29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"06" червня 2016 р.Справа № 924/261/16
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницький
до Славутської міської ради м. Славута Хмельницької області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Міністерства оборони України м. Київ та Кабінету Міністрів України м. Київ
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , Комунального закладу "Славутський міський палац культури", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_11 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , Славутської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №9 інформаційно-комунікативних технологій "Успіх", Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лісовичок", ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , Гаражно-будівельного кооперативу "Затишок", ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , Комунальної установи "Славутський територіальний центр соціального обслуговування", Концерну "Військторгсервіс", ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , Державного професійно-технічного навчального закладу "Славутський професійний ліцей", ОСОБА_61 , Дочірнього підприємства "Новий стандарт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестресурси", ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , Управління культури виконавчого комітету Славутської міської ради, ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ПАТ "Об'єднання Прогрес", ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , Дошкільного навчального закладу №7 "Дюймовочка", ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 , ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 , ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 , ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141 , ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 , ОСОБА_148 , ОСОБА_149 , ОСОБА_150 , ОСОБА_151 , ОСОБА_152 , ОСОБА_153 , ОСОБА_154 , ОСОБА_123 , ОСОБА_155 , ОСОБА_156 , ОСОБА_157 , ОСОБА_158 , ОСОБА_159 , ОСОБА_160 , ОСОБА_161 , ОСОБА_162 , ОСОБА_163 , ОСОБА_164 , Комунального підприємства "Славутське житлово - комунальне об'єднання", ОСОБА_165 , ОСОБА_166 , ОСОБА_167 , ОСОБА_168 , ОСОБА_169 , ОСОБА_170 , ОСОБА_171 , ОСОБА_172 , ОСОБА_173 , ОСОБА_174 , ОСОБА_175 , ОСОБА_176 , ОСОБА_177 , ОСОБА_178 , ОСОБА_179 , ОСОБА_180 , ОСОБА_181 , ОСОБА_182 , ОСОБА_183 , ОСОБА_91 , ОСОБА_184 , ОСОБА_185 , ОСОБА_186 , ОСОБА_187 , ОСОБА_188 , ОСОБА_189 , ОСОБА_190 , ОСОБА_191 , ОСОБА_192 , ОСОБА_193 , ОСОБА_194 , ОСОБА_195 , ОСОБА_196 , ОСОБА_197 , ОСОБА_198 , ОСОБА_199 , ОСОБА_200 , ОСОБА_201 , ОСОБА_202 , ОСОБА_203 , ОСОБА_204 , ОСОБА_205 , ОСОБА_206 , ОСОБА_207 , ОСОБА_208 , ОСОБА_209 , ОСОБА_210 , ОСОБА_211 , ОСОБА_212 , ОСОБА_213 , ОСОБА_214 , ОСОБА_215 , ОСОБА_216 , ОСОБА_217 м. Львів, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш Дім 1А" , Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Славутське", ОСОБА_218 , ОСОБА_219 , ОСОБА_220 , ОСОБА_221 , ОСОБА_222 , ОСОБА_223 , ОСОБА_55 , ОСОБА_224 , ОСОБА_225 , ОСОБА_226 , ОСОБА_227 , ОСОБА_228 , ОСОБА_229 , ОСОБА_230 , ОСОБА_231 , ОСОБА_232 , ОСОБА_233 , ОСОБА_234 , ОСОБА_235 , ОСОБА_236 , ОСОБА_237 , ОСОБА_238 , ОСОБА_239 , ОСОБА_240 , ОСОБА_241 , ОСОБА_242 , ОСОБА_243 , ОСОБА_244 , ОСОБА_245 , ОСОБА_246 , ОСОБА_36 , ОСОБА_247 , ОСОБА_248 , ОСОБА_249 , ОСОБА_63 , ОСОБА_250 , ОСОБА_251 , ОСОБА_252 , ОСОБА_253 , ОСОБА_254 , ОСОБА_255 , ОСОБА_256 , ОСОБА_257 , ОСОБА_258 , ОСОБА_259 , ОСОБА_260 , ОСОБА_261 , ОСОБА_262 , ОСОБА_263 , ОСОБА_264 , ОСОБА_265 , ОСОБА_266 , ОСОБА_267 , ОСОБА_268 , ОСОБА_269 , ОСОБА_270 , ОСОБА_271 , ОСОБА_272 , ОСОБА_273 , ОСОБА_274 , ОСОБА_275 , ОСОБА_276 , ОСОБА_277 , ОСОБА_278 , ОСОБА_279 , ОСОБА_280 , ОСОБА_281 , ОСОБА_282 , ОСОБА_283 , ОСОБА_284 , ОСОБА_285 , ОСОБА_286 , ОСОБА_287 , ОСОБА_288 , ОСОБА_190 , ОСОБА_289 , ОСОБА_290 , ОСОБА_291 , ОСОБА_292 , ОСОБА_293 , ОСОБА_294 , ОСОБА_295 , ОСОБА_296 , ОСОБА_297 , ОСОБА_291 , ОСОБА_298 , ОСОБА_299 , ОСОБА_42 , ОСОБА_63 , ОСОБА_300 , ОСОБА_301 , ОСОБА_302 , ОСОБА_41 , ОСОБА_68 , ОСОБА_303 , ОСОБА_304 , ОСОБА_305 , ПАТ "Славутський Хлібзавод” , ОСОБА_116 , ОСОБА_62 , Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Славута-Новобуд", ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор", ОСОБА_306 , Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярославське", Дочірнього підприємства "БКС - Консалт", Комунального підприємства "Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт", ОСОБА_307 , ТОВ "Ізяславський Райагробуд", ОСОБА_308 , ОСОБА_309 , ОСОБА_310 , ОСОБА_311 , ОСОБА_312 , ПП "Санклін", ОСОБА_313 , ОСОБА_314 , ОСОБА_304 , ОСОБА_315 , ОСОБА_316 , ОСОБА_305 , ОСОБА_317 , ОСОБА_318 , ОСОБА_40 , ОСОБА_319 , ОСОБА_320 , ОСОБА_321 , ОСОБА_44 , ОСОБА_61 , ОСОБА_322 , ОСОБА_323 , Релігійної громади Української православної церкви "В честь ікони Божої матері Скоропослушниці”, ТДВ "Славутський цикорієсушильний завод”, ОСОБА_324 , ОСОБА_325 , ОСОБА_326 , ОСОБА_327 , ОСОБА_328 , ОСОБА_74 , ТДВ "Центр нерухомості - Наша Україна”, ОСОБА_329 , ОСОБА_330 , ОСОБА_331 , ОСОБА_332 , ОСОБА_333 , ОСОБА_334 , ОСОБА_335 , ОСОБА_336 , ОСОБА_337 , ОСОБА_338 , ОСОБА_339 , ОСОБА_340 , ОСОБА_341 , ОСОБА_342 , ОСОБА_343 , ОСОБА_344 , ОСОБА_140 , ОСОБА_345 , ОСОБА_346 , ОСОБА_347 , ОСОБА_348
про визнання незаконним та скасування рішення Славутської міської ради №14.1.2-4/2006 від 12.09.2006р.
