Справа № 161/81/16-а
Провадження № 2-а/161/419/16
10 червня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі :
головуючого - судді Крупінської С.С.
при секретарі Бакай Г.М.
з участю представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління патрульної поліції у м. Луцьку, інспектора поліції роти № 2 батальйону управління патрульної поліції у м. Луцьку ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся в суд із позовом до відповідачів про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Свій позов обгрунтовує тим, що постановою від 21.12.2015 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 255 грн., а саме, його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбачено п. 1.3 додатку 2 Правил дорожнього руху України.
Вважає дії відповідача неправомірними, та просив скасувати оскаржувану постанову.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у заяві. Просили суд, позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив суд в його задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, свідка, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає.
З постанови про адміністративне правопорушення, вбачається, що позивач 21 грудня 2015 року був притягнутий до відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що керуючи транспортним засобом «Шеврале Авео», державний номер НОМЕР_1 в м. Луцьку по вул. Конякіна, 31 в районі автозаправки WOC здійснив маневр розвороту, включивши показник ліворуч та перетнув подвійну суцільну лінію розмітки, тобто, не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.3 додатку 2, чим скоїв адміністративне правопорушення (а.с. 3).
Відповідно до ст. 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, згідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення своєчасно.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які матеріали і фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Додатком 2 до ПДР України визначено, що горизонтальна розмітка 1.3 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху.
Згідно п. 11.4 ПДР України на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердила викладені в постанові обставини, суду пояснила, що вона в той день була в складі борту № 151 «А» та здійснювала патрулювання, що підтверджується наявними в матеріалах справи відео реєстром.
Оскільки доводи позивача спростовуються наявними матеріалами справи, показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, безпосереднього учасника обставин правопорушення, що відбулося 21 грудня 2015 року, та в судовому засіданні не встановлено обставин, які б вказували на протиправність дій інспектора патрульної поліції при притягненні позивача до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_3В задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 288,247 КУпАП, ст.ст. 161, 163, 171-2 КАС України
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до управління патрульної поліції у м. Луцьку, інспектора поліції роти № 2 батальйону управління патрульної поліції у м. Луцьку ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С.Крупінська