Провадження №2/748/498/16
Єдиний унікальний № 748/1248/16-ц
"13" червня 2016 р. м. Чернігів
Суддя Чернігівського районного суду Чернігівської області Меженнікова С.П., перевіривши відповідність позовної заяви ОСОБА_1 до Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, треті особи, що не заявляють самостійних вимог, - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Чернігівська районна державна нотаріальна контора, вимогам ст. ст. 107-120 ЦПК України, -
08 червня 2016 року, згідно поштового конверту, позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою : с. Черниш Чернігівського району Чернігівської області, по вул. Щорса, 21. Також просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на право на земельну частку (пай) розміром 4,2 га, яка перебуває в колективній власності сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка с. Черниш Чернігівського району Чернігівської області в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка за життя належала ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0215335, виданого Чернігівською райдержадміністрацією Чернігівської області на підставі рішення від 20 вересня 1996 року № 430.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 119 ЦПК України.
Відповідно до п. 3-6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України у позовній заяві повинні бути зазначені зміст позовних вимог, ціна позову, виклад обставин якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Згідно вимог п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Однак, в порушення зазначених приписів законодавства в позовній заяві не зазначено ціни позову.
Також, в порушення вимог п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, в позовній заяві не зазначено докази на підтвердження викладених в заяві обставин щодо вступу ОСОБА_6 в фактичне управління або володіння спадковим майном ОСОБА_5 та щодо наявності житлового будинку, господарських споруд на день відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 та на день звернення позивача до суду, про що може свідчити технічна документація на будинок.
Згідно роз'яснень ч. 2, 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р., свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до п.1 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р., нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії, або є підозра в тому, що ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у її статуті чи положенні, або виходить за межі її діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; в інших випадках, передбачених Законом. Згідно п.3 глави 13 цього ж Порядку, нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Натомість до позову не додано жодного доказу того, що ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на вищезазначене домоволодіння та земельну частку (пай) і їй було відмовлено у його видачі.
За таких підстав відповідно до ст. 121 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для виправлення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Черниської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, треті особи, що не заявляють самостійних вимог, - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Чернігівська районна державна нотаріальна контора - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
В разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_7