 грн. Однак, позивач частково не погодившись із висновками, викладеними в Акті ревізії від 11.12.2015 року, надіслав на адресу відповідача заперечення від 23.12.2015 року. Відповідач на заперечення позивача, листом від 18.01.2016 року, надав висновки № 07-07-4-17/271. Разом з тим, 22.01.2016 року позивачеві надійшла вимога відповідача від 20.01.2016 року №07-07-4-17/324 про необхідність усунення виявлених ревізією порушень законодавства у строк до 10.02.2016 року. Зокрема, п. 4 вимоги від 20.01.2016 року №07-07-4-17/324 відповідач констатує про незабезпечення усунення позивачем порушень законодавства, виявлених за результатами ревізії капітальних видатків та видатків на поточний ремонт на загальну суму 68 724,00 грн., в тому числі по об'єктах: 1) "Будівництво лісової дороги в ур. "Роман Лігет" ЛМЛ "Нове Село №1" в сумі 25 636,00 грн; 2) "Будівництво під'їзної автомобільної дороги та площадки на території Боржавського лісництва № 3" на суму 22 778,00 грн.; 3) "Будівництво автомобільних лісових доріг в ур. Сорваш (2) "Новосільське лісництво № 2" на суму 7 655,00 грн.; 4) "Поточний ремонт будівлі Боржавського лісництва с. Кідьош" на суму 12 655,00 грн. Однак, позивач не погоджується з розрахунком завищення вартості виконаних будівельних робіт по об'єкту Будівництво лісових автомобільних доріг в ур. "Роман Лігет" ЛМЛ "Нове Село №1" та виведеною сумою збитків, оскільки останній не укладав з підрядними організаціями будь-яких договорів на виконання робіт по будівництву даної лісової автомобільної дороги протяжністю 1 320 м., а також жодних актів виконаних робіт з підрядними організаціями на виконану роботу по будівництву лісової автодороги в ур. "Роман Лігет" ЛМЛ "Нове Село №1" позивач не підписував. Зокрема, будівництво вказаної лісової автодороги здійснювалося не шляхом залучення підрядника - виконавця робіт по будівництву, а власними силами позивача шляхом укладення ряду договорів. Відтак, представник позивача наголошував в судовому засіданні, що вимога відповідача в частині відшкодування збитків, завданих підприємству внаслідок завищення вартості виконаних будівельних робіт по об'єкту "Будівництво лісової дороги в ур. "Роман Лігет" ЛМЛ "Нове Село №1" в сумі 25 636,00 грн. є протиправною і підлягає скасуванню. Також, представник позивача не погоджувався з висновками відповідача про те, що за результатами контрольного обміру на "Будівництві під'їзної автомобільної дороги та площадки на території Боржавського лісництва № 3" не підтверджено улаштування одношарової основи площею 208 м2, чим державному підприємству заподіяно збитків на загальну суму 22 778,00 грн. представник позивача наголошував, що договірна ціна робіт визначалася на основі локальних кошторисів, що є невід'ємною частиною договору і складає 353 537 грн., в ході виконання будівельних робіт сторони погодили зменшення обсягів виконаних робіт, а також згідно акту від 29.09.2015 року контрольного обміру обсягів робіт, робочою комісією було помилково до розрахунку робіт по плануванню площ механізованим способом, улаштуванню нижнього шару двошарової основи товщиною 12 (30) см. з бутового каменю, додаванню до норми 27-26-4 на кожний 1 см. зміни товщини шару не включено площу 684 м2, яку займає площадка, та помилково включено площу 462 м2, яку займає під'їзна дорога, яка веде з лісу до площадки та будівництво якої до актів форми КБ-2В на 102 560,4 грн. та 182 617,20 грн. не включалося. Також, представник позивача не погоджується з висновками відповідача про те, що при здійсненні "Будівництва автомобільних лісових доріг в ур. Сорваш (2) "Новосільське лісництво № 2" було встановлено розбіжності у фактично виконаній роботі по влаштуванню труб стальних водопропускних діаметром 0,5 м. Однак, згідно видаткових накладних від 21.01.2013 року № 4 та від 29.07.2013 року № 133 позивач придбав від ПФ "Ривеніс" трубу стальну діаметром 530 мм. у кількості 90 метрів погонних, також, комісією, створеною на підставі наказу відповідача від 18.12.2015 року №210 було проведено контрольний