позивач: Довгацький А.І. - представник за довіреністю № 3563 від 03.11.2015р.
відповідач: Калюжнюк Л.Р. - представник за довіреністю №04-31/1322 від 23.09.2015р, Федорчук С.Й. - представник за довіреністю №964/01-14 від 17.11.2010р., Сидор В.Б. - Славутський міський голова.
третя особа Міністерство оборони України: Літвін С.М. - представник за довіреністю №220/797/д від 30.12.2015р.,
третя особа Кабінет Міністрів України: не з'вився,
третя особа ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор": Гащак Б.В.- представник за довіреністю №2/16 від 11.01.2016р.,
інші треті особи - не з'явились
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Квартирно-експлуатаційний відділ м.Хмельницький звернувся з позовною заявою до Славутської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Славутської міської ради №14.1.2-4/2006 від 12.09.2006р. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.07.2006р. №390-р було визначено, що Славутській міській раді передаються майнові комплекси військових містечок № НОМЕР_1 та №22. Наказом начальника КЕВ м.Хмельницький №150 від 17.07.2006р. було створено комісію з прийому-передачі у комунальну власність територіальних громад вищевказаних майнових комплексів. Рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради від 21.07.2006р. створено комісію з прийому-передачі майнових комплексів військових містечок № НОМЕР_1 та №22. Актом приймання - передачі майнових комплексів військових містечок № НОМЕР_1 та №22 м.Славута, разом з обслуговуючим персоналом Будинкоуправління №2 у комунальну власність територіальної громади м.Славута від 11.08.2006р. була здійснена передача вказаних військових містечок. Рішенням Славутської міської ради №14.1.2-4/2006 від 12.09.2006р. припинено право користування КЕВ м.Хмельницький спірними земельними ділянками військового містечка № НОМЕР_1 та №22. Позивач вважає, що вказане рішення є неправомірним, оскільки у розпорядженні КМУ від 08.07.2006р. №390-р "Про передачу майнових комплексів військових містечок" немає жодних відомостей про долю земельних ділянок, на яких вони розташовані, окрім цього, відсутнє будь-яке рішення, наказ чи директива Міністра оборони України, де б зазначалось про добровільну відмову землекористувача від земельної ділянки. Отже, при прийнятті спірного рішення Славутською міською радою не дотримано вимог ст. 141 Земельного кодексу України щодо відмови землекористувача від земельної ділянки. Також позивач вказує, що в акті приймання-передачі майнових комплексів від 11.08.2006р. до складу об'єкта передачі земельні ділянки не були включені. В додаткових поясненнях по справі позивач вказує на те, що право постійного землекористування землями військового містечка №21 та №22 Славутського гарнізону надано Шепетівській КЕЧ району , що закріплено у державному акті на право постійного користування земельною ділянкою Серія Б № 041772. Крім того, звертає увагу на те, що за цільовим призначенням спірні земельні ділянки є землями оборони.
Представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні. На виконання вимог ухвали суду подав докази направлення позовної заяви з додатками на адреси третіх осіб та копію державного акту на право користування землею серія Б № 041771. Крім того, подав додаткові пояснення по справі, в яких вказує, що із акту приймання-передачі майнових комплексів військових містечок № НОМЕР_1 та №22 м. Славута від 11.08.2006 р. вбачається, що особа, яка "могла" бути уповноваженою на надання згоди передачі вказаного майна - начальник відділу розквартирування військ і землекористування Західного КЕУ підполковник Шилкін Г.В. - не підписав даний акт, чим висловив свою незгоду із даним актом. Окрім цього, відсутні будь-які документи, а саме наказ або директива Міністра оборони України, довіреність від Міністра оборони, яка б уповноважила підполковника Шилкіна Г.В. здійснити передачу зазначеного майна та засвідчити такі дії своїм підписом у акті приймання-передачі від 11.08.2006року. Зазначає, що суду не надавалися документи, передбачені постановою КМУ від 11.05.2002р. № 502 "Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб", що підтверджували б зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, тому відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України вказані обставини є підставою для визнання оскаржуваного рішення недійсним.
