Справа № 161/16308/15-ц
Провадження № 2/161/687/16
09 червня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Подзірова А.О., при секретарі Кубяк О.В., за участі представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -
позивач звернулась в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між нею, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено мирову угоду від 30 жовтня 2014 року у справі № 161/11298/14-ц, яку затверджено ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2014 року у справі № 161/11298/14-ц.
Відповідно до п. 2.5 мирової угодиОСОБА_4 бере на себе зобов'язання сплатити на користь позивача грошову суму в розмірі 100 000 грн., що еквівалентно 7407,71 дол. США за курсом продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі, який станом на 29.10.2014 року складав 13,50 грн/дол. США. Згідно п. 2.6. мирової угоди компенсація сплачується в гривнях поштовим або банківським переказами або готівкою. Сплата повинна відбуватись наступними частинами: 11000,00 грн., що еквівалентно 814,82 долари США до 05.11.2014 року - решта суми повинна сплачуватись на протязі 23 місяців починаючи з 01.12.2014 року щомісячними платежами в гривнях в розмірі, який буде еквівалентний 286,64 дол. США.
Відповідач ОСОБА_4 зобов'язання по сплаті платежів виконував частково, а на даний момент виконання взагалі припинив. Зокрема, ним були сплачені наступні суми: 05.11.2014 року - 10 000,00 гривень, курс дол. США на день сплати 13,60 грн. за 1 долар США; 09.02.2015 року - 2 200,00 гривень, курс долара США на день сплати 25,10 грн. за 1 дол. США, загальна сума 87, 64 долара США; 10.03.2015 року - 4001, 00 гривня, курс долара США на день сплати 21,73 грн. за 1 долар США, загальна сума в 184 долари США; 17.03.2015 року - 2 300,00 гривень, курс долара СШАна день сплати 22,50 грн. за 1 дол. США, загальна сума 102, 22 дол. США; 23.04.2015 року - 2965,00 гривень, курс долара США в день сплати 23,00 грн. за 1 долар США, загальна сума 128 дол. США;
Мировою угодою, а саме п.2.9., передбачено, що у випадку невиконання ОСОБА_4 зобов'язань, визначених п.2.6. цієї Мирової угоди виникає відповідальність ОСОБА_4 у вигляді неустойки в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Таким чином, за прострочення невиконання та невчасного виконання зобов'язань передбачених п.2.5. та п. 2.6. Мирової угоди, ОСОБА_4 зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі 3 559,97 долара США, що згідно курсу Національного банку України станом на 01.10.2015 року становить 75 471,36 грн.
Відповідач ОСОБА_5 поручився за виконання ОСОБА_4 мирової угоди, у зв'язку із чим між позивачем та ОСОБА_5було укладено договір поруки від 30 жовтня 2014 року, згідно якого поручитель поручається перед стягувачем за виконання ОСОБА_4 свого обов'язку в частині сплати компенсації в розмірі 100 000,00 грн., відповідно до графіку, визначеного мировою угодою. У зв'язку із невиконанням ОСОБА_4 умов Мирової угоди, позивачем було направлено ОСОБА_5 грошову вимогу від 14.08.2015 року, рекомендованим листом із повідомленням про вручення, яку ОСОБА_5 отримав 21 серпня 2015 року, однак вимоги у вказаний строк не були виконані.
Відповідно до п. 2. Договору поруки б/н від 30 жовтня 2014 року у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед стягувачем як солідарні боржники.
Отже, загальна заборгованість згідно мирової угоди від 30.10.2014 р. становить 5954,51 долари США та 10000,00 грн., в тому числі: 2 364,54 долари США - основного боргу; 3 559,97 долари США - неустойка; 10 000 грн., - штраф за невиконання по зняттю з реєстрації. На підставі наведеного, просить суд, стягнути з ОСОБА_4 10 000 грн. штрафу за ухилення від зняття з реєстрації та заборгованість по сплаті щомісячних платежів в сумі 2 364,54 долари США, неустойку у розмірі 3 559,97 долари США на користь ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Позивач в судовому засіданні збільшила позовні вимоги. Просила суд, стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 заборгованість по сплаті щомісячних платежів у сумі 2846,91 доларів США та неустойку у розмірі 6180,32 доларів США. Зобов'язати відповідачів солідарно з квітня 2016 року і до повного виконання зобов'язань сплачувати на її користь до 28 числа поточного місяця щомісячними платежами у гривнях в розмірі, який буде еквівалентним 286,64 долари США.
