"14" червня 2016 р.
Справа № 915/2210/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.,
суддів Будішевської Л.О., Величко Т.А.
(склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду №260 від 11.05.2016р. щодо повторного автоматичного розподілу справи та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.05.2016р.)
(Без виклику сторін та проведення судового засідання)
Розглянувши питання про прийняття додаткової постанови до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2016р. за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
на рішення господарського суду Миколаївської області від 22 лютого 2016 року
по справі №915/2210/15
за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»
про стягнення 17197792,39грн.
встановив:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.02.2016р. позовні вимоги частково задоволено позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України»- стягнуто з ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 2000000грн. пені, 6648092,64грн. інфляційних втрат, 490184,33грн. 3% річних та 169131,04грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржене рішення в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 2137126,11грн. пені, 3914402,20грн. штрафу, у стягненні яких було відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.03.2016р. прийнято апеляційну скаргу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2016р. апеляційну скаргу задоволено частково - рішення господарського суду Миколаївської області від 22.02.2016р. по справі №915/2210/15 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу. Позов в цій частині вимог задоволено частково у сумі 1878913,06грн. В іншій частині рішення господарського суду Миколаївської області від 22.02.2016р. залишено без змін, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 2000000 пені, 1878913,06грн. штрафу, 6648092,64грн. інфляційних втрат, 490184,33грн. 3% річних та 116928грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовити.».
Відповідно до ч.1, п.10 ч.2 ст.105 ГПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Однак, в резолютивній частині постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2016р. відсутній висновок суду апеляційної інстанції про новий розподіл судових витрат в частині судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку із скасуванням в частині рішення господарського суду Миколаївської області від 22.02.2016р.
Відповідно до ст.88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету. Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Згідно ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Пункти 13,15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» містять наступні роз'яснення: «Господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК. Вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється».
Оскільки питання про новий розподіл судових витрат в частині судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку із скасуванням оскарженого рішення не стосується суті спору, а виключно розподілу судових витрат, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути це питання без виклику сторін.
Згідно із ст.49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В мотивувальній частині постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2016р. судом зазначено про те, що витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції (200970грн.) покладаються на ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» з їх відшкодуванням ПАТ «НАК «Нафтогаз України» на підставі ст.ст.49,105 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В той же час, в резолютивній частині постанови відсутній відповідний висновок апеляційного господарського суду про стягнення з відповідача на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» судового збору за подання апеляційної скарги
При зверненні до суду з апеляційною скаргою ПАТ «НАК «Нафтогаз України» сплатило судовий збір у розмірі 200970грн., отже стягненню з ПАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» підлягає 128741,38грн. (пропорційно розміру задоволення позовних вимог - задоволено 64,06% від заявленої до стягнення суми).
З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2016р. про стягнення з відповідача судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 49,88,99, 105 ГПК України, колегія суддів -
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 128741,38грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів відповідно до положень ЗУ «Про виконавче провадження».
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Суддя Будішевська Л.О.
Суддя Величко Т.А.