Представники відповідача в судовому засіданні та у поданих до суду запереченнях вважають позовні вимоги не обґрунтованими. Вказують, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2006р. №390-р у власність територіальної громади м.Славути передано майнові комплекси військових містечок. Враховуючи законодавчо визначені принципи, сторонами процесу підписано акт приймання-передачі вищевказаного майна без зауважень та доповнень. Цим документом підтверджується передача будівель і споруд разом із земельними ділянками. Спільною комісією встановлено, що входить до складу об'єкта передачі. Зокрема, передбачено передачу земельної ділянки площею 412,6771 га. В акті вказано, що у тому числі передається нерухоме майно (будівлі і споруди) військових містечок №21,22-135 будівель, площа земельної ділянки військових містечок № НОМЕР_2 на якій розміщений фонд БУ №2 КЕВ м.Хмельницький 85,69га. Крім того, у додатку 19 акта у примітках зазначаються межі земельної ділянки площею 412,6771 га., яка вилучається в запас міста Славута, згідно розпорядження КМУ №390-р від 08.07.2006р., у тому числі зазначаються землі оборони, які не вилучаються в запас. У примітках додатку 20 зазначаються межі земельної ділянки площею 0,6 га, яка вилучається в запас м.Славута згідно вищевказаного розпорядження КМУ. Також вказує, що передача військового майна у тому числі у комунальну власність територіальних громад міст проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України - щодо цілісних майнових комплексів, які згідно ч.1 ст.4 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" включають земельну ділянку, на якій розміщено господарський об'єкт. В даному випадку право на прийняття рішення про передачу об'єктів державної власності мав виключно Кабінет Міністрів України, що й підтверджується вищезгаданим розпорядженням, а отже прийняття рішення Міністром оборони України не потребувалось. Крім того, вказують, що рішення Славутської міської ради від 12.09.2006р. №14.1.2-4 не суперечить актам цивільного законодавства та не порушує цивільні права та інтереси, оскільки прийнято з дотриманням норм чинного законодавства. У додаткових запереченнях відповідач зазначає, що до позивача перейшло право постійного користування земельною ділянкою, яка перебувала у користуванні Шепетівської КЕЧ району. В Земельному кодексі України передбачено отримання відмови від права користування земельною ділянкою від землекористувача, яким є КЕВ м.Хмельницький, і не передбачено отримання відмови від права користування земельною ділянкою від Міністра оборони України. Територіальна громада м.Славута набула у власність майно військових містечок 21 та 22 разом із земельними ділянками 11.08.2006р. та правомірно припинила оскаржуваним рішенням право постійного користування за КЕВ м.Хмельницький. Факт припинення землекористування за позивачем підтверджується також відомостями у формі 6-зем.
Крім того, відповідач в судовому засіданні подав заяву про застосування строків позовної давності, в якій вказує, що спірні правовідносини ґрунтуються на рішенні Славутської міської ради №14.1.2-4/2006 від 12.09.2006 року, а згідно із статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Виходячи із змісту позовної заяви, позивач не тільки мав об'єктивну можливість знати про порушення його прав, але і знав з моменту отримання листа від начальника Західного територіального КЕУ від 13.07.2006 року з вимогою створити комісію з прийому-передачі. Позивач неодноразово у судових засіданнях визнавав той факт, що безпосередньо звертався до відповідача із клопотанням про припинення права постійного користування земельними ділянками загальною площею 413,2771 га, на підставі якого приймалось оскаржуване рішення. Отже, позивач звернувся до суду із пропуском трьохрічного строку позовної давності.
Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні підтримує позовні вимоги у повному обсязі. У письмових поясненнях вказує, що рішення Славутської міської ради № 14.1.2-4/2006 від 12.09.2006р. прийнято з порушенням законодавства та з перевищенням компетенції, оскільки рішення землекористувача про відмову від права постійного користування на момент видачі рішення відсутнє.
Представник ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" в судовому засіданні заперечує щодо задоволення позовних вимог, вважає позов безпідставним та необґрунтованим.
Треті особи ОСОБА_216 , ОСОБА_49 , ОСОБА_48 , ОСОБА_104 , ОСОБА_276 , ОСОБА_150 , ОСОБА_154 , ОСОБА_149 , ОСОБА_250 , ОСОБА_267 , ОСОБА_230 , ОСОБА_44 , ОСОБА_155 , ОСОБА_337 , ОСОБА_322 , ОСОБА_254 , ОСОБА_274 , ОСОБА_123 , ОСОБА_335 , ОСОБА_332 , ОСОБА_105 , ОСОБА_107 , ОСОБА_45 , ОСОБА_266 , ОСОБА_283 надіслали на адресу суду пояснення, в яких просять розглядати справу без їх участі. Вказують, що рішення Славутської міської ради є законним та прийнятим у відповідності до норм Земельного кодексу України та Конституції України, а позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначають, що право власності на земельні ділянки вони отримали у відповідності до норм чинного законодавства, виготовивши документацію із землеустрою та отримавши позитивні висновки служб, визначених законодавством, які підтвердили, що земельна ділянка, на яку виготовлялась документація перебувала у комунальній власності на момент передачі її у власність. Звертають увагу на добросовісність користування земельною ділянкою, непорушність права власності та строк позовної давності, який пропущено позивачем.