обмір кількості фактично встановлених труб стальних, діаметром 0,5 м. Представник позивача в судовому засіданні, заперечував щодо висновків відповідача про те, що при здійсненні поточного ремонту будівлі Боржавського лісництва с. Кідьош було встановлено розбіжності у фактично виконаній роботі по вогнезахисту дерев'яних конструкцій загальним обсягом 8 куб. м. та ненадання підрядником комісії актів на приховані роботи на виконання робіт з вогнезахисту. Однак, представник позивача зазначав, що роботи з вогнебіозахисту не носять прихованого характеру, речовина, якою здійснюється вогнебіозахист є зеленого кольору та після висихання не змінює свого кольору і є придатною для візуального сприйняття, а також, комісією не здійснювалися заміри фактичної кількості нанесеного вогнебіозахисту на крокви будівлі Боржавського лісництва. Що стосується твердження відповідача про незаконність включення до акту виконаних робіт форми Кб-2в вартості проектних робіт у розмірі 3 676,00 грн., представник позивача наголошував, що позивачем до перевірки надано всі необхідні документи, які підтверджують факт замовлення вказаної кошторисної документації у ТОВ "Наша Спадщина" та її оплати товариством "Квадро". Також, представник позивача не погоджувався з висновками викладеними в п. 5 вимоги від 20.01.2016 року №07-07-4-17/324, та наголошував, що передача позивачем військовій частині НОМЕР_1 автомобіля ГАЗ-66 відбувалася в примусовому порядку на виконання розпорядження Берегівської райдержадміністрації "Про залучення транспортних засобів у період часткової мобілізації" від 20.03.2015 р. № 68. Представник позивача в судовому засіданні заперечував, щодо висновків відповідача щодо незаконного призначення та незаконної рубки дерев, внаслідок чого державі нанесено збитків у розмірі 2 187,88 тис. грн. Зокрема, загальний напрям лісової дороги вибирався з врахуванням можливого найменшого нанесення збитку навколишньому середовищу, а Акт обстеження лісових ділянок для доцільності прорубки траси під будівництво лісової автодороги, було складено виключно для оформлення матеріалів робочого проекту "Будівництво автомобільних лісових доріг в ДП "Берегівське лісове господарство" (Лісомисливське лісництво "Нове Село” № 1, ур. Роман Лігет"), тому лісорубний квиток не виписувався, рубка не була проведена, а згідно лісорубного квитка № 433262 від 08.04.2013 р., виданого на підставі акту обстеження від 08.04.2013 р., було здійснено рубку 11 небезпечних дерев. Також, згідно лісорубного квитка № 433289 від 12.07.2013 р., виданого на підставі акту обстеження від 12.07.2013 р. проведено вибирання небезпечних дерев вздовж протипожежного розриву в кварталах 39 та 31 в суміжних з протипожежним розривом виділах. В п. 4 відповідач не зазначив в чому конкретно проявилося порушення вимог природоохоронного законодавства та чому рубка в кварталі 4 виділ 5 площа 3,7 га., квартал 5 виділ 1 площа 4,5 га. проведена згідно лісорубного квитка №465533 від 19.05.2014 р., виписаного на підставі акту обстеження від 19.05.2014 р. є незаконною. Разом з тим, включення відповідачем до Акту ревізії висновків про порушення позивачем природоохоронного законодавства та включення у вимогу від 20.01.2016 р. зобов'язання відшкодувати заподіяні таким порушенням збитки у розмірі 2 187 875,53 грн. є неправомірним, необ'єктивним та упередженим. Відтак, представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, разом з тим 30.03.2016 року надіслав до суду заперечення на позов та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 119-138, Т.), мотивуючи наступним. З 14.09.2015 року по 04.12.2015 року було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.10.2013 року по 30.06.2015 року та окремих операцій за період з 01.01.2013 року по 30.06.2015 року, результати якої відображено в Акт ревізії від 11.12.2015 року № 07-07/25. Так, за результатами проведеної перевірки встановлено, що позивачем було порушено вимоги законодавства, внаслідок незаконного призначення, а відповідно і незаконної рубки дерев