"07" червня 2016 р. Справа № 910/5792/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М. , суддя Істоміна О.А.
при секретарі Кохан Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 48/1 від 31.03.2016)
відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 4503 від 23.12.2014)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-Проект", м. Київ (вх. №1422 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2016 у справі № 910/5792/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-Проект", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків в особі відокремленого підрозділу відділення № 1015 Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Київ
про зобов'язання виконання договору, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-Проект" (позивач) звернувся до господарського суду міста Києва із позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" в особі відокремленого підрозділу відділення № НОМЕР_1 "Укрсиббанк", в якій позивач просив суд зобов'язати відповідача виконати договір банківського рахунку №26002274170600 UAH від 02.04.2010р., договір банківського вкладу "Активні гроші" (з суб'єктом господарювання) №26006274170606 UAH від 03.06.2014р., для чого зобов'язати банк не обмежувати ТОВ "Інкомтех-Проект" у використанні коштів, які знаходяться на рахунках в ПАТ "Укрсиббанк". Також, позивач просив господарський суд покласти судові витрати на відповідача.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2016 у справі № 910/5792/16 вищевказану позовну заяву було направлено на адресу господарського суду Харківської області.
20.04.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-Проект" господарському суду Харківської області заявлено клопотання (вх. № 13254), в якому позивач просив врахувати під час розгляду справи судові витрати на послуги адвоката у розмірі 13000,00 грн. В підтвердження наданих послуг адвокатом позивач надав до матеріалів справи належним чином засвідчені копії: договору про надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_1 від 21.03.2016; акту від 28.03.2016 про виконання договору про надання правової допомоги адвокатом від 21.03.2016; виписки ПАТ КБ "Приватбанк" від 12.04.2016 про надходження на картковий рахунок ОСОБА_1 13000,00 грн., сплачені ТОВ "Інкомтех-Проект".
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2016 по справі № 910/5792/16 (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Позивач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2016 по справі № 910/5792/16 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а також здійснити новий розподіл судових витрат по справі. Скаржник також звернувся до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07.07.2015, крім скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015 у справі № 757/17279/15-к про арешт грошових коштів позивача на рахунках в банку, вказано про нове накладення арешту на кошти позивача в банку. Кримінальним процесуальним кодексом України статтею 175 передбачено, що ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Однак після ухвали апеляційного суду від 07.07.2015 по цей час вже минуло 10 місяців і за цей період ні слідчий, ні прокурор не звернулись до банку з метою виконати ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07.07.2015 та накласти арешт на кошти позивача на рахунках в банку. Станом на день розгляду справи № 910/5792/16 банк, з посиланням на ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 20.05.2015, яка скасована 07.07.2015, продовжує обмежувати право позивача використовувати своїх коштів. Позивач листом від 06.08.2015 № 87 звертався до відповідача з проханням зняти арешт з рахунків, але відповідач відмовився зняти арешт з рахунків позивача, про що повідомив листом від 27.08.2015 № 15-1/40679. В подальшому банк листом від 02.10.2015 № 15-1/44763 повідомив, що на рахунки позивача накладено арешт на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/17279/15-к від 20.05.2015. Зазначеним листом банку від 02.10.2015 № 15-1/44763 підтверджується те, що після того, як ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07.07.2015 було скасовано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015, банк продовжує виконувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015 у справі № 757/17279/15-к і не припиняє арешт рахунків, які відкриті позивачу. Листом начальника відділення № НОМЕР_1 «УКРСІББАНК» від 28.03.2016 № 58-2-14/422 підтверджується наявність грошових коштів ТОВ «ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ» на рахунках в банку, а також, що банк по цей час не припиняє арешт рахунків, які відкриті позивачу. Наявність зазначеного арешту коштів на рахунках позивача та обмеження прав позивача розпоряджатись своїми грошовими також підтверджується платіжними дорученням № 1 від 28.03.2016 щодо використання коштів з рахунку № 26006274170606 (копія додана до позову), № 1 від 28.03.2016 щодо використання коштів з рахунку № 26002274170600 (копія додана до позову). За наведених обставин, позивач підкреслює, що зазначені дії банку є неправомірними та такими, що порушують права позивача, не відповідають вимогам статей 526, 629, 1066, 1068, 1074 Цивільного кодексу України, а також порушують умови укладених між сторонами договорів, а саме: 1) п. 3.2 договору банківського рахунку № 26002274170600 UАН від 02.04.2010, яким визначено право позивача розпоряджатись своїми коштами на рахунку в банку; 