09 червня 2016 року м.Житомир справа № 806/874/16
категорія 6.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Романченка Є.Ю.,
секретар судового засідання Черниш А.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Відділу Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області, що виразилася у непогодженні проекту землеустрою, поданого ОСОБА_1 від 09.02.2016; зобов'язати повторно розглянути проект землеустрою, поданий ОСОБА_1 від 09.02.2016 з усуненими недоліками до Відділу Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області та прийняти рішення відповідно до ч. 8 ст. 186-1 Земельного кодексу України.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 09.02.2016 ним подано до відповідача проект землеустрою на погодження щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Водотиївської сільської ради Брусилівського району з усуненими недоліками, зазначеними у висновках від 03.09.2015 № 260. Листом від 22.02.2016 відповідач повідомив, що у проекті не були усунені зауваження та пропозиції, які наведені у висновку № 260 від 03.09.2015. Позивач вважає, що виправив недоліки зазначені у висновку, тому Відділ Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області не міг відмовити йому у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Також ОСОБА_1 указує на те, що відповідачем при розгляді його проекту не враховано вимоги Земельного Кодексу України, а саме ч.ч. 5, 8 ст. 186-1.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, з мотивів наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, на підставі доводів викладених у письмових запереченнях. Пояснив, що відповідно до ст. 186-1 Земельного кодексу України з клопотанням про погодження проекту повинен був звернутися розробник документації - ДП "Терра ТОВ Польський Край", а не замовник - ОСОБА_1
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з таких підстав.
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області із заявою на погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду для ведення фермерського господарства загальною площею 128,6143 га за межами населеного пункту Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області у порядку статті 186-1 Земельного кодексу України.
За результатами розгляду вказаної заяви, Відділом Держгеокадастра у Брусилівському районі Житомирської області сформовано висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 03 вересня 2015 року № 260, яким ОСОБА_1 відмовлено в погодженні проекту та надано термін на усунення недоліків - шість місяців.
09 лютого 2016 року позивачем до Відділу Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області подано на погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 128,6143 га за рахунок земель запасу та резерву, що розташовані за межами населених пунктів Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області з усуненими недоліками.
Листом від 22.02.2016 № Г-11/0-11/6-16 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що його заява про подання на погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 128,6143 га розглянута. При цьому зазначено, що у проекті не були усунуті зауваження та пропозиції, які наведені у висновку № 260 від 03 вересня 2015 року, а також указано, що при виправленні зауважень та пропозицій, які наведені у висновку №260 від 03 вересня 2015 року заявником було допущено ряд помилок.
Крім того, у цьому листі позивача повідомлено, що на запитувану земельну ділянку виданий наказ Головного управління Держземагентства у Житомирській області від 7 травня 2015 року №6-1853/14-15-СГ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
ОСОБА_1, вважаючи непогодження відповідачем проекту землеустрою від 09.02.2016 протиправною бездіяльністю, звернувся до суду з даним позовом. При цьому позивач наполягає, що його проект повинен був бути розглянутий відповідачем у відповідності до вимог Земельного кодексу України із прийняттям одного із висновків, передбачених ст. 186-1 цього Кодексу.
З'ясовуючи при вирішенні даної справи характер спірних правовідносин (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд ураховує наступне.
У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проект землеустрою, згідно зі абз. 10 ст. 1 Закону України "Про землеустрій", - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок закріплені у статті 186-1 Земельного кодексу України.
Частиною 1 вказаної статті Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Земельний кодекс України) передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Згідно зі ч. 4 ст. 186-1 Земельного кодексу України, розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
У відповідності до ч. 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України, органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Частинами 6 і 8 згаданої вище статті Земельного кодексу України встановлено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.
У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до відповідного органу подає його розробник. У свою чергу, уповноважений орган, розглянувши проект розробника в установлений строк, зобов'язаний повідомити розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
В розумінні Закону України "Про землеустрій" розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою (ч. 2 ст. 26 цього Закону).
Водночас, згідно зі ч. 1 ст. 26 Закону України "Про землеустрій", замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
За змістом частин 3-4 цієї ж статті Закону України "Про землеустрій", взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором. Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що подання замовником до відповідного органу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження не породжує для такого органу обов'язку щодо прийняття ним, за результатами звернення замовника, одного з рішень, передбачених ст. 186-1 Земельного кодексу України. Належним суб'єктом подання проекту землеустрою на погодження у даному випадку є саме розробник такого проекту, а не замовник - землекористувач.
Судом з'ясовано, що розробником проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 загальною площею 128,6143 га за межами населених пунктів Водотиївської сільської ради Брусилівського району Житомирської області є Дочірнє підприємством "Терра" Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський край".
У свою чергу, ОСОБА_1, яким 09.02.2016 проект землеустрою був поданий до Відділу Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області на погодження, є замовником цього проекту.
Таким чином, відповідач, отримавши на погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та з'ясувавши, що суб'єктом його подання є замовник, а не розробник цього проекту, не зобов'язаний приймати жодного з висновків, передбачених ст. 186-1 Земельного кодексу України, за результатами розгляду цього проекту.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до переконання, що подання замовником на погодження проекту землеустрою виключає можливість його погодження та прийняття відповідно висновку Відділом Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області, відтак непогодження відповідачем проекту землеустрою, поданого ОСОБА_1 09.02.2016, не є протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Водночас суд відмічає, що Відділом Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області заява позивача від 09.02.16 та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки були розглянуті в порядку Закону України "Про звернення громадян". Внаслідок ознайомлення з поданим позивачем проектом відповідач виявив ряд помилок, про які повідомив ОСОБА_1 листом від 22.02.2016 № Г-11/0-11/6-16.
При цьому в листі про відмову позивачу в погодженні проекту землеустрою не йдеться.
На думку суду, Відділу Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області під час надання відповіді необхідно було роз'яснити позивачу вимоги чинного законодавства щодо належного суб'єкта подання проекту землеустрою на погодження.
Втім не надання позивачу таких роз'яснень не є підставою для зобов'язання відповідача повторно розглянути проект землеустрою, поданий ОСОБА_1 09.02.2016, так як поданий замовником проект не підлягає розгляду в порядку ст. 186-1 Земельного кодексу України.
З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 про визнання непогодження проекту землеустрою, поданого 09.02.2016, протиправним і зобов'язання повторно розглянути проект землеустрою є безпідставним і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 86, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Є.Ю. Романченко
Повний текст постанови виготовлено: 15 червня 2016 р.