на загальну суму 2187875,53 грн., а саме: 1) ЛМЛ "Нове Село №1" квартал 39 виділ 5 площа 0,2 га, інші заходи пов'язані з веденням лісового господарства, інша рубка небезпечних дерев - вибірковий спосіб рубки; 2) ЛМЛ "Нове Село №1" квартал 31 виділ 3 площа 0,9 га, квартал 31 виділ 6 площа 0,4 га., квартал 31 виділ 17 площа 0,5 га, квартал 39 виділ 2 площа 1,8 га, квартал 39 виділ 4 площа 2,2 га, загальна площа 5,8 га., інші заходи пов'язані з веденням лісового господарства, інша рубка небезпечних дерев - вибірковий спосіб рубки; 3) Боржавське лісництво № 1 квартал 4 виділ 5 площа 0,7 га, квартал 5 виділ 1 площа 0,7 га, інші заходи пов'язані з веденням лісового господарства, інша рубка, будівництво лісового шляху - суцільний спосіб рубки; 4) Боржавське лісництво № 1 квартал 4 виділ 5 площа 3,7 га, квартал 5 виділ 1 площа 4,5 га., інші заходи пов'язані з веденням лісового господарства, інша рубка небезпечних дерев - вибірковий спосіб рубки. Також, ревізією було встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку по балансовому рахунку 15 "Капітальні інвестиції" за період з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року по дебету та по кредиту рахунку відображено операції на загальну суму 3097363,34 грн. Ревізію використання позивачем коштів на капітальні видатки, було проведено суцільним методом по будівництву автомобільних доріг на загальну суму 2016993,98 грн. Разом з тим, при проведенні контрольного обміру, звірено довжину та ширину автомобільної дороги, обсяг робіт з розробки поздовжніх водовідвідних каналів, проведено заміри довжини укладених водопровідних труб діаметром 0,4 м. та 1,4 м. та порівняно їх х обсягами, що зазначено в акті робочої комісії по готовності завершеного будівництва участка лісової дороги в ур. "Роман Лігет"ЛМЛ "Нове Село №1" комісією не була підтверджена довжина дорожніх робіт на 65, 0 м.п., внаслідок чого позивачем було завищено вартість виконаних будівельних робіт на суму 25636,00 грн. Також, за результатами проведеної ревізії, відповідачем було встановлено, що позивачем завищено вартість виконаних робіт по об'єкту "Будівництво автомобільних лісових доріг в ДП "Берегівське ЛГ" (Новосільське лісництво №2 ур. "Сорваш" (3)). Щодо "Будівництва під'їзної автомобільної дороги та площадки на території Боржавського лісництва № 3", то при проведенні контрольного обміру, відповідачем було звірено окремі види та обсяги робіт, які не носять прихований характер та включені до складу акту приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в№б/н за 2013 рік на суму 102560,40 грн. та 182617,26 грн., складених виконавцем та прийнятих замовником, з фактичними обсягами робіт, що виконані підрядником на даному об'єкті. Так, було встановлено завищення вартості виконаних будівельних робіт на суму 22778,00 грн. Що стосується "Будівництва автомобільних лісових доріг в ур. Сорваш (2) "Новосільське лісництво № 2, то в результаті проведеної ревізії, комісією не було підтверджено виконання робіт з улаштування труб стальних водопропускних діаметром 0,5 м. у кількості 15,0 м.п. Також, відповідач в наданих запереченнях зазначав, при "Поточному ремонті будівлі Боржавського лісництва с. Кідьош" позивачем було завищено вартість виконаних робіт на суму 20403,00 грн. Ревізією капітальних видатків та видатків на поточний ремонт встановлено порушення, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів на загальну суму 83772,00 грн., із яких в ході ревізії усунуто на суму 7748,00 грн. Разом з тим, оскільки оскаржувана вимога від 20.01.2016 року №07-07-4-17/234 вказує тільки на виявлені збитки та їх розмір, які стягуються у судовому порядку за позовом відповідача, отже позовна заява позивача не підлягає до задоволення. Відтак, представник відповідача, в наданих письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні 02.06.2016 року було допитано в якості свідка - ОСОБА_1 (а.