2) п. 5.2 та п. 9.4 договору банківського вкладу «Активні гроші» (з суб'єктом господарювання) № 26006274170606 UАН від 26.04.2012, якими визначено право позивача повернути свої грошові кошти; 3) умови індивідуального договору про відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карток (з Правилами) № 26053000029543 UАН від 03.06.2014, яким обумовлено право позивача використати свої грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку. За наведених обґрунтувань і з урахуванням письмових доказів, які додані до справи і які досліджував суд, позивач вважає висновок суду першої інстанції про те, що арешт на рахунки накладено на підставі ухвали Апеляційного суду м. Києва від 07.07.2015, а також те, що відповідач правомірно не виконує договори, укладені між позивачем та відповідачем, безпідставним. Вказане на думку позивача призвело до прийняття судом першої інстанції неправомірного рішення, що в силу статті 104 ГПК України, є підставою для його скасування.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 по справі № 910/5792/16 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-Проект", м. Київ про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено. Прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження та призначено до розгляду на 07 червня 2016 р. о 12:30 год.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 5400 від 27.05.2016), в якому проти доводів скаржника заперечує, вважає рішення суду першої інстанції у даній справі законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін. Правові позиція відповідача у справі є незмінною, він вважає, що на даний час відсутні документи, які б скасовували арешт рахунків ТОВ "Інкомтех-Проект", а тому правові підстави для зняття арешту з рахунків позивача у відповідача відсутні. Також відповідач зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права суперечить ст. 16 Цивільного кодексу України.
07.06.2016 від позивача надійшли пояснення по справі (вх. № 5821), в яких ТОВ "Інкомтех-Проект" зазначає, що арешт рахунків позивача на даний час існує саме на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015 у справі № 757/17279/15-к, адже в матеріалах справи відсутні докази подання слідчим або прокурором відповідачу ухвали Апеляційного суду м. Києва від 07.07.2015 для накладення арешту на рахунки позивача. Позивач вважає, що зазначеними обставинами і матеріалами справи підтверджується необ'єктивний зміст рішення суду першої інстанції, оскільки письмовими доказами доведено, що відповідач продовжує арешт рахунків позивача на підставі ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015 у справі № 757/17279/15-к, а тому після скасування цієї ухвали апеляційним судом з 07.07.2015 арешт грошових коштів позивача на рахунках відкритих відповідачем здійснюється безпідставно. Крім того, позивач повідомив суд, що ним окремо було подано клопотання про скасування ухвали, якою суд наклав арешт на кошти позивача і Печерським районним судом м. Києва здійснюється розгляд провадження про скасування арешту майна. В підтвердження цих обставин позивач надав повідомлення Печерського районного суду м. Києва про розгляд провадження (вих. № 757/20670/16-к від 29.04.2016). Зазначеним клопотанням позивач просить скасувати ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 07.07.2015, оскільки ця ухвала в майбутньому може бути використана для накладання арешту на грошові кошти на рахунках позивача, які відкриті відповідачем. Позивач просить суд апеляційної інстанції врахувати ці пояснення та задовольнити апеляційну скаргу.
07.06.2016 позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням (вх. № 5822), в якому просить врахувати судові витрати ТОВ «ІНКОМТЕХ-ПРОЕКТ» на оплату послуг адвоката в сумі 4000,00 грн., які понесені та обумовлені зверненням із даною апеляційною скаргою. В підтвердження понесення цих витрат позивач надав до матеріалів справи копії Договору про надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_1 від 21.03.2016 та доповнення до цього Договору від 25.04.2016, ОСОБА_3 від 03.06.2016 про виконання договору про надання правової допомоги адвокатом, Виписку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 07.06.2016 про надходження на картковий рахунок ОСОБА_1 4000,00 грн. з призначенням платежу згідно договору від 21.03.2016 про надання правової допомоги адвокатом та доповнень до цього договору від 25.04.2016. Оскільки ці витрати входять до складу судових витрат, а тому у випадку задоволення позову, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача. Позивач просить апеляційний суд прийняти це клопотання та документи, які додаються, і врахувати їх під час розгляду справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 101 та пункту 7 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, заслухавши уповноважених представників сторін у судовому засіданні 07.06.2016, які підтримали свої правові позиції по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-Проект", м. Київ (вх. №1422 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2016 у справі № 910/5792/16 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 02 квітня 2010 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-проект" та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" було укладено договір №26002274170600 UАN банківського рахунку, відповідно до якого позивачу було відкрито поточний рахунок №26002274170600 у гривні.