Позивач та її представник ОСОБА_1 в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України, щодо зменшення розмиру неустойки.
ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено мирову угоду від 30 жовтня 2014 року у справі № 161/11298/14-ц, яку затверджено ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 жовтня 2014 року у справі № 161/11298/14-ц (а.с. 6 - 7, 8 - 9).
Відповідно до п.2. 5 мирової угодиОСОБА_4 бере на себе зобов'язання сплатити на користь позивача грошову суму в розмірі 100 000 грн., що еквівалентно 7407,71 дол. США за курсом продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі, який станом на 29.10.2014 року складав 13,50 грн/дол. США (а.с. 6).
Згідно п. 2.6. мирової угоди компенсація сплачується в гривнях поштовим або банківським переказами або готівкою. Сплата повинна відбуватись наступними частинами: 11000,00 грн., що еквівалентно 814,82 долари США до 05.11.2014 року, решта суми повинна сплачуватись на протязі 23 місяців починаючи з 01.12.2014 року щомісячними платежами в гривнях в розмірі, який буде еквівалентний 286,64 дол. США (а.с.6 ).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_4 зобов'язання по сплаті платежів виконував частково, а на даний момент виконання взагалі припинив. Зокрема, ним були сплачені наступні суми: 05.11.2014 року - 11 000,00 гривень, курс дол. США на день сплати 13,60 грн. за 1 долар США; 09.02.2015 року - 2 200,00 гривень, курс долара США на день сплати 25,10 грн. за 1 дол. США, загальна сума 87, 64 долара США; 17.02.2015 року - 2 300,00 гривень, курс долара США на день сплати 26,3587 грн. за 1 дол. США, загальна сума 87, 25 долара США, 10.03.2015 року - 4001, 00 гривня, курс долара США на день сплати 21,73 грн. за 1 долар США, загальна сума в 184 долари США; 30.03.2015 року - 4001,00 гривень, курс долара СШАна день сплати 23,4426 грн. за 1 дол. США, загальна сума 170,67 дол. США; 23.04.2015 року - 2965,00 гривень, курс долара США в день сплати 22,5422 грн. за 1 долар США, загальна сума 131,53 дол. США, 20.11.2015 року - 18675,42 гривень(3606,54 грн. +15068,88 грн.) курс долара СШАна день сплати 23,8391 грн. за 1 дол. США, загальна сума 783,39 дол. США (а.с.126-129,155).
Крім того судом встановлено, що відповідно до умов мирової угоди сторонами був узгоджений графік платежів, а саме до 05.11.2014 року ОСОБА_4 зобов'язався сплатити 11000 грн.(що еквівалентно 814,82 доларів США) а решту рівними частками на протязі 23 місяців починаючи з 01.12.2014 року в розмирі,що еквівалентний 286,64 доларів США.
Перевіривши повністю розрахунок позивача (а.с. 156), судом встановлено, що ОСОБА_4 виконав своє зобов'язання та повністю сплатив по травень 2015 року, за червень 2015 року частково сплатив в сумі 19,5 доларів США, а починаючи з червня 2015 року по березень 2016 року, тобто за 10 місяців зобов'язання своє не виконав, тому підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з ОСОБА_4 на користь позивача 2846,91 доларів США заборгованості по сплаті щомісячних платежів (286,64 *10 - 19,5) доларів США.
Відповідач ОСОБА_5 поручився за виконання ОСОБА_4 мирової угоди, у зв'язку із чим між позивачем та ОСОБА_5було укладено договір поруки від 30 жовтня 2014 року, згідно якого поручитель поручається перед стягувачем за виконання ОСОБА_4 свого обов'язку в частині сплати компенсації в розмірі 100 000,00 грн., відповідно до графіку, визначеного мировою угодою. У зв'язку із невиконанням ОСОБА_4 умов Мирової угоди, позивачем було направлено ОСОБА_5 грошову вимогу від 14.08.2015 року, рекомендованим листом із повідомленням про вручення, яку ОСОБА_5 отримав 21 серпня 2015 року, однак вимоги у вказаний строк не були виконані.