с. 100-107, Т.2). Зокрема, ОСОБА_1 в судовому засіданні наголошував, що він є колишнім директор позивача, а висновки про незаконність проведених рубок у оскаржуваних позивачем кварталах, виділах Боржавського лісництва та ЛМЛ «Нове Село № 1» були зроблені ще при перевірці, яка проводилася Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області в червні 2014 р. та включені у акт перевірки від 27.06.2014 р. Однак, ОСОБА_1 зазначав, що у Претензію про відшкодування завданих збитків від № 68/14/14 від 28.07.2014 р. (а.с. 113-114) виставлену позивачеві за результатами встановлених Актом від 27.06.2014 р. (а.с. 116-136, Т.2) порушень, збитки за рубку дерев у вказаних кварталах, виділах ЛМЛ “Нове Село № 1” та Боржавського лісництва не були включені.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що у відповідності до пункту 2.11 Плану роботи Державної фінансової інспекції України на III квартал 2015 р., на підставі направлення на проведення ревізії від 14.09.2015 р. № 74, виданого начальником Мукачівської об'єднаної державної фінансової інспекції ОСОБА_2 , головним державним фінансовим інспектором Світлик-Мельничук Л.В., направлень на проведення ревізії від 17.09.2015 р. № 413, від 06.11.2015 р. № 517 та № 518, виданих першим заступником начальника Держфінінспекції в Закарпатській області Миголинцем С.Ф., головним державним фінансовим інспектором Хустської об'єднаної державної фінансової Феєром М.В., заступником начальника відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів Держфінінспекції в Закарпатській області Давидовичем Г.М. та головним державним фінансовим інспектором цього ж відділу Лавкаєм В.В. було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.10.2013 р. по 30.06.2015 р. та окремих операцій за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2015 р.
Зокрема, за наслідками проведеної ревізії відповідачем було складено Акт від 11.12.2015 року за №07-07/25 (а.с. 16-46, Т.1).
Позивач частково не погодився з висновками, викладеними в Акті ревізії від 11.12.2015 року за №07-07/25, відтак, надав до відповідача заперечення від 23.12.2015 р. № 396 (а.с. 47-57, Т.1). Так, відповідачем 18.01.2016 року були надані Висновки на заперечення позивача від 23.12.2015 р. № 396 (а.с. 59-89, Т.1).
Разом з тим, відповідачем на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8, п. 7 ст. 10, ч. 2 ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", пп. 15 п. 6, п. 7 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 310, п. 46, п.п. 49-50, п. 52 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. № 550 було надіслано позивачеві Вимогу від 20.01.2016 р. № 07-07-4-17/324 щодо усунення виявлених порушень законодавства України в установленому порядку, з наданням у строк до 10.02.2016 р. вичерпної інформації про вжиті заходи разом із завіреними копіями підтверджуючих документів (а.с. 90-93, Т.1).
Зокрема п. 4 Вимоги від 20.01.2016 р. за № 07-07-4-17/324 було зобов'язано позивача відшкодувати втрати фінансових і матеріальних ресурсів, допущених внаслідок завищення вартості будівельних робіт на загальну суму 83772,00 грн., із яких станом на момент направлення вимог відшкодовано 15048,00 грн. (а.с. 92, Т.1).
Однак, як було встановлено в судовому засіданні, позивач не погоджувався із встановленими відповідачем у п. 4 Вимоги від 20.01.2016 р. за № 07-07-4-17/324 розмірами втрат фінансових і матеріальних ресурсів на загальну суму 62 863,00 грн., а саме по об'єктах: 1) "Будівництво лісової дороги в ур. “Роман Лігет” ЛМЛ “Нове Село № 1” в сумі 25 636,00 грн.; 2) "Будівництво під'їзної автомобільної дороги та площадки на території Боржавського лісництва № 3" на суму 22 778,00 грн.; 3) "Будівництво автомобільних лісових доріг в ур. Сорваш (2) "Новосільське лісництво № 2" на суму 7 655,00 грн.; 4) "Поточний ремонт будівлі Боржавського лісництва с. Кідьош" на суму 6794,00 грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не було надано в судовому засіданні достатніх та належних доказів в обґрунтування викладених в п. 4 Вимоги від 20.01.2016 р. за № 07-07-4-17/324 розмірів втрат фінансових і матеріальних ресурсів на загальну суму 62 863,00 грн.