Також, 26 квітня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір №26006274170606 банківського вкладу "Активні гроші" (з суб'єктом господарювання), відповідно до якого позивачу відкрито вкладний (депозитний) рахунок №26006274170606.
03 червня 2014 року між позивачем та відповідачем укладено індивідуальний договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку та емісії корпоративних платіжних карт (з правилами) №26053000029543 UАN, відповідно до якого відкрито поточний (картковий) №26053000029543 на умовах тарифного плану в гривні.
20 травня 2015 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/17279/15-к було накладено арешт на рахунки ТОВ "Інкомтех-проект" в ПАТ "УкрСиббанк", а саме на рахунки:
- 26006274170606;
- 26002274170600;
- 26000274170602;
- 26002274170600;
- 26046274170600;
- 26002274170600;
- 26107274170602;
- 26053000029543.
15.06.2015 дана ухвала Печерського районного суду міста Києва від 20.05.2015 по справі № 757/17279/15-к надійшла до відповідача.
На виконання вимог даної ухвали відповідач наклав арешт на вищезазначені рахунки та зупинив видаткові операції за вказаними рахунками.
Із матеріалів справи також вбачається, що 07.07.2015 Апеляційним судом м. Києва скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015 у справі № 757/17279/15-к та постановлено нову ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3, погоджене зі старшим прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4, та накладено арешт на грошові кошти на банківських рахунках за №: 26006274170606; 26002274170600; 26000274170602; 26002274170600; 26046274170600; 26002274170600; 26107274170602; 26053000029543.
Однак згідно своїх пояснень позивач стверджує, що відповідач безпідставно не звільняє рахунки позивача з-під арешту, не дивлячись на те, що в наявності у Банку є лише ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015 у справі № 757/17279/15-к, а ухвала Апеляційного суду м. Києва від 07.07.2015 у справі № 757/17279/15-к уповноваженими на те особами на адресу відповідача не направлялась.
Позивач наголошує, що арешт його рахунків існує саме на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015 у справі № 757/17279/15-к, яку було скасовано в апеляційному порядку, а тому відповідач безпідставно обмежує право позивача розпоряджатись своїми грошовими на банківських рахунках за №: 26006274170606; 26002274170600; 26000274170602; 26002274170600; 26046274170600; 26002274170600; 26107274170602; 26053000029543, що відкриті в ПАТ "УкрСиббанк".
Відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Саме ці обставини змусили позивача звернутись до господарського суду із даним позовом.
Під час розгляду справи по суті судом першої інстанції встановлено, що виконання відповідачем договорів, які укладені між сторонами у справі, за наявністю накладеного арешту на грошові кошти на банківських рахунках згідно ухвали Апеляційного суду м. Києва від 07.07.2015 у справі №757/17279/15-к, є неможливим, а обмеження розпорядження рахунками позивача було вчинено відповідачем законно, в зв'язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.
Колегія суддів повністю погоджується із даним висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи і не спростований позивачем доказово під час повторного розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Аналізуючи встановлені обставини справи, надаючи власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку матеріалів справи, колегія суддів враховує наступне.
За змістом статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 20 Господарського кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому, згідно з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України, одним з способів захисту прав та інтересів, серед іншого, можуть бути: зобов'язання вчинити дії (іншими способами, передбаченими законом).
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі.
Порушення своїх прав та необхідність їх захисту, особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами.
Положеннями статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позов у даній справі заявлено про зобов'язання відповідача виконати договори і не обмежувати ТОВ "Інкомтех-Проект" у використанні коштів, які знаходяться на рахунках в ПАТ "Укрсиббанк".
