04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"31" травня 2016 р. Справа№ 910/30487/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Смірнової Л.Г.
Мартюк А.І.
секретар судового засідання Білак В.Ю.
за участю представників:
від позивача: Лимар Ю.В. - за належним чином оформленою довіреністю;
від відповідача: Гамей В.В. - за належним чином оформленою довіреністю,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "МТС Україна"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2016р.
у справі №910/30487/15 (суддя Борисенко І.І.)
за заявою Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк"
про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015р. у справі №910/30487/15
за позовом Приватного акціонерного товариства "МТС Україна"
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк"
про стягнення 250 000 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2015р. у даній справі позов Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" на користь Приватного акціонерного товариства "МТС УКРАЇНА" заборгованість за Генеральним договором депозитної лінії №500.004.26053 від 10.10.2014р., загальна сума якої становить 250 000 000,00 грн., яка складається з заборгованості по поверненню вкладу за договором №500.004.26055 строкового банківського вкладу (депозиту) від 10.10.2014р. у розмірі 100 000 000,00 грн.; заборгованості по поверненню вкладу за договором №500.004.26450 строкового банківського вкладу (депозиту) від 01.12.2014р. у розмірі 70 000 000,00 грн.; заборгованості по поверненню вкладу за договором №500.004.26548 строкового банківського вкладу (депозиту) від 11.12.2014р. у розмірі 80 000 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 182 700,00 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016р. прийнято відмову Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" від апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015р. у справі №910/30487/15. Провадження по апеляційній скарзі припинено.
11.04.2016р. до суду першої інстанції боржник (відповідач) подав заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015р. у справі №910/30487/15 до 31.10.2016р.
Заява обґрунтована відсутністю у відповідача фінансової можливості одномоментного погашення наявної заборгованості перед позивачем. На думку заявника, реальне та належне задоволення ним грошових вимог позивача без заподіяння шкоди майновим інтересам вкладників та інших кредиторів Банку-боржника є можливим лише шляхом залучення Банком додаткових грошових ресурсів у період з 01.02.2016р. по 01.07.2018р. відповідно до графіку Оновленої програми фінансового оздоровлення Банку. Цією Програмою передбачено поступове нарощення капіталу з метою забезпечення платоспроможності банківської установи та виконання нормативних вимог Національного банку України. У випадку відстрочення виконання рішення до жовтня 2016 року Банк зможе акумулювати частину коштів, отриманих за рахунок фінансової допомоги за програмою капіталізації та від поточних надходжень від погашення кредитних зобов'язань перед Банком, а також за рахунок вказаного збільшення статутного капіталу Банку, в сумі, необхідній для задоволення вимог позивача та спрямувати їх на виконання даного рішення.
Заявник наголошував на тому, що не відмовляється від виконання своїх зобов'язань перед позивачем, проте звертається з проханням відстрочити їх виконання для уникнення наслідків неплатоспроможності Банку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2016р. частково задоволено заяву ПАТ "Платинум Банк" про відстрочку виконання рішення суду у даній справі. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015р. у справі №910/30487/15 (на три місяці) до 14.07.2016р.
Зваживши на аргументи боржника і надаючи відстрочку у виконанні судового рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що одномоментне добровільне виконання рішення суду з боку ПАТ "Платинум Банк" єдиним платежем є ускладненим, а його виконання у примусовому порядку та арешт такої значної суми на рахунку Банку може заподіяти шкоди майновим інтересам інших вкладників та кредиторів Банку, що може привести для створення підстав для визнання Банку неплатоспроможним.
Не погоджуючись із наданням відстрочки у виконанні рішення суду, яке набрало законної сили, і вважаючи, що суд першої інстанції незаконно задовольнив заяву боржника, стягувач - Приватне акціонерне товариство "МТС Україна" - звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2016р. у справі №910/30487/15 про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015р. у справі № 910/30487/15 та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про відстрочку вказаного рішення відмовити повністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2016р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Мартюк А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2016р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "МТС Україна", прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.05.2016р.
19.05.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про зміну дати розгляду справи.
20.05.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про зміну дати розгляду справи.
31.05.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі.
У судовому засіданні 31.05.2016р. представник відповідача проти доводів апеляційного оскарження заперечував, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Поряд з цим представник відповідача звернувся із клопотанням про зупинення (у порядку ст. 79 ГПК України) апеляційного розгляду ухвали у даній справі до завершення апеляційного розгляду щодо пов'язаної із нею справи, що розглядається іншим судом. Йдеться про те, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 року у цій ж справі прийнято апеляційну скаргу ПТ Платінум Паблік лімітед, юридична особа -нерезидент, що діє за законодавством Кіпру та є єдиним акціонером Банку - відповідача. Розгляд цієї скарги призначено на 15.06.2016
Спираючись на Інформаційний лист ВГСУ від 11.04.2005 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм ГПК України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році», боржник зауважував, що відкриття судом апеляційного провадження щодо прийнятого рішення суду першої інстанції свідчить про те, що рішення суду першої інстанції не набрало законної сили. За таких обставин, вказував боржник, розгляд питання щодо законності надання відстрочки або розстрочки у виконанні рішення має похідний від рішення характер і не може розглядатися раніше , ніж апеляційна скарга на саме рішення. Як зауважував боржник, скасування за результатами апеляційного розгляду рішення господарського суду у даній справі призведе до зникнення предмету спору у апеляційному провадженні щодо перегляду оскаржуваної ухвали по цій же справі.
Представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав і просив про скасування оскаржуваної ухвали.
Заслухавши доводи боржника про зупинення розгляду апеляційної скарги на ухвалу про відстрочку виконання рішення суду до вирішення питання про законність та обґрунтованість цього рішення за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, колегія суддів не знайшла законних підстав для задоволення клопотання боржника та для зупинення апеляційного провадження, з огляду на таке.
За змістом частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
За змістом цієї норми необхідність зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної із нею іншою справи, що розглядаються іншим судом, є процесуальна неможливість розгляду справи.
Між тим, можливість окремого апеляційного оскарження від рішення місцевого господарського суду ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови прямо передбачена частиною першою статті 106 Кодексу (пункт 20).
Та обставина, що наслідком скасування рішення місцевого господарського суду є автоматичне скасування і наданої судом відстрочки у його виконанні, не змінює встановленого процесуальним законом порядку оскарження ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду окремо від вказаних судових актів.
Підставою для відстрочки виконання судового рішення є прийнятий судом акт, яким не вирішується спір по суті, а тому неспроможними у даному випадку є доводи боржника з посиланням на правові позиції вищих судів України щодо застосування частини першої статті 79 ГПК.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу стягувача на ухвалу про надання відстрочки у виконанні судового рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що така підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження". За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
Поряд з цим, у пунктах 51-52 рішення Європейського суду з прав людини від 15.01.2009 р. у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) зазначається ,що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод , було ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне ,обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення на його користь , становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті Першого протоколу до Конвенції .
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
При цьому, норми чинного господарського процесуального законодавства не містить поняття "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним.
Такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.
Згідно з вказівками, що містяться в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Проте, нормами чинного законодавства, зокрема Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.
При вирішенні питання про відстрочку врахуванню підлягають як можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк, так і такі ж наслідки - для стягувача при затримці виконання рішення .
На підтвердження наявності у нього виняткових обставин та необхідності у зв'язку з ними відстрочити виконання судового рішення боржник послався на відсутність у нього грошових коштів у межах суми , яка стягнута з нього судовим рішенням. Проте, вказував боржник, одержання коштів у необхідній сумі очікується за умови виконання програми "Оновлена програма фінансового оздоровлення ПАТ "Платінум Банк" на період діяльності з 01.02.2016 по 01.07.2018 , затвердженої рішенням Правління Банку (Протокол №16 від 17.03.2016 року) та Рішенням Спостережної Ради Банку (Протокол №09 від 17.03.2016 року) (надалі - Програма фінансового оздоровлення).
Вказана програма відповідно до листа від 24.03.2016 №50-11/3713 була направлена Національному банку України .
Збільшення регулятивного капіталу Банку планується провести в період протягом 2016 року та до 01.07.2018 року включно, зокрема, шляхом збільшення капіталу Банку:
- за рахунок отримання безповоротної фінансової допомоги:
- 27,0 млн.грн. протягом квітня 2016р. (у строк до 01.05.2016р.);
- 27,0 млн.грн. протягом травня 2016р. (у строк до 01.06.2016р.);
- 27,0 млн.грн. протягом червня 2016р. (у строк до 01.07.2016р.);
- 27,0 млн. грн. протягом липня 2016р. (у строк до 01.08.2016р.);
- 27,0 млн.грн. протягом серпня 2016р. (у строк до 01.09.2016р.);
- 27,0 млн.грн. протягом вересня 2016р. (у строк до 01.10.2016р.);
- 27,0 млн.грн. протягом жовтня 2016р. (у строк до 01.11.2016р.);
- 27,0 млн.грн. протягом листопада 2016р. (у строк до 01.12.2016р.);
- 27,0 млн.грн. протягом грудня 2016р. (у строк до 01.01.2017р.);
- за рахунок додаткової емісії акцій на суму 120,0 млн. грн. протягом вересня 2016р. (у строк до 01.10.2016р.).
Залучені ресурси, вказував боржник, сприятимуть підтримці високоліквідних активів на рівні, який забезпечує захист коштів вкладників і кредиторів та виконання обов'язкових нормативних вимог щодо діяльності банків, отриманню додаткових доходів за рахунок збільшення кредитного портфеля банку.
Заплановано, що Банк продовжить працювати з позичальниками в напрямку підтримання належної платіжної дисципліни та поліпшення їх фінансового стану, якісного обслуговування боргу та своєчасного погашення заборгованості за кредитами.
Рівень НКА буде знаходитись під постійним моніторингом та контролем. Банком заплановано поступове зменшення частки НКА відповідно до Додатку 6 до Програми фінансового оздоровлення.
Крім того, в результаті реалізації розробленої програми фінансового оздоровлення буде досягнуті наступні показники:
- фінансовий прибуток за 2016 рік складе 99,9 млн. грн., за 2017р. прибуток від діяльності складе 311,4 млн. грн., за б місяців 2018р. -316,9 млн. грн. відповідно.
- обсяг регулятивного капіталу банку та норматив адекватності (достатності) регулятивного капіталу будуть приведені до нормативного значення, враховуючи вимоги нормативних актів НБУ. Так, за станом на 01.10.2016р. регулятивний капітал досягне рівня 452,6 млн. грн., а адекватність регулятивного капіталу (Н2) 5,02%; за станом на 01.01.2017р. - 482,0 млн. грн., 5,15%; за станом на 01.01.2018р. - 700,9 млн. грн., 7,36%; за станом на 01.07.2018р. - 1 193,0 млн. грн., 12,01% відповідно.
- забезпечення своєчасного виконання зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами банку,
- оптимізації структури активів та пасивів за строками погашення, покращення показників ліквідності та дотримання їх на рівні не меншому за нормативні значення,
- підтримання високоліквідних активів в оптимальних розмірах для виконання зобов'язань перед клієнтами.
Реалізація Програми фінансового оздоровлення дозволить Банку стабілізувати ліквідність, покращити фінансовий стан та здійснювати погашення стабілізаційного кредиту та відсотків за ним своєчасно та в повному обсязі...".
Утім, аргументи боржника про можливість за рахунок виконання Програми фінансового оздоровлення виконати судове рішення і уникнути банкрутства та невиконання зобов'язань перед іншим кредиторами, судова колегія не вважає гарантією виконання судового рішення після закінчення строку , на який відстрочено виконання рішення суду .
Судова колегія вважає, що можливість надання відстрочки у виконанні рішення суду пов'язана також з тим, наскільки боржник добросовісно виконував і намагається виконати свої зобов'язання перед кредитором , не зловживаючи своїм правом на виконання судового рішення.
При цьому неможливість виконання рішення суду і прохання про відстрочення його виконання за будь-яких обставин не може бути поставлена у залежність від наявності у боржника невиконаних зобов'язань перед іншими кредиторами .
Більше того, з матеріалів оскарження вбачається, що після набранням законної сили рішенням суду , боржник листом № 110/3060 від 11.03.2016 року звернувся до стягувача із пропозицією здійснити розстрочення виконання судового рішення двома платежами по 125 000 000грн. кожен на два місяці з остаточним строком виконання до 01.05.2016 р.
Однак раніше , у своєму листі від 24.09.2015 р. за № 10/20352 на адресу кредитора, боржник пропонував розстрочити виконання своїх зобов'язань на два роки.
Звертаючись до суду із заявою про надання відстрочки у виконанні судового рішення боржник просив про відкладення виконання судового рішення до жовтня 2016 року.
Отже, оцінюючи такі докази у їх сукупності , судова колегія доходить до висновку, що у дійсності звернення боржника до суду із заявою про відстрочку у виконанні судового рішення не мало на меті реального виконання боржником своїх зобов'язань перед стягувачем; і боржник, намагаючись отримати легальний привід для перенесення строків виконання рішення, діяв добросовісно, оскільки навіть часткового виконання кредитору (стягувачу) добровільно не здійснив .
Судова колегія вважає непереконливими викладені судом першої інстанції мотиви при ухваленні ним оскаржуваного процесуального документу з приводу того, що відстрочка виконання судового рішення сприятиме уникненню заподіяння шкоди майновим інтересам вкладників та інших кредиторів Банку , вказані боржником обставини є істотними та винятковими, їх дія - тимчасовою, і по завершенню якої боржник зможе реально та належно виконати судове рішення.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції, якою надано відстрочку у виконанні судового рішення по справі , підлягає скасуванню, а у задоволенні відповідної заяви боржника - слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" про зупинення провадження у справі №910/30487/15 - відмовити.
2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2016р. у справі №910/30487/15 - задовольнити.
3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2016р. у справі №910/30487/15 - скасувати.
4. Прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ПАТ "Платинум Банк" про відстрочку виконання рішення суду від 24.12.2015р. у справі №910/30487/15 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Л.Г. Смірнова
А.І. Мартюк