Так, у відповідності до висновків відповідача по об'єкту «Будівництво лісової дороги в ур. «Роман Лігет» ЛМЛ «Нове Село № 1» було встановлено розбіжності у фактичній довжині лісової дороги (1255 м.п.) з даними робочого проекту «Будівництво лісових автомобільних доріг в ДП «Берегівське ЛГ» (ЛМЛ «Нове Село № 1, ур. «Роман Лігет») та акту робочої комісії по готовності завершеного будівництва участка лісової автомобільної дороги в ур. «Роман Лігет» ЛМЛ «Нове Село № 1» від 22.11.2013 р. (1 320 м.п.).
Однак, як було встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, по об'єкту «Будівництво лісової дороги в ур. «Роман Лігет» ЛМЛ «Нове Село № 1», оскільки договорів підряду на будівництво вказаної лісової дороги протяжністю 1 320 м.п. позивач як замовник не укладав, актів виконаних робіт на будівництво дороги протяжністю 1 320 м.п. не підписував, кошти за виконану роботу по будівництву дороги протяжністю 1320 м.п. не сплачував. Зокрема, будівництво цієї лісової дороги проведено Позивачем власними силами шляхом укладення ряду господарських договорів, а саме: договору № 64 від 05.09.2012 р. на поставку скального ґрунту та щебеневих відходів, укладеного між позивачем та КП “Мукачівське кар'єроуправління” (Постачальник). Згідно наданої суду Довідки-розшифровки витрат на будівництво лісової автодороги в ЛМЛ «Нове Село» № 1, ур. Роман Лігет, загальна вартість камню бутового та щебеневих відходів, що були використані лісгоспом на будівництво вказаної лісової дороги складає 152 820,00 грн. (а.с. 194, Т.1). На підтвердження зазначеної суми, позивачем в судовому засіданні були надані копії накладних, а саме: № 1773 від 31.07.2013 р. на суму 51 840 грн. (а.с. 197, Т.1); № 1757 від 30.07.2013 р. на суму 15 120 грн. (а.с. 197, Т.1); № 1453 від 05.07.2013 р. на суму 4 800 грн. (а.с. 198, Т.1); № 1470 від 05.07.2013 р. на суму 10 260 грн. (а.с. 198, Т.1); № 1988 від 21.08.2013 р. на суму 37 260 грн. (а.с. 198, Т.1); № 1577 від 15.07.2013 р. на суму 33 540 грн. (а.с. 197, Т.1). Також, позивачем було надано до суду Договір перевезення вантажу у внутрішньому сполученні № 25 від 04.09.2012 р. (а.с. 203-204, Т.1) та Договір про надання транспортних послуг № 13 від 12.11.2012 р. (а.с. 72-73, Т.2), які укладені між позивачем та ФОП ОСОБА_3 . Також, згідно наданої до суду Довідки-розшифровки витрат на будівництво лісової автодороги в ЛМЛ «Нове Село» № 1, ур. Роман Лігет, загальна вартість наданих послуг перевезення вантажу згідно договору № 25 від 04.09.2012 р. складає 122 200 грн. (а.с. 194, Т.1), що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 212-215, Т.1), а саме: № 5/25 від 19.06.2013 р. на суму 13 200 грн., № 7/25 від 12.07.2013 р. на суму 38 000 грн., № 10/25 від 17.08.2013 р. на суму 34 000 грн., № 12/25 від 31.08.2013 р. на суму 37 000 грн., а загальна вартість наданих послуг спецтехнікою згідно договору № 13 від 12.11.2012 р. складає 207 000,00 грн., що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 7/13 від 27.06.2013 р. на суму 35 000 грн. (а.с. 206, Т.1); № 8/13 від 27.06.2013 р. на суму 23 800 грн. (а.с. 207, Т.1); № 9/13 від 12.07.2013 р. на суму 23 200 грн. (а.с. 208, Т.); № 11/13 від 12.10.2013 р. на суму 49 600 грн. (а.с. 209, Т.1); № 12/13 від 23.10.2012 р. на суму 27 800 грн. (а.с. 210, Т.1); № 14/13 від 31.10.2013 р. на суму 47 600 грн. (а.с. 211, Т.1). Разом з тим, згідно Договору купівлі-продажу №7 від 15.01.2013 р. укладеного між ПФ «Ривеніс» з одного боку та позивачем з іншого боку, вбачається, що ПФ «Ривеніс» зобов'язується поставити позивачеві трубу діаметром 530 мм. (а.с. 200, Т.1). Отримання позивачем вказаного матеріалу підтверджується накладними, а саме: № 4 від 21.01.2013 р. на суму 13 500 грн. (а.с. 201, Т.1) та № 133 від 29.07.2013 р. на суму 29 700 грн. (а.с. 202, Т.1).
Натомість, відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження факту використання при будівництві вказаної дороги матеріалів (камню бутового, щебеневих відходів, труб стальних) у меншій кількості та на меншу суму, чи надання транспортних послуг та послуг спецтехніки у меншій кількості та на меншу суму у порівнянні з даними Довідки-розшифровки витрат на будівництво лісової автомобільної дороги в ур. «Роман Лігет» ЛМЛ «Нове Село» № 1 та даними первинних бухгалтерських документів (накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Щодо об'єкту «Будівництво під'їзної автомобільної дороги та площадки на території Боржавського лісництва № 3» судом було встановлено відсутність підстав для визначення позивачеві збитків у розмірі 22 778,00 грн., оскільки позивачем було надано до суду копію Акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В, згідно якого ПП “Карпат-Буд”, як підрядник виконав, а позивач прийняв виконання робіт по улаштуванню одношарової основи товщиною 25 см. із щебеню фракції 40-70 мм., плануванню площ механізованим способом, улаштуванню нижнього шару двошарової основи товщиною 12 (30) см. з бутового каменю, та ін. площею 800 м2 по об'єкту “Будівництво під'їзної автомобільної дороги та площадки ДП “Берегівське ЛГ” на загальну суму 182 617,20 грн. (а.с. 186-188, Т1) та копію Акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В без номера, без дати, згідно якого ПП “Карпат-Буд”) виконав, а позивач прийняв виконання робіт по улаштуванню асфальтового покриття площею 684 м2 по об'єкту “Будівництво під'їзної автомобільної дороги та площадки ДП “Берегівське ЛГ” на загальну суму 102 560,40 грн. (а.с. 179,Т.1). Разом з тим, відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів, щодо підтвердження факту виконання робіт по будівництву під'їзної дороги та площадки у меншій кількості та на меншу суму ніж це зазначено у відповідних Актах приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В.
Наявними у справі письмовими доказами, а саме копією Акту контрольного обміру кількості фактично встановлених труб стальних від 18.12.2015 р. (а.с. 254-255, Т.1), копією накладної № 4 від 21.01.2013 р. (а.с. 201, Т.1) та копією накладної № 133 від 29.07.2013 р. (а.с. 202, Т.1) спростовуються твердження відповідача про завищення вартості виконаних будівельних робіт по об'єкту “Будівництво автомобільних лісових доріг в ур. Сорваш (2) “Новосільське лісництво № 2” та заподіяння у зв'язку з цим збитків на суму 7 655,00 грн. Зокрема, Актом від 18.12.2015 р. (а.с. 254-255, Т.1) контрольного обміру кількості фактично встановлених труб стальних, діаметром 0,5 м., закуплених у приватної фірми “Ривеніс” у кількості 90 метрів погонних на об'єктах ДП “Берегівське ЛГ” на яких здійснювалося капітальне будівництво за період з 01.10.2013 р. по 30.06.2015 р. комісією, створеною на підставі наказу директора ДП “Берегівське ЛГ” від 18.12.2015 р. № 210 встановлено, що на всіх об'єктах позивача на яких здійснювалося капітальне будівництво в період з 01.10.2013 р. по 30.06.2015 р. встановлено труби стальні, діаметром 0,5 м. загальною довжиною 90 м.п. Відтак, суд приходить висновку, що всі труби, закуплені у ПФ “Ривеніс” були встановлені на об'єктах позивача на яких здійснювалося капітальне будівництво за період з 01.10.2013 р. по 30.06.2015 р. Як вбачається з наявних у справі письмових пояснень колишнього директора позивача - Кополовця Я.М. (а.с. 258-259, Т.1), наданих ним при проведенні ревізії, труби, відсутність яких встановлена при контрольних обмірах, були використані для переїзду автомобілів при вивезенні деревини на третій ділянці дороги в ур. Сорвош. У свою чергу відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено наявності факту заподіяння збитків у розмірі 7 655,00 грн. внаслідок відсутності труби стальної діаметром 0,5 м. на ділянці лісової дороги в урочищі Сорваш (2) “Новосільське лісництво № 2”.