Вимога позивача обґрунтована тим, що відповідно до умов договорів банк прийняв на себе зобов'язання надавати банківські послуги та обслуговувати платіжні операції, розрахунки, які здійснює позивач у безготівковій формі за рахунок своїх коштів, які зберігаються на рахунках банку. Однак діями банку порушуються та обмежуються права позивача розпоряджатись своєю власністю - грошовими коштами та не виконуються договірні зобов'язання. Зазначені порушення позивач пояснює тим, що після скасування 07.07.2015 Апеляційним судом м. Києва ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015 у справі № 757/17279/15-к про арешт грошових коштів позивача на рахунках в банку, банк відмовляє позивачу розпоряджатись своїми коштами. Зазначеною ухвалою від 07.07.2015, окрім скасування ухвали слідчого судді від 20.05.2015 вирішено накласти новий арешт на кошти позивача в банку. Враховуючи те, що після ухвалення Апеляційним судом м. Києва судового акту від 07.07.2015 ні слідчий, ні прокурор не звертались до банку з метою виконати ухвалу суду та накласти новий арешт на кошти позивача на рахунках банку, тому обмеження права позивача використовувати свої кошти є безпідставним.
При дослідженні правомірності обраного позивачем способу захисту колегією суддів встановлено, що він суперечить вищевказаним нормам, оскільки обмеження розпорядження рахунками вчинено відповідачем у відповідності до статті 1074 Цивільного кодексу України, глави 10 Постанови Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 "Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" та умов діючих між сторонами договорів, а позивач не довів, як суду першої, так і апеляційної інстанції, яким саме чином це право було порушено банком, виходячи з того, що останній не мав визначених законодавством правових підстав для зняття арешту з грошових коштів на банківських рахунках ТОВ "Інкомтех-Проект", відкритих в банку відповідача.
Так, статтею 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Відповідно до пункту 10.1 глави 10 "Порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів" Постанови Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 "Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.
Банк приймає до виконання постанову державного виконавця та/або рішення суду, які доставлені до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби.
Відповідно до пункту 10.11. Постанови Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22 зняття арешту з коштів банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.
Як вже зазначалось вище, 07.07.2015 Апеляційним судом м. Києва скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2015 у справі № 757/17279/15-к та постановлено нову ухвалу, якою, окрім іншого, накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Інкомтех-Проект", що знаходяться на банківських рахунках за №: 26006274170606; 26002274170600; 26000274170602; 26002274170600; 26046274170600; 26002274170600; 26107274170602; 26053000029543 у ПАТ "Укрсиббанк".
В ході апеляційного розгляду справи позивачем підтверджено, що жодних документів, які б скасовували арешт на зазначених рахунках, до відповідача не надходило.
Отже, матеріалами справи в їх сукупності засвідчується, що арешт вищевказаних рахунків позивача існує, незалежно від того, чи надсилав слідчий чи прокурор копію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 07.07.2015 у справі №757/17279/15-к відповідачеві, а дії Банку з обмеження позивача щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на рахунках ТОВ "Інкомтех-Проект", у повній мірі узгоджуються із вимогами чинного законодавства та їм не суперечать.
Відповідно положень статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
За змістом статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва від 07.07.2015 у справі № 757/17279/15-к є остаточною, чинною та обов'язковою до виконання.
Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що внаслідок ретельного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, а також правового аналізу положень чинного законодавства, яке підлягає застосуванню при вирішенню даного спору, господарський суд дійшов обґрунтованого та правильного висновку про відмову у позові, оскільки за всіма обставинами справи позивачем не доведено належними та допустимими доказами обов'язок відповідача виконати договори і не обмежувати ТОВ "Інкомтех-Проект" у використанні коштів, які знаходяться на його рахунках в ПАТ "Укрсиббанк".
Відповідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.
Стаття 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначає принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Доводи позивача, з яких подана апеляційна скарга, не спростовують правильного висновку місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог, а тому скарга задоволенню не підлягає.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у справі, яка розглядається, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та не припустився порушень норм процесуального права, якими закріплено та визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходить при вирішенні даної справи. Наслідком виконання зазначених процесуальних дій є прийняття господарським судом Харківської області цілком законного та обґрунтованого рішення у даній справі, через що правові підстави для його скасування у суду апеляційної інстанції відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 110 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомтех-Проект", м. Київ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2016 у справі № 910/5792/16 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Барбашова С.В.
Суддя Білецька А.М.
Суддя Істоміна О.А.