Третя особа ДП "БКС-Консалт" подала до суду заперечення на позовну заяву, де вказує що позивачем пропущено строк позовної давності, який просить застосувати. Зазначає, що спірне рішення є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Тому просить у позові відмовити.
Крім того, на адресу суду надійшла заява від Телерадіокомпанії "Контакт-Славута" з проханням дозволити проведення фото та відеозйомки в залі судового засідання під час розгляду справи (а також подальшу трансляцію в ЗМІ) працівником телерадіокомпанії.
Зважаючи на приписи ст. 4-4 ГПК України, відсутність заперечень учасників судового процесу щодо проведення фото та відеозйомки в залі судового засідання, суд вказане клопотання задовольнив.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне.
У 1982 році Шепетівській квартирно-експлуатаційній частині видано державний акт на право користування землею серія Б № 041772 земельними ділянками загальною площею 1749,1 га, що знаходяться в Славутському районі Хмельницької області, для державних потреб. До складу вказаних земельних ділянок увійшла, зокрема, земельна ділянка загальною площею 412,6771га, розташована у м.Славута, яка станом на 25.07.2006 р. перебувала на обліку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький як земельна ділянка військового містечка № НОМЕР_1 .
У 1982 році Шепетівській квартирно-експлуатаційній частині видано державний акт на право користування землею серія Б № 041771 земельними ділянками загальною площею 415,20 га, що знаходяться в Славутському районі Хмельницької області, для державних потреб. До складу вказаних земельних ділянок увійшла, зокрема, земельна ділянка загальною площею 0,6га, розташована у м.Славута, яка станом на 25.07.2006 р. перебувала на обліку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький як земельна ділянка військового містечка № 22.
Згідно витягу із директиви Міністра оборони України від 20.01.2005р. №Д-322/1/*3 вирішено розформувати Шепетівську квартирно-експлуатаційну частину району (м. Шепетівка Хмельницької області), що утримується за штатом №45/002-52 (01) чисельністю 2 військовослужбовці та 16 працівників. Правонаступником визначено квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький.
Положенням КЕВ м. Хмельницький, затвердженим начальником Західного Територіального КЕУ 02.01.13р., визначено, що Квартирно - експлуатаційний відділ міста Хмельницький є державною установою, яка заснована на базі Хмельницької квартирно-експлуатаційної частини району згідно директиви Міністра оборони України №322/1/10 від 20 квітня 2005р. та створена Міністерством оборони України і підпорядковано Західному Територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню.
Згідно п.2.1. положення установа створена з метою, зокрема, керівництва квартирно - експлуатаційними службами військових частин та установ, які дислокуються на територіях Хмельницького, Старокостянтинівського, Ярмолинецького, Шепетівського, Славутського гарнізонів. Відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.4, 4.5 положення майно установи складають основні та оборотні фонди, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі установи. Майно установи є державною власністю і закріплюється за нею на праві оперативного управління. Відчуження засобів виробництва і основних фондів, що є державною власністю і закріплені за установою, здійснюються за погодженням з засновником у порядку, що встановлений чинним законодавством. Установа користується закріпленою за нею землею, а також іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства.
Згідно рішення № 12 від 11.03.2004р. Славутською міською радою за результатами розгляду клопотання начальника Шепетівської КЕЧ району щодо прийняття казармено-житлового фонду, комунальних об'єктів та земельної ділянки, на якій розміщується військова частина НОМЕР_3 , на баланс міста, вирішено надати згоду на безоплатну передачу в комунальну власність та спеціалізованим організаціям міста з метою здійснення їх подальшої експлуатації казарменно-житлового фонду, їдалень, інших приміщень, комунальних об'єктів, інженерних мереж та земельної ділянки згідно експлікації.
Рішенням Славутської міської ради № 3 від 27.04.2004р. за результатами розгляду клопотання командувача військами Західного оперативного командування було надано згоду на безоплатну передачу житлового фонду та інженерних мереж БУ № 2 Шепетівської КЕЧ району (військові містечка № 21, № 22) в комунальну власність міста при умові передачі військового містечка з усією інфраструктурою, матеріально-технічною базою військторгу, офіцерськими гуртожитком та їдальнею, землями соціально-культурного, виробничого, житлового призначення, автотранспорту, інженерної техніки та майна, майстерень з обладнанням і механізмами, які є в наявності станом на момент передачі.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №390-р від 08.07.2006р. "Про передачу майнових комплексів військових містечок" прийнято пропозицію Міноборони, погоджену з обласними, міськими, районними, селищними і сільськими радами та Арцизькою райдержадміністрацією (Одеська область), щодо передачі з державної власності у власність (спільну власність) територіальних громад та до сфери територіального управління Арцизької райдержадміністрації майнових комплексів військових містечок згідно з додатком, серед яких військові містечка № НОМЕР_1 і 22 (м.Славута), що передаються у власність територіальної громади міста Славута Хмельницької області.
В подальшому начальником Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління надіслано лист начальнику квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницького №303/23/1/738 від 13.07.2006р. з вимогою створити комісію по прийому - передачі, в яку включити представника від Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління - начальника відділу розквартирування військ та землекористування підполковника Шилкіна Г.В.
Наказом начальника квартирно-експлуатаційного відділу, місто Хмельницький №150 від 17.07.2006р. "Про передачу майнових комплексів військових містечок у комунальну власність територіальних громад" створено комісію для прийому - передачі у комунальну власність територіальних громад майнових комплексів у тому числі військових містечок 21, 22 Славутського гарнізону у м. Славута.
Рішенням Славутської міської ради №278 від 21.07.2006р. створено комісію по передачі-прийому майнових комплексів військових містечок № НОМЕР_1 та №22.