Відповідно до п.2. Договору поруки бн від 30 жовтня 2014 року у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед стягувачем як солідарні боржники.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_5 поручився за виконання ОСОБА_4 мирової угодив частині сплати компенсації в розмірі 100 000,00 грн., відповідно до графіку, визначеного мировою угодою, тобто в гривнях без врахування еквіваленту в доларах США, таким чином, сторонами був узгоджений наступний графік до 05.11.2014 року сплата 11000 грн., а решту рівними частками на протязі 23 місяців починаючи з 01.12.2014 року по 3869,56 грн. (100 000 грн-11 000 грн./ 23міс.)
Отже, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_5 слід стягнути на користь позивача заборгованість по зобов'язанням ОСОБА_4 перед позивачем солідарно з ним за 10 місяців з червня 2015 року по березень 2016 року в межах суми забезпеченні - 38695,65 грн. (3869,56 грн. * 10 міс.). Таким чином суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в цій частині.
Мировою угодою, а саме п.2.9., передбачено, що у випадку невиконання ОСОБА_4 зобов'язань, визначених п.2.6 цієї Мирової угоди виникає відповідальність ОСОБА_4 у вигляді неустойки в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Таким чином, за прострочення виконання та невчасного виконання зобов'язань передбачених п.2.5. та п. 2.6. Мирової угоди, ОСОБА_4 зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі 6180,32 доларів США відповідно до перевіреного судом розрахунку позивача (а.с.156).
Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
Установивши, що розмір неустойки значно більший від розміру боргового зобов'язання, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин норму частини третьої статті 551 ЦК України.
Враховуючи, що сума неустойки (пені) що підлягає до стягнення з ОСОБА_4 в сумі 6180,32 доларів США. значно більша від суми основної заборгованості за спірний період - 2846,91 доларів США, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки (пені) до суми основної заборгованості - 2846,91 доларів США, що підлягає до стягнення на користь позивача з ОСОБА_4 Крім того, суд вважає, що не підлягає до задоволення вимога позивача про солідарне стягнення з ОСОБА_5 неустойки, оскільки вказане зобов'язання не передбачене договором поруки. Тому вимоги позивача підлягають до задоволення в цій частині частково.
Крім того, на думку суду, не підлягають до задоволення вимоги позивача про зобов'язання відповідачів з квітня 2016 року і до повного виконання зобов'язань сплачувати заборгованість, оскільки вже є рішення суду, а саме ухвала від 30.10.2014 року по справі 161/11298/14-ц, якою затверджено мирову угоду та відповідно до якої вказане зобов'язання вже є в ОСОБА_4, крім того суд зазначає, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, втому числі й можливості в подальшому не виконання умов мирової угоди та договору поруки відповідачами.
Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
За таких обставин, враховуючи, що на день розгляду справи, офіційний курсу НБУ складає 2494,4121 грн. за 100 доларів США, роз'яснення надані у п. 14 постанови №14 від 18.12.2009 року Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі», суд вважає за необхідне зазначити стягненні в еквіваленті в доларах США з відповідача ОСОБА_4 в гривні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості слід задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_4 2846,91 доларів США заборгованості по сплаті щомісячних платежів, що на день розгляду справи, відповідно до офіційного курсу НБУ, складає 71013,42 грн., які стягнути солідарно з ОСОБА_5в межах 38695,65 грн. та стягнути з ОСОБА_4 2846,91 доларів США, що на день розгляду справи складає відповідно до офіційного курсу НБУ 71013,42 грн. пені.
На думку суду, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України підлягає до задоволення вимога позивача про залишення без розгляду позовної вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення штрафу у сумі 10 000 грн.
У відповідності до ст.. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог стягнути з відповідачів судові витрати, а саме, 1454.45 (5693,82 доларів США/9027.23Доларів США*2305,65). Та пропорційно до стягнутих сум, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 -1058,20 грн. судових витрат та стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 396,25 грн. судових витрат.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 88,207, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-
позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 2846,91 доларів США заборгованості по сплаті щомісячних платежів, що на день розгляду справи, відповідно до офіційного курсу НБУ, складає 71013,42 грн., які стягнути солідарно з ОСОБА_5в межах 38695,65 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 2846,91 доларів США, що на день розгляду справи складає відповідно до офіційного курсу НБУ 71013,42 грн. пені.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Позовну вимогу ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення штрафу у сумі 10 000 грн. залишити без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 -1058,20 грн. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 396,25 грн. судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 14.06.2016 року.
Суддя: А.О. Подзіров