Проаналізувавши наявні у справі докази, а сааме: копію Договору на проведення ремонтних робіт № 01/04-2014 р. від 15.04.2014 р. (а.с. 222-227, Т.1), копію акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 р. по об'єкту “Поточний ремонт будівлі Боржавського лісництва с. Кідьош” (а.с. 229-234, Т.1 ), копію Акту від 21.12.2015 р. контрольного обміру наявності та фактичної кількості виконаних робіт по вогнебіозахисту дерев'яних конструкцій (а.с. 236, Т1), копію Договору від 02.04.2014 р. № 49-к на розробку кошторисної документації (а.с. 237, Т.1), копію акту виконаних робіт від 19.06.2014 р. за договором від 02.04.2014 р. № 49-к (а.с. 241, Т.1), копію платіжного доручення № 13 від 15.08.2014 р. (а.с. 242, Т.1), копію Акту контрольного обміру обсягів робіт від 20.10.2015 р. (а.с. 218-219, Т.1) суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення позивачеві збитків у розмірі 6 794,00 грн. по об'єкту «Поточний ремонт будівлі Боржавського лісництва с. Кідьош» у зв'язку з тим, що роботи по вогнебіозахисту дерев'яних конструкцій на суму 3 118,00 грн., а також роботи по розробці кошторисної документації на суму 3676,0грн. фактично виконані ТОВ “Квадро” та підтверджені первинними бухгалтерськими документами (актом приймання виконаних будівельних робіт, актом контрольного обміру обсягів робіт, актом виконаних робіт, платіжним дорученням). Також, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що роботи з вогнебіозахисту не носять прихованого характеру, оскільки речовина вогнебіозахисту після нанесення на дерев'яні конструкції не змінює свого зеленого кольору та є візуально прийнятною для сприйняття. Акт контрольного обміру від 20.10.2015 р., як доказ відсутності виконаних робіт по вогнебіозахисту, судом до уваги не береться, оскільки, як зазначено у самому Акті, заміри фактичної кількості нанесеного вогнебіозахисту на крокви будівлі Боржавського лісництва не здійснювалися. Відтак, висновок про відсутність виконаних робіт по вогнебіозахисту відповідачем зроблений тільки, у зв'язку з тим, що до перевірки не надано Актів на приховані роботи.
Суд також приходить до висновку про невідповідність фактичним обставинам справи висновків відповідача відображених в п. 5 Вимоги від 20.01.2016 р., щодо порушення позивачем п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та використанням комунального майна і фінансових ресурсів», що проявилося в наданні відповідачем благодійної допомоги в березні 2015 р. у розмірі 20 463,69 грн., тобто в сумі, що перевищує відсотковий розмір обсягу чистого прибутку позивача за 2014-й рік, виходячи з наступного.
Зокрема, наявні у матеріалах справи документи, а саме: Розпорядження голови Берегівської РДА від 20.03.2015 р. № 68 про залучення транспортних засобів у період часткової мобілізації (а.с. 2, Т.2), Зведений наряд Берегівського районного військового комісара від 20.03.2015 р. № 420/1 (а.с. 3, Т.2), Акт про вилучення, примусове відчуження або залучення транспортного засобу марки ГАЗ-6611, що на праві власності належить позивачеві (а.с. 6-7, Т.2), Довідка про прийом машин, що належать позивачеві до Збройних Сил України (а.с. 8, Т.2) спростовують твердження відповідача про те, що витрати позивача на ремонт, заправку пальним га доставку до місця призначення вантажного автомобіля ГАЗ 66, д/н НОМЕР_2 є благодійною допомогою. Суд погоджується з доводами позивача про те, що в силу положень чинного законодавства України благодійна допомога є добровільною та безповоротною, в той час як передача позивачем військовій частині НОМЕР_1 м. транспортного засобу ГАЗ-66 відбулася в примусовому порядку, та у відповідності до Положення про військово-транспортний обов'язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 р. № 1921 вказаний автомобіль має бути повернутий позивачеві під час демобілізації, з компенсацією заподіяної шкоди.