11.08.2006р. оформлено акт приймання - передачі майнових комплексів військових містечок № НОМЕР_1 , №22 м.Славута, разом з обслуговуючим персоналом Будинкоуправління №2 у комунальну власність територіальної громади м.Славута, який затверджено міським головою міста Славута. Згідно акту комісія у складі: від приймаючої сторони (Виконавчого комітету Славутської міської ради) та від передаючої сторони (КЕВ м.Хмельницький) провела обстеження об'єктів передачі Будинкоуправління №2, КЕВ м.Хмельницький, мереж теплопостачання, мереж водопровідно-каналізаційного господарства ВНС, КНС, ТП, електромереж КЕВ м.Хмельницький та вивільненого фонду військових частин НОМЕР_3 (переданої по акту приймання-передачі від 26.07.2004р. під охорону Славутській міській раді) в/ч НОМЕР_4 , а саме: військове містечко №21 Будинкоуправління №2 КЕВ м.Хмельницький м.Славута Хмельницької області: вул.Гвардійська 1-20, вул. Гвардійська 21-27, вул. Газети "Правда" 29-57, вул. Фрунзе 1-25, вул. Садова 1-17,-73, житлові будинки, офіцерський гуртожиток - 1 буд., господарчо-допоміжні будівлі: сараї - 16 буд., склад - 1 буд., комунальні споруди: котельні, обладнання котелень 21/592, 21/593, 21/557, 21/489 - 4 буд., теплові, електромережі та водопровідно-каналізаційні мережі в/м №21, ВНС 21/485, 21/209 - 2 буд., водомірні вузли 21/595, 596 - 2 буд., КНС 21/210 - 1 буд., паливний склад 14-буд, ГП 21/605-617 12 буд., майстерня 21/483 1 буд., разом з обслуговуючим персоналом Будинкоуправління №2 КЕВ м. Хмельницький, 4 - об'єкти незавершеного будівництва; Військове містечко №22 м.Славута Хмельницької області вул. Паперніка, житлові будинки - 4 будинки, котельня - 22/31 - 1 буд., обладнання котельні 22/31, теплові, водопровідно-каналізаційні та електромережі в/м №22; ТП 22/37 - 1 буд., ВНС 22/35 - буд., КНС 22/36 - 1 буд., обладнання ТП, ВНС, КНС, розташовані на території площею 85,69 га. (в/м №21 - 85,09га., в/м №22 - 0,6га.), які перебувають на балансі БУ №2 КЕВ м.Хмельницького в кількості 114буд., 21буд. КЕВ м.Хмельницький, які обслуговували житловий фонд БУ №2, належить до сфери управління Міноборони України, з балансу БУ №2 та КЕВ м.Хмельницький в комунальну власність територіальної громади м.Славута. Вивільнений фонд військових частин: Вивільнений фонд військової частини НОМЕР_3 , який знаходиться під охороною Славутської міської ради з 26.07.2004р.: 99 буд., інженерне обладнання будівель, обладнання котелень 21/16, 21/18, 21/19, 21/20, 21/22, 21/526, 21/186, 21/523, вентиляційне обладнання їдалень 21/29,30,32, вентиляційне обладнання лазні 21/147, пожежні водогідранти, резервуари ПММ - 44 шт., обладнання ЛПК 21/186, обладнання їдалень 21/30,32, зовнішні мережі освітлення електрогосподарства 19,42 км., зовнішні мережі теплопостачання - 1042п/м, майно служби зв'язку, благоустрій території, земельна ділянка - 306,8498 га. Вивільнений фонд військової частини НОМЕР_4 , який знаходиться під охороною в/ч НОМЕР_5 з 30.12.2005р. - 10 буд., обладнання котельні 21/24, зовнішні мережі водопроводу - 1696 п/м, каналізації - 442 п/м, електромережі ПЛ - 1110 п/м, благоустрій території , земельна ділянка - 20,1373 га., що належить до сфери управління Міноборони України, з балансу КЕВ м. Хмельницький та обліку в/ч НОМЕР_5 в комунальну власність територіальної громади м.Славута. Серед загальних відомостей про нерухоме майно, що входить до складу об'єкта передачі, у розділах 2.1, 2.1.1, 2.1.2 акту вказана площа земельної ділянки. Акт підписаний членами комісії, за виключенням начальника відділу розквартирування військ і землекористування Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Шилкіна Г.В.
У додатку №1 до акту приймання-передачі вказані загальні відомості нерухомого майна БУ№2 м.Славута та КЕВ м.Хмельницький (будівлі і споруди), зокрема найменування нерухомого майна, обліковий номер, рік введення в експлуатацію, група капітальності, будівельний обсяг, площа забудов та площа земельної ділянки (85,69 га), корисна площа приміщень та вартість фондів. У додатку №1а містяться загальні відомості нерухомого майна вивільненого фонду (в/ч А1766,А4086)м.Славута в/м №21, втому числі вказана площа земельної ділянки разом - 326,9871 га.
У додатку №19 до акту приймання-передачі міститься викопіювання з плану земельних ділянок площею 412,6771 га, які є складовою частиною земель оборони площею 1479,1 га, наданих Шепетівській КЕЧ району для потреб оборони державним актом на право користування землею серії Б№041772 від 1982 року, на якому визначені зовнішні межі земельної ділянки площею 412,6771 га, яка вилучається в запас міста Славута, згідно розпорядження КМУ від 08.07.2006 року та землі оборони, які не вилучаються в запас.
У додатку №20 міститься викопіювання з плану земельних ділянок площею 0,6 га, які є складовою частиною земель оборони площею 415,20 га, наданих Шепетівській КЕЧ району для потреб оборони державним актом на право користування землею серії Б№041771 від 1982 року, на якому визначені зовнішні межі земельної ділянки площею 0,6 га, яка вилучається в запас міста Славута, згідно розпорядження КМУ від 08.07.2006 року.
У додатку №21 до акту приймання-передачі майнових комплексів військових містечок міститься відомість наявності та використання земельних ділянок. Так, вказано, що у військовому містечку № НОМЕР_1 , номер земельної ділянки 36, що у м. Славута для державних потреб згідно рішення Славутського РВК від 30.12.1954р. відведено та використовується 412,6771 га земель. У військовому містечку №22 номер земельної ділянки 37, що у м. Славута для державних потреб згідно рішення Славутського РВК від 05.02.1952р. відведено та використовується 0,6 га земель.
Рішенням ІV сесії Славутської міської ради п'ятого скликання від 12.09.2006р. №14.1.2.-4/2006 "Про земельні питання" Припинення права користування вирішено на підставі клопотання КЕВ м.Хмельницький та у відповідності до ст.ст. 141, 142 Земельного кодексу України припинити право постійного користування земельними ділянками загальною площею 413,2771га. У тому числі: військове містечко №21 земельна ділянка загальною площею 412,6771 га, із них військова частина 021552 (будівельники) - 5,47га.; військова частина НОМЕР_3 - 314,6898га.; військова частина НОМЕР_4 - 20.1373 га.; будинок управління № 2 - 72.38га.; військове містечко № 22 земельна ділянка загальною площею 0,6 га, із них будинок управління № 2 - 0,6 га. Перевести вказані земельні ділянки до земель запасу міської ради (землі житлової та громадської забудови).
У висновках на коментарі начальника КЕВ м. Хмельницький від 26.02.2013 №621, які надані до територіального Центрального управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України вказано, що згідно розпорядження КМУ від 08.07.2006р. № 390-р та акту приймання-передачі майнових комплексів військових містечок № 21, № 22 м. Славута земельні ділянки передані та 26.12.2006р. зняті з обліку КЕВ м.Хмельницький. Відмова від користування земельною ділянкою, рішення (згода) Міністра оборони України про припинення права користування земельною ділянкою до перевірки не надавалися, у КЕВ м. Хмельницький відсутні. Рішення Славутської міської ради від 12.09.2006р. №14.1.2-4/2006 "Про земельні питання" "Припинення права користування" приймалося за клопотанням КЕВ м.Хмельницький без погодження Органу управління майном, документи до перевірки не надавалися. Крім цього, не було встановлено фактичного розмежування земель оборони та не дотримано прядку вилучення земельних ділянок встановленого законодавством. Разом з тим, на переданих земельних ділянках зростали ліси державного лісового фонду на площі 62,5 га, що обліковувалися за постійним лісокористувачем Шепетівським військовим лісгоспом. Зазначене свідчить, що землі оборони перебували у державній власності. А тому, відповідно до законодавства прийняття рішень (розпоряджень) про вилучення земельних ділянок державної власності відносяться до повноважень органів державних адміністрацій, а не органів місцевого самоврядування.
Вважаючи рішення Славутської міської ради №14.1.2-4/2006 від 12.09.2006р. "Про земельні питання" припинення права користування земельними ділянками таким, що прийнято з порушенням законодавства, позивач звернувся з позовною заявою про визнання його незаконним та скасування.
На спростування позовних вимог та підтвердження перебування спірної земельної ділянки у комунальній власності відповідач надав в матеріали справи рішення Славутської міської ради № 12.12-28/2013 від 05.04.2013р., яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під об'єктами нерухомого майна, що розташовані по вул.Я.Мудрого, 75 в м.Славута, загальною площею 12,6473 га для будівництва і обслуговування будівель закладів освіти та передано вказану земельну ділянку на праві постійного користування державному професійно-технічному закладу "Славутський професійний ліцей" з одночасною передачею вказаної земельної ділянки у державну власність, рішення Славутської міської ради № 6-24/2012 від 09.11.2012р. "Про передачу з комунальної власності у державну власність об'єктів нерухомого майна".
Також в матеріалах справи міститься довідка виконавчого комітету Славутської міської ради № 04-32/43 від 16.10.2015р., в якій вказано, що листування з вищими адміністративними органами та обласними організаціями, яке надійшло до виконавчого комітету міської ради, з питань основної діяльності, журнал реєстрації вхідних документів з вищих адміністративних органів по питаннях промисловості, освіти, соціального забезпечення, житлово-комунального господарства, благоустрою, шляховому будівництву, транспорту, зв'язку, культурі, спорту та інших питанням та ряд інших документів по 2008 рік включно були знищені шляхом спалення згідно акту від 28.10.2014р.
Відповідно до листа Міністерства оборони України від 23.05.2016р. та листа Головного КЕУ ЗСУ № 303/3/375 від 20.05.2016р. пропозиції Міністерства оборони України, на підставі яких було прийнято розпорядження КМУ №390-р від 08.07.2006р. "Про передачу майнових комплексів військових містечок", у Головному квартирно-експлуатаційному управлінні Збройних Сил України відсутні.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд приймає до уваги наступне:
Згідно приписів статтей 13, 14 Конституції України, статтей 177, 181, 324 ЦК України, статті 148 ГК України вбачається, що земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.
Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.
Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам (пункт 1.2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").
Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.
Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування (частина 2 статті 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України").
Статтею 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" передбачено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті). З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.
Пунктом б) частини 3 ст. 84 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.
Згідно із ст. 326 ЦК України, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Виходячи із положень законодавства, землі оборони належать до державної форми власності, управління якими покладено на уповноважений державою орган - Міністерство оборони України.
Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Як вбачається з матеріалів справи, у 1982 році Шепетівській квартирно-експлуатаційній частині видані державні акти на право користування землею серія Б № 041772 та серія Б №041771 земельними ділянками загальною площею 1749,1 га та 415,20 га відповідно, що знаходяться в Славутському районі Хмельницької області, для державних потреб.
Державні акти як правовстановлюючі документи підтверджували належність Шепетівській квартирно-експлуатаційній частині права постійного користування, зокрема, земельною ділянкою площею 412,6771га, розташованої у м.Славута, на якій розташоване військове містечко № 21, та земельною ділянкою площею 0,6 га у м.Славута Хмельницької області, на якій розташоване військове містечко № 22.
Незважаючи на той факт, що зазначений документ було видано до набрання чинності Земельним кодексом України правовий статус даного документу після прийняття даного законодавчого акту залишився незмінним.
Згідно витягу із директиви Міністра оборони України від 20.01.2005р. №Д-322/1/*3 розформовано Шепетівську квартирно-експлуатаційну частину району та визначено її правонаступником квартирно-експлуатаційний відділ м.Хмельницький.
Таким чином, право постійного користування вищевказаними земельними ділянками перейшло до позивача. Станом на 25.07.2006 р. земельна ділянка площею 412,6771га, перебувала на обліку позивача як земельна ділянка військового містечка № 21, земельна ділянка площею 0,6 га - як земельна ділянка військового містечка № 22.
Процедура вилучення військового майна з оперативного управління військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил, та його безоплатної передачі до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям, які провадять свою діяльність в інтересах національної безпеки і оборони, та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність визначається Порядком вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. №1282 (далі - Порядок).
Згідно п. 3 Порядку в редакції чинній на момент прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України №390-р від 08.07.2006р., у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність можуть передаватися військові містечка (майнові комплекси), інше нерухоме і рухоме військове майно (крім усіх видів озброєння, бойової техніки та боєприпасів), яке вивільняється в процесі реформування Збройних Сил і не планується до використання за призначенням, житлові будинки (разом з вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями), гуртожитки (в тому числі не завершені будівництвом), майно закладів освіти, культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім майна санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячих оздоровчих таборів, у тому числі об'єкти, не завершені будівництвом, колишні аеропорти військової авіації, які не мають можливості самостійно забезпечувати свою сертифікаційну придатність, а також інше військове майно, якщо воно не менше ніж два рази пропонувалося до продажу конкурентними способами приватизації, але не було реалізовано.
Пунктом 4 Порядку визначено, що передача військового майна органам, уповноваженим управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність проводиться за рішенням: 1) Кабінету Міністрів України - щодо цілісних майнових комплексів; 2) Міноборони - щодо: іншого окремого індивідуально визначеного майна; житлового фонду та інших об'єктів соціальної інфраструктури, які перебувають в оперативному управлінні військових частин і передаються не у складі цілісних майнових комплексів.
Ініціювати передачу військового майна можуть Міноборони, органи, уповноважені управляти державним майном, самоврядні установи і організації, органи місцевого самоврядування. Пропозиції щодо передачі військового майна за рішенням Кабінету Міністрів України погоджуються Міноборони з відповідними органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними установами і організаціями або територіальними громадами сіл, селищ, міст, районними або обласними радами, а також Мінфіном, Мінекономіки, Фондом державного майна та Держкомстатом. Погоджені пропозиції Міноборони разом з обґрунтуванням подає Мінекономіки (п.п. 6-7 Порядку).
Відповідно до п. 10 Порядку військове майно втрачає статус військового з дня затвердження акта про його приймання-передачу, крім випадків, коли воно передано до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Пунктом 14 Порядку визначено, що передача військового майна оформляється актом приймання-передачі за зразком згідно з додатком, який складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується відповідно органом, уповноваженим управляти державним майном, самоврядною установою і організацією або органом місцевого самоврядування, яким передається військове майно.
Право органу, уповноваженого управляти державним майном, самоврядної установи і організації або органу місцевого самоврядування, яким передається військове майно, на управління переданим майном або право власності на нього настає з дня затвердження акта приймання-передачі (п. 15 Порядку).
Суд встановив, що розпорядженням Кабінету Міністрів України №390-р від 08.07.2006р. "Про передачу майнових комплексів військових містечок" прийнято, зокрема, пропозицію Міноборони щодо передачі з державної власності у власність територіальної громади міста Славута Хмельницької області майнових комплексів військових містечок №21 і 22 (м.Славута).
На підставі акту від 11.08.2006р., який затверджено міським головою міста Славута, проведено приймання - передачу майнових комплексів військових містечок №21, №22 м.Славута, разом з обслуговуючим персоналом Будинкоуправління №2 у комунальну власність територіальної громади м. Славута.
Отже, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №390-р від 08.07.2006р. та акту приймання-передачі від 11.08.2006р. майно, що входило до складу майнових комплексів військових містечок № 21 та № 22, в тому числі і земельні ділянки, на яких розташовані дані містечка, було передано в комунальну власність територіальної громади м.Славута.
Доводи позивача з приводу того, що земельні ділянки площею 412,6771га та 0,6 га не увійшли до складу майнових комплексів військових містечок № 21, № 22, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.
Згідно п. 4 Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1282, в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України №390-р від 08.07.2006р., до компетенції Кабінету Міністрів України належить прийняття рішень виключно щодо передачі у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст цілісних майнових комплексів.
Поняття цілісного майнового комплексу закріплено у ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема, цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.
В свою чергу, поняття військового містечка станом на момент прийняття спірного рішення було визначено у пункті 34 Положення про квартирно-експлуатаційну службу та квартирне постачання Радянської Армії і Військово-Морського Флоту, яке введено в дію наказом Міністерства оборони Союзу Радянських Соціалістичних Республік №75 від 22.02.1977р. Так, під "військовим містечком" розуміється комплекс будівель та споруд, розміщених на одній земельній ділянці, що використовуються для розквартирування військових частин і для розміщення військовослужбовців, працівників і службовців Радянської Армії і Військово-Морського Флоту.
На даний час поняття військового містечка закріплене у п. 1 Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1282, із змінами, та у п. 1.2 Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 03.07.2013 № 448, згідно яких військове містечко - майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом із житловим фондом, об'єктами соціальної та інженерної інфраструктури, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони.
Крім того, із змісту акту приймання-передачі майнових комплексів військових містечок №21, №22 м.Славута від 11.08.2006р. вбачається, що до складу військових містечок № 21, № 22 та вивільненого фонду військової частини НОМЕР_3 та військової частини НОМЕР_4 , які передаються в комунальну власність територіальної громади м.Славута, входять в тому числі земельні ділянки (розділи 2.1, 2.1.1, 2.1.2 акту). При цьому у додатках до акту № 19 та № 20 визначені зовнішні межі земельних ділянок площею 412,6771 га та 0,6 га, які вилучаються в запас міста Славута, згідно розпорядження КМУ від 08.07.2006 року, а також окремо визначено землі оборони, які не вилучаються в запас.
Усі вищевказані обставини свідчать про те, що земельні ділянки, площею 412,6771 га та 0,6 га, увійшли до складу майнових комплексів військових містечок № 21 та № 22, і були передані в комунальну власність територіальної громади м.Славута.
Посилання позивача на відсутність у акті приймання-передачі від 11.08.2006р. підпису начальника відділу розквартирування військ і землекористування Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Шилкіна Г.В. суд до уваги не приймає, оскільки сама по собі відсутність підпису не може свідчити про недійсність вказаного акту.
Крім того, акт приймання-передачі від 11.08.2006р. не містить будь-яких зауважень, заперечень щодо його змісту, в тому числі і начальника відділу розквартирування військ і землекористування Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Шилкіна Г.В.
Додатково суд враховує, що розпорядження Кабінету Міністрів України №390-р від 08.07.2006р. та акт приймання-передачі від 11.08.2006р. на даний час є чинними та в судовому порядку незаконними не визнавались.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
В силу вимог частини 3 статті 142 цього Кодексу припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Пунктами 44-45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 №483, визначено, що за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування, землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно із Земельним кодексом України. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.
Суд враховує, що рішення Славутської міської ради № 14.1.2-4/2006 від 12.09.2006р. було прийнято на підставі клопотання КЕВ м.Хмельницький про добровільну відмову від права користування, що не заперечується сторонами по справі.
Вважаючи таке рішення незаконним, позивач та Міністерство оборони України вказують, що дане рішення було прийнято за відсутності згоди Міністерства оборони України.
Однак, дане твердження спростовується змістом розпорядження Кабінету Міністрів України №390-р від 08.07.2006р. "Про передачу майнових комплексів військових містечок", яким були прийняті пропозиції Міноборони щодо передачі з державної власності у власність територіальної громади міста Славута Хмельницької області майнових комплексів військові містечка №21 і 22 (м.Славута), в тому числі і земельних ділянок, на яких вони розташовані.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у Славутської міської ради були наявні передбачені законом підстави для прийняття рішення про припинення права користування позивача спірними земельними ділянками.
Будь-які інші доводи позивача, в тому числі і стосовно порушення порядку зміни цільового призначення земельних ділянок, також не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки зважаючи на припинення права постійного користування позивача спірними земельними ділянками, рішення Славутської міської ради № 14.1.2-4/2006 від 12.09.2006р. жодним чином не порушує прав та законних інтересів позивача, що відповідно до приписів ч.1 ст. 21 ЦК України, п.2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" є обов'язковою умовою для визнання недійсним рішення.
За таких обставин позивачем не доведено в порядку статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України невідповідності оспорюваного рішення Славутської міської ради вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції вказаного органу місцевого самоврядування та порушення даним рішенням цивільних прав або інтересів позивача, тому у позові слід відмовити.
Враховуючи відсутність порушення прав та інтересів позивача та відмову у позові з підстав його необґрунтованості, позовна давність до спірних правовідносин не підлягає застосуванню (аналогічна позиція викладена у п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на позивача, в зв'язку із відмовою у позові.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Повне рішення складено 10.06.2016р.
Суддя Л.О. Субботіна
Віддрук. 401 прим.:
1- до справи,
2 - позивачу (29000, м.Хмельницький, вул. Ціолковського, 3/1),
3 - відповідачу (30000, Хмельницька обл., м.Славута, вул.Соборності, 7),
4 - третій особі Міністерство оборони України (03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, 6)
5 - третій особі Кабінету Міністрів України (01008, м.Київ, вул.Грушевського, 12/2) - простим
6-401 - надіслати третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача згідно списку простим листом.