19 травня 2016 р. справа № 804/2714/16
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, та зобов'язання вчинити певні дії, -
16 травня 2016 року працівники апарату Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просять визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо невиплати заробітної плати за період з 26.10.2014 р. по 31.03.2015 р. відповідно до ч.1 ст. 144 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про прокуратуру» та за період з 01.05.2014 р. по 31.12.2015 р. відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд»; а також зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачам заробітну плату за вищевказані періоди, з урахуванням проведених виплат.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р., які набрали чинності з 01 вересня 2015 року), від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачами заявлено дві немайнові вимоги, а саме: про визнання протиправною бездіяльності відповідача, а також про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачам заробітну плату за окремі періоди, у зв'язку з неправильним, на думку позивачів, нарахуванням ним в цей період грошової винагороди у вигляді оплати за працю в державному органі, тобто, заявлено вимоги, які не пов'язані безпосередньо із стягненням на їх користь заробітної плати з відповідача.
За цих обставин, суд не знаходить підстав, передбачених законом, для звільнення позивачів (кожного окремо) від сплати судового збору щодо позовних вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, на які вони посилаються в своїй заяві.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р., які набрали чинності з 01 вересня 2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року встановлена на рівні 1 378 гривень.
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р.) визначено, що у разі, коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивачам (кожному окремо) необхідно сплатити на реквізити суду (одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у розмірі 1 102,4 грн. (551,2х2) із заявлених ними двох немайнових вимог.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - залишити без руху.
Позивачу надати строк до 11 липня 2016 р. для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: надання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1 102,4 грн. із заявлених позивачами (кожним окремо) немайнових вимог на реквізити суду, зазначені в ухвалі.
Роз'яснити позивачу, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В. В. Чорна