Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 червня 2016 р. Справа №805/892/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 12 год. 15 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бабаш Г.П.,
при секретарі - Кочетові В.К.,
за участю
позивача - не з'явився,
представника позивача - ОСОБА_1 (за договором),
представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, одноразової грошової допомоги, стягнення грошового забезпечення за два місяці та середнього грошового забезпечення з 06.11.2015 року по момент розрахунку, -
31 березня 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Донецькій області, Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району), в якому позивач просить стягнути зі Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району):
- грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 02.04.2015 року по 03.11.2015 року в розмірі 39 947,00 грн.;
- одноразову грошову допомогу в розмірі 45 335,04 грн.;
- грошове забезпечення за два місці в розмірі 11 333,76 грн.;
- зобов'язати Слов'янський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) виплатити середнє грошове забезпечення з 06.11.2015 року по момент проведення розрахунку;
Ухвалою суду від 26.05.2016 року Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області виключено зі складу відповідачів по справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказом МВС України №1535 о/с від 12.08.2014 року він був звільнений з органів внутрішніх справ. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2015 року позовні вимоги позивача були задоволені частково, а саме: визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України №805 від 29.07.2014 року, в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з внутрішніх справ України, скасовано наказ МВС України №1535 о/с в частині його звільнення з органів внутрішніх справ України, поновлено на посаді помічника начальника міського відділу - оперативного чергового Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області з 12.08.2014 року, стягнуто зі Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 13.08.2014 року по 01.04.2015 року в розмірі сумі 43105 гривень 60 коп. 03.11.2015 року на підставі зазначеного судового рішення позивача наказом Головного управління МВС України в Донецькій області №331о/с поновлено на попередній посаді з 13.08.2014 року. Однак, наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 06.11.2015 року за №354о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «Г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (через скорочення штатів).
Таким чином, позивач вважає, що у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду в частині його поновлення на попередній посаді з відповідача на його користь підлягає стягненню середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 02.04.2015 року по 03.11.2015 року у розмірі 39947,00 грн.
Також позивач вказує на те, що в зв'язку зі звільненням з органів внутрішніх справ відповідно до наказу №354 о/с від 06.11.2015 року у зв'язку зі скороченням штату, на його користь підлягає виплаті одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 45335,04 грн., оскільки на час звільнення з органів внутрішніх справ його вислуга років у календарному обчисленні становить 16 років 7 місяців 24 дні, а у пільговому обчисленні 19 років 6 місяць 28 днів.
Крім того, позивач вважає, що відповідно до наказу МВС України від 31.12.2007 року № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу ОВС» п. 3.4.8, особам рядового і начальницького складу, звільненим з посад у зв'язку зі скороченням штату, з дня наступного за днем звільнення із займаної посади, протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення, яке особа отримувала за штатною посадою на день звільнення, у зв'язку з чим на його користь підлягає виплаті грошове забезпечення за два місяці у зв'язку зі скороченням штатної посади у розмірі 11 333,76 грн.
Водночас, позивач посилається на те, що оскільки має місце заборгованість по виплаті грошового забезпечення та ці суми не були виплачені йому при звільненні, відповідач згідно ст.ст.116,117 КЗпП України повинен сплатити йому середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 06.11.2015 року по момент проведення розрахунку.
Відповідач позовні вимоги не визнав.
В матеріалах справи наявні письмові заперечення відповідача, в яких останній зазначає, що стягнення грошового забезпечення за період з 02.04.2015 року по 03.11.2015 року в розмірі 39 947,00 грн. не підлягає задоволенню у зв'язку із тим, що рішення про поновлення позивача в органах внутрішніх справ розглядалось Запорізьким окружним адміністративним судом, тому вирішення питання щодо стягнення на його користь суми середнього грошового забезпечення за період вимушеного прогулу з 02.04.2015 року по 03.11.2015 року повинно здійснюватись в рамках приписів ст. 267 КАС України в порядку судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 808/7015/14.
Крім того, відповідач зазначає, що на підставі наказу ГУМВС України в Донецькій області № ЗЗ1 о/с від 03 11.2015р. про поновлення на посаді ОСОБА_3 та на виконання вимог п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС Слов'янським МВ було нараховано та сплачено середнє грошове забезпечення ОСОБА_3 за період з 02.04.2015р. по 03.11.2015р., при нарахуванні якого відповідач керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», відповідно до ч. 4 п. 2 якої якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяця роботи, а якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу п. 4 цього Порядку, а саме: в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Так як позивач фактично не працював у період з 13 серпня 2014 року і до 3 листопада 2015 року, грошове забезпечення було нараховано виходячи з середньомісячного грошового забезпечення в розмірі 1261,00 грн., яке складалось з: посадового окладу (850,00 грн.), окладу за спеціальним званням (120,00 грн.) та доплати за вислугу років (291,00 грн.).
Також позивачу була нарахована та сплачена у квітні 2016 року одноразова грошова допомога в розмірі 10088,00 грн. (розрахована виходячи з середньомісячного грошового забезпечення 1 261,00 грн. - посадовий оклад, оклад за спеціальним званням та доплата за вислугу років).
Крім того, відповідач зазначає, що п. 3.4.8 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ №499, на який посилається позивач при заявленні вимог про нарахування та сплату грошового забезпечення за два місяця після звільнення, стосується лише осіб, які звільнені із займаних посад за скороченням штатної посади та перебувають у розпорядженні ОВС.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеному у запереченнях проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін в судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановлено наступне.
ОСОБА_3 проходив службу в органах внутрішніх справ у Слов'янському МВ ГУ МВС України в Донецькій області.
Наказами МВС України від 29.07.2014 року №805 та від 12.08.2014 року, №1535о/свід 13.08.2014 року у відповідності до п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2015 року по справі № 808/7015/14 адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України № 805 від 29 липня 2014 року, в частині притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності;
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України № 1535 о/с від 12 серпня 2014 року в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ відповідно до п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за здійснення вчинків, що дискредитують звання рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ.
Поновлено капітана міліції ОСОБА_4 на посаді помічника начальника міського відділу -оперативного чергового четвертої частини штабу Слов'янського міського відділу (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУМВС України в Донецькій області з 12.08.2014 року.
Стягнуто зі Слов'янського міського відділу головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 13.08.2014 року по 01.04.2015 року в розмірі 43 105,60 (сорок три тисячі сто п'ять) грн. 02 коп.
Наказом від 03.11.2015 року ГУМВС України в Донецькій області №331о/с, на підставі вказаного рішення суду, капітана міліції ОСОБА_5 поновлено на посаді помічника начальника міського відділу - оперативного чергового четвертої частини штабу Слов'янського міського відділу (з обслуговування м. Слов'янська та Слов'янського району) ГУМВС України в Донецькій області з 12.08.2014 року.
Відповідно до наказу ГУМВС України в Донецькій області №354 о/с від 06.11.2015 року позивача звільнено із займаної посади за п. 64 «г» Положення (через скорочення штатів) з 06.11.2015 року.
Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з посад публічної служби ОВС, регулюються законодавством у сфері проходження служби, а саме Законом України «Про міліцію», Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (зі змінами та доповненнями), Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою наказом МВС України від 31.12.2007 року №499.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію наведеної бланкетної норми постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Згідно п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
З матеріалів справи вбачається, що позивача постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2015 року поновлено на посаді з 12.08.2014 року. Рішення суду в зазначеній частині звернуто до негайного виконання.
Проте, зазначене судове рішення фактично було виконано лише наказом ГУМВС України в Донецькій області від 03.11.2015 року.
У зв'язку з несвоєчасним винесенням наказу ГУМВС України від 03.11.2015 року в частині поновлення позивача на службі в органах внутрішніх справ України, Слов'янським МВ здійснено нарахування та виплату ОСОБА_3 компенсації грошового забезпечення за період з 02.04.2015 року по 03.11.2015 року в розмірі 9037,17 грн. Тобто факт наявності у позивача права на виплату йому грошового забезпечення за вказаний період не є спірним між сторонами.
Втім, спірною між сторонами є сума зазначеної компенсації грошового забезпечення, яка підлягає сплаті за вказаний період.
Щодо розміру грошового забезпечення, що підлягає стягненню на користь позивача, суд зазначає наступне.
Враховуючи те, що застосування календарних днів для визначення розрахункової суми середньоденного грошового забезпечення за приписами Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 року №499, передбачене для розрахунку та виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу за неповний місяць служби (п. 1.7 Інструкції), суд при здійсненні розрахунку грошового забезпечення, що підлягає стягненню на користь позивача, керується приписами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
Так, згідно абз. 1, 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Частиною 8 цього Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Так, з наданої до суду довідки Слов'янського МВ ГУ МВС України в Донецькій області №5779л/к/303/02-2016 від 10.05.2016 року вбачається, що в червні 2014 року ОСОБА_3 нараховано грошове забезпечення у розмірі 6048,14 грн., у липні 2014 року - 5285,63 грн.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 04 вересня 2013 року № 9884/0/14-13/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік» кількість робочих днів у червні 2014 року становить 19 днів, у липні 2014 року - 23 дні,
Так, середньоденна заробітна плата складає: 6048,14 грн. (червень 2014 року ) + 5285,63 грн. (липень 2014 року) : 42 робочих дні за два місяці (19 робочих днів у червні 2014 року та 23 робочих днів у липні 2014 року) = 269 грн. 85 коп.
Період вимушеного прогулу позивача з 02 квітня 2015 року по 03 листопада 2015 року з врахуванням ОСОБА_6 України від 9 вересня 2014 року № 10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік», складає 146 робочих днів.
Таким чином, за час вимушеного прогулу за період з 02 квітня 2015 року по 03 листопада 2015 року зі Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_3 підлягає виплаті 39398,10 грн. (269,85 грн. * 146 робочих днів).
Разом з тим, відповідно до довідки Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 10.05.2016 року №5780л/к/303/02-2016 позивачу за вказаний період нараховано та сплачено компенсацію грошового забезпечення за час затримки поновлення на службі у розмірі 9037,17 грн., що не є спірним між сторонами.
Виходячи з наведеного, беручи до уваги часткову виплату на користь позивача суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в період з 02 квітня 2015 року по 03 листопада 2015 року у розмірі 9037,17 грн., на користь позивача підлягає до виплати 30360,93 грн. (39398,10 грн. - 9037,17 грн.) (з відрахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на обов'язковість вирішення питання щодо стягнення на корить позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в рамках судового контролю, передбаченого ст. 267 КАС України, є необґрунтованими, оскільки вказана норма передбачає право позивача на звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання відповідної постанови суду або на порушення прав позивача, а не його безпосередній обов'язок.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення на його користь одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 45335,04 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського
складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Зазначена норма кореспондується з п. 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.1992р. № 393, відповідно до якого військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби:
- які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
- які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
- які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Здійснюючи розрахунок суми вихідної допомоги при звільненні відповідач нарахував ОСОБА_3 суму у розмірі 10088,00 грн. (згідно довідки від 10.05.2016 року за №5780л/к/303/02-2016), зазначена сума була виплачена позивачу.
Як вже зазначалось судом, розмір середньоденної заробітної плати позивача складає 269,85 грн.
Середня кількість днів в розрахунковому періоді (червень-липень 2014 року) становить 21 день.
Так, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_3, з якої позивачу необхідно здійснити розрахунок вихідної допомоги при звільненні, становить 5666,85 грн.
Таким чином, вихідна допомога при звільненні, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 5666,85 грн. / 2 (50%) * 16 років (календарна вислуга років) = 45334,80 грн.
Проте, враховуючи часткову сплату відповідачем одноразової грошової допомоги при звільненні, на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню сума в розмірі 35246,80 грн. (45334,80 грн. - 10088,00 грн.).
З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_3 в зазначеній частині є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення на його користь грошового забезпечення за два місяці у розмірі 11333,76 грн. суд зазначає наступне.
В обґрунтування позовних вимог в зазначеній частині позивач посилається на приписи п. 3.4.8 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України №499 від 31.12.2007 року, відповідно до якого особам рядового і начальницького складу, звільненим з посад у зв'язку з скороченням штатної посади, з дня, наступного за днем звільнення із займаних посад (скорочення штатної посади), протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення, яке особа отримувала за штатною посадою на день звільнення з посади (скорочення).
Грошове забезпечення в цьому випадку обчислюється, виходячи з окладу за спеціальним званням, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, розмір якої визначається за рішенням керівника та оголошується наказом.
Після закінчення двох місяців грошове забезпечення виплачується тільки за рішенням Міністра внутрішніх справ України.
Після закінчення перших двох місяців (та в разі неприйняття відповідних рішень щодо продовження виплати грошового забезпечення) особам рядового і начальницького складу виплачуються тільки оклади за спеціальними званнями.
Під час визначення права на грошове забезпечення у строки, передбачені цією Інструкцією, не зараховуються періоди перебування особи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
За бажанням особи їй надається чергова відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку в разі звільнення з органів внутрішніх справ відповідно до законодавства.
Тобто з аналізу наведеної норми вбачається, що законодавством передбачена виплата такого грошового забезпечення лише в разі скорочення штатної посади та за умови перебування особи рядового, начальницького складу в розпорядженні органів внутрішніх справ, тоді як позивача безпосередньо звільнено з органів внутрішніх справ через скорочення штатів самих органів внутрішніх справ.
З урахуванням зазначеного, суд підтримує позицію відповідача та вважає за необхідне відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача виплатити йому середнє грошове забезпечення з 06.11.2015 року по момент проведення розрахунку суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Кодексу законів про працю України вказаний Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Статтею 2-1 Кодексу законів про працю України визначено, що Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день Фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що на момент винесення судового рішення остаточний розрахунок з позивачем не проведений, для повного захисту порушених прав та інтересів позивача, керуючись ч.2 ст.11 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати Слов'янський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середнє грошове забезпечення за період з 06.11.2016 року по 08.06.2016 року.
У відповідності до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_3
Відповідно до ст. 94 КАСУ судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (з обслуговування м. Слов'янськ та Слов'янського району) про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, одноразової грошової допомоги, грошового забезпечення за два місяці та зобов'язання виплатити середнє грошове забезпечення з 06.11.2015 року по момент проведення розрахунку - задовольнити частково.
Стягнути зі Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 02.04.2015 року по 03.11.2015 року у розмірі 30360 (тридцять тисяч триста шістдесят) грн. 93 коп. (з відрахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів).
Стягнути зі Слов'янського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у розмірі 35246 (тридцять п'ять тисяч двісті сорок шість) грн. 80 коп. (з відрахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів).
Зобов'язати Слов'янський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середнє грошове забезпечення за період з 06.11.2016 року по 08.06.2016 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 08 червня 2016 року.
Повний текст постанови складено 13 червня 2016 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Бабаш Г.П.