м. Вінниця
09 червня 2016 р. Справа № 802/856/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Слободонюка М.В,
за участю:
секретаря судового засідання: Франчук А.О.
представника заявника: ОСОБА_1
представника платника податків: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за поданням Головного управління ДФС у Вінницькій області про зупинення видатковий операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙЛЕНД-ГРУП"
07.06.2016 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙЛЕНД-ГРУП".
В судовому засіданні представник платника податків заявив клопотання про закриття провадження у даній справі з посиланням на те, що наказ Головного управління ДФС у Вінницькій області № 312 від 01.06.2016 року "Про проведення виїзної документальної перевірки ТОВ "САЙЛЕНД-ГРУП" оскаржено до суду. Відтак між сторонами існує спір про право, що виключає розгляд та вирішення подання в порядку, визначеному статтею 183-3 КАС України.
Представник заявника у судовому засіданні проти клопотання відповідача (платника податків) заперечив.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників процесу та оцінивши інші докази, які є у справі, суд доходить висновку про необхідність закриття цієї адміністративної справи з таких мотивів.
Встановлено, що наказом начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області ОСОБА_3 № 312 від 01.06.2016 року на підставі ст. 20, п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст.82 ПК України призначено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "САЙЛЕНД-ГРУП" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування акцизного податку з роздрібного продажу нафтопродуктів, зокрема в частині вартості реалізованих нафтопродуктів та скрапленого газу, податкового зобов'язання з податку на додану вартість, та виторгів проведених через реєстратори розрахункових операцій за грудень 2015 року.
Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з п. 78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючих органів мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.
Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання наказу № 312 від 01.06.2016 року, головні державні ревізори-інспектори сектору перевірок ризикових платників та моніторингу ризикових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Вінницькій області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 прибули на об'єкт перевірки 01.06.2016 року, а саме фактичну адресу ТОВ "САЙЛЕНД-ГРУП" по вул. Привокзальній, 3-б в м. Вінниці.
Разом із тим, у зв'язку з відсутністю уповноважених представників ТОВ "САЙЛЕНД-ГРУП" за фактичним місцезнаходженням, через що неможливо було неможливо вручити їм копію наказу № 312 від 01.06.2016 року про проведення перевірки та відповідних направлень, посадовими особами ГУ ДФС у Вінницькій області складено акт від 01.06.2016 року №20 про неможливість розпочати перевірку.
Поряд із цим, наступного дня 02.06.2016 року посадовими особами ГУ ДФС у Вінницькій області, з метою вручення копії наказу та направлень на перевірку повторно було здійснено вихід за місцезнаходженням ТОВ "САЙЛЕНД-ГРУП". Однак директором ТОВ "САЙЛЕНД-ГРУП" ОСОБА_7 від отримання копії наказу, ознайомлення з направлення на проведення перевірки та допуску до перевірки було відмовлено, що засвідчується актом від 02.06.2016 року про відмову у допуску до проведення перевірки.
У відповідності до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби є підставою для застосування адміністративного арешту майна.
Враховуючи вищезазначені положення та відмову ТОВ "САЙЛЕНД-ГРУП" у допуску до проведення перевірки, 07.06.2016 року начальником Головного управління ДФС у Вінницькій області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "САЙЛЕНД-ГРУП".
Згідно із положеннями п. 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року №568, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Відповідно до п. п. 94.6.2 п.94.6 ст. 95 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
При цьому положеннями п. п. 20.1.31 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.
Так, із матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ "САЙЛЕНД-ГРУП", ГУ ДФС України у Вінницькій області посилається на те, що платник податків відмовився від проведення документальної перевірки та не допустив посадових осіб контролюючого органу до її проведення, незважаючи на наявність законних підстав для цього.
Проте представник "САЙЛЕНД-ГРУП" зазначені доводи податкового органу заперечує і стверджує, що передбачених законом підстав для проведення позапланової перевірки у податкового органу не було, а наказ начальника ГУ ДФС у Вінницькій області № 312 від 01.06.2016 року "Про проведення виїзної документальної перевірки ТОВ "САЙЛЕНД-ГРУП" є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим 03.06.2016 року товариством подано відповідний адміністративний позов до суду.
При цьому судом встановлено, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року відкрито провадження у справі № 802/826/16-а за вищевказаним позовом ТОВ "САЙЛЕНД-ГРУП".
Особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень на підставі подання таких органів регулюються статтею 183-3 КАС України, аналіз якої вказує на те, що провадження у справах цієї категорії є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).
Пунктом 2 частини 4 статті 183-3 КАС України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Спір про право в контексті зазначеної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 КАС України.
Як роз'яснив Вищий адміністративний суд України у своєму інформаційному листі від 02.02.2011 року за №149/11/13-11, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому така незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 КАС України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, склад майна щодо якого застосовується адміністративний арешт, заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту тощо.
Під час розгляду подання ГУ ДФС у Вінницькій області про зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ "САЙЛЕНД-ГРУП" судом встановлено, що платник податків першочергово заперечує законність призначення стосовно нього позапланової документальної виїзної перевірки, внаслідок недопущення до якої керівником податкового органу було накладено умовний адміністративний арешт майна підприємства та в подальшому ініційовані відповідні звернення до суду.
Вказана обставина, окрім усних заперечень представника відповідача, додатково підтверджується адміністративним позовом ТОВ "САЙЛЕНД-ГРУП" до ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 312 від 01.06.2016 року, провадження за яким відкрито ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку про наявність спору про право, що унеможливлює розгляд і вирішення подання ГУ ДФС у Вінницькій області в порядку, визначеному статтею 183-3 КАС України.
Нормами процесуального закону не передбачено наслідків встановлення судом існування спору про право після відкриття провадження у справі за поданням органу державної податкової служби.
Однак, Вищий адміністративний суд України у інформаційному листі від 22.04.2011року № 571/11/13-11, яким доповнено уже згаданий інформаційний лист від 02.02.2011 року №149/11/13-11, зазначив, що в такому разі необхідно закривати провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.
З огляду на викладене та враховуючи наявність між сторонами спору про право провадження у цій адміністративній справі належить закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Керуючись ст.ст. 157, 165, 186, 254 КАС України, суд -
Закрити провадження в адміністративній справі № 802/856/16-а за поданням Головного управління ДФС у Вінницькій області про зупинення видаткових операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "САЙЛЕНД-ГРУП".
Роз'яснити заявнику, що закриття провадження у даній справі не позбавляє податковий орган права звернутися до окружного адміністративного суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович