Справа № 161/7248/16-к
Провадження № 1-кп/161/394/16
м. Луцьк 15 червня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016030130000457, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури 02.06.2016 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр.України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
1.24.10.2007 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України надано іспитовий строк - 2 роки;
2.24.10.2007 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років позбавлення волі, постановою Луцького міськрайонного суду від 20.01.2011 звільнений умовно-достроково на 1 рік 5 місяців 13 днів;
3.10.07.2013 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.185 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України надано іспитовий строк - 2 роки;
4.07.02.2014 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.395 ч.1, 71 КК України до 4 років 1 місяці позбавлення волі, звільненого 27.01.2016 по відбуттю строку покарання;
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , повторно, 09.05.2016 близько 21.00 год., перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 , де проживав з дозволу законного володільця житла - ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, шляхом демонтажу, таємно викрав три двокамерні металопластикові вікна загальною вартістю 5500 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальних збитків на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємно викрав чуже майно, вчинено повторно.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у таємному викраденні майна потерпілої ОСОБА_5 , вчиненому повторно, визнав повністю. Суду дав показання, що дійсно 09.05.2016 близько 21.00 год., знаходячись в будинку АДРЕСА_1 , де проживав з дозволу власниці ОСОБА_5 , шляхом демонтажу, викрав три металопластикові вікна.
У вчиненому розкаявся та просив суворо його не карати.
Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим ОСОБА_4 його винність у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких ніким не оспорюються, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Матеріальних претензій до обвинуваченого вона не має, просить суворо його не карати.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
До обставин, що обтяжують покарання суд відносить рецидив злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, збитки потерпілій не відшкодував, однак остання матеріальних претензій до нього не має, просить суворо його не карати, зважаючи на особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, де характеризується негативно, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, за що відбував реальні міри покарання, судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку, вчинив новий умисний корисливий злочин, який, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання, з врахуванням думки потерпілої, в межах санкції ст. 185 ч.2 КК України, у виді арешту.
На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, призначивши покарання у виді 6 (шести) місяців арешту.
До набрання вироком законної сили відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід залишити попереднім - особисте зобов'язання.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання, тобто, з моменту фактичного затримання.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.