В судовому засіданні не було підтверджено обґрунтованості встановлених Актом ревізії від 11.12.2015 року №07-07/25 висновків, які також відображені в п. 6 Вимоги від 20.01.2015 р. №07-07-4-17/324 щодо здійснення позивачем незаконної рубки дерев та заподіяння, у зв'язку з цим збитків в сумі 2 187 875,53 гри. Зокрема, позивачем було надано в судовому засіданні копії Лісорубних квитків № 433262 від 08.04.2013 р. (а.с. 25-26, Т.2 ), №433289 від 12.07.2013 р. (а.с. 29-30, Т.2), № 433200 від 09.12.2013 р. (а.с. 37-38, Т.2), №465533 від 19.05.2014 р. (а.с. 41-42, Т.2), копії Актів обстеження ділянок лісу на доцільність проведення лісогосподарських заходів від 08.04.2013 р. (а.с. 27, Т2), від 12.07.2013 р. (а.с. 31, Т.2), від 09.12.2013 р. (а.с. 39, Т.2), від 19.05.2014 р. (а.с. 43, Т2), копію погодження Української лісовпорядної експедиції № 429 від 06.12.2013 р. (а.с. 40, Т.2), копії Позитивних висновків (а.с. 44-47, Т.2), які підверджують законність проведених рубок у кварталі 39 виділ 5, кварталі 31 виділ 3 кварталі 31 виділ 6, кварталі 31 виділ 17, кварталі 39 виділ 2, кварталі 39 виділ 4 ЛМЛ «Нове Село № 1», кварталі 4 виділ 5, кварталі 5, виділ 1 «Боржавського лісництва № 1» та відсутність заподіяння збитків у визначеному відповідачем розмірі.
Також, при оцінці факту законності рубок суд враховує Довідку про законність призначення рубок в лісах Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства від 23 жовтня 2014 р. б/н (а.с. 11-15, Т.2), складену старшим прокурором Закарпатської міжрайонної прокуратури у природоохоронній сфері Яремою В.П. та начальником відділу нагляду за дотриманням правил ведення лісового господарства ДСЛП “Львівлісозахист” Пацулою І.П., у відповідності до якої вбачається, що перевіряючими встановлено відсутність підстав для визнання рубок у вказаних кварталах незаконними.
Відтак, виходячи з вище викладеного, суд приходить висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не було надано суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не доведено правомірності висновків викладених в пунктах 4, 5, 6 Вимоги від 20.01.2016 року №07-07-4-17/234.
Згідно до Положення про Державну фінансову інспекцію України (далі - Держфінінспекція), затвердженого указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення № 499/2011) Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення № 499/2011).
Відповідно до пункту 6 Положення № 499/2011 Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також, Положенням № 499/2011 установлено, що Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з яким державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Разом з тим, суд констатує наступне. Так, згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Зокрема, у відповідності до Постанови Верховного Суду України від 18.11.2014 року № 21-461а14 встановлено, що при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. На підставі наведеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача. У справі, що розглядається, Міжрайонна інспекція пред'явила оскаржувані вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення. Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. За таких обставин касаційний суд дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості заявленого позову.
Відтак, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 161 КАС України та враховуючи висновки Верховного Суду України, суд констатує, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. За таких обставин, в задоволенні позовних вимог позивача щодо скасування пунктів 4, 5, 6 Вимоги від 20.01.2016 року №07-07-4-17/234 слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.У задоволенні позову Державного підприємства "Берегівське лісове господарство" до Державної фінансової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування пунктів 4, 5, 6 вимоги від 20.01.2016 року №07-07-4-17/324 - відмовити.
2.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяО.М. Шешеня
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 8 червня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 червня 2016 року.