73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
10 червня 2016 р. Справа № 923/476/16
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., при секретарі Кулик В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі
позивача: Високопільської районної державної адміністрації Херсонської області
до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області
відповідача-2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Широка Дача Широківського району Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кочубеївська сільська рада об'єднаної територіальної громади Херсонської області
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
за участю представників сторін:
прокурор прокуратури Херсонської області Хамідова Е.Ф. (службове посвідчення №040721, видане 22.01.2016р.);
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: Хільчук М.О. (службове посвідчення №6, видане 18.08.2015р.), представник за довіреністю № 32-21-0.4-81/2-16 від 05.01.2016р.
відповідач-2: не з'явився;
третя особа: не з'явилася.
Керівник Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Високопільської районної державної адміністрації Херсонської області звернувся до господарського суду Херсонської області із позовною заявою до відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, відповідача-2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Дніпропетровська область, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Заградівська сільська рада Високопільського району Херсонської області про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Ухвалою господарського суду від 12.05.2016р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 31.05.2016р. та зобов'язано сторони надати додаткові докази, явка представників сторін в судове засідання визнана обов'язковою.
Ухвалою від 31.05.2016р. розгляд справи відкладено на 10.06.2016р., здійснено заміну третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Заградівської сільської ради Високопільського району Херсонської області її процесуальним правонаступником - Кочубеївською сільською радою об'єднаної територіальної громади Херсонської області.
26.05.2016р. до господарського суду від третьої особи надійшли пояснення щодо заявленого прокурором позову, в яких Кочубеївська сільська рада позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
27.05.2016р. до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без участі уповноваженого представника, у якій, разом з тим, Високопільська районна державна адміністрація Херсонської області підтримує заявлені прокурором вимоги в повному обсязі.
27.05.2016р. до суду подано пояснення відповідачем-1 Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області.
09.06.2016р. на виконання вимог суду відповідачем-2 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву.
В судове засідання прокурор та представник відповідача-1 з'явились.
Інші учасники провадження, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (що підтверджено витягом з реєстру вихідної поштової кореспонденції господарського суду Херсонської області за 31.05.2016р.), явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили.
Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
В п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що всі сторони було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, всіма учасниками надано письмово викладені позиції щодо заявленого прокурором позову, суд вважає, що неявка представників позивача, відповідача-2 та третьої особи не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Прокурор позовні вимоги підтримала та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області позов прокурора визнає в повному обсязі, не заперечує проти його задоволення, при цьому відшкодування витрат зі сплати судового збору просить у повному обсязі покласти на відповідача-2.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів громадян і держави в суді у випадках, передбачених законом.
Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № З-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.1999р. прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.
За приписами частини другої статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
За приписами ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
В даному випадку, як зазначає прокурор, необхідність захисту інтересів держави обумовлено тим, що Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області протягом тривалого часу не вживаються заходи щодо перегляду розміру орендної плати за користування земельною ділянкою державної власності, що свідчить про невиконання обов'язку щодо захисту майнових інтересів держави та призводить до недоотримання місцевим бюджетом значної суми коштів.
З огляду на викладене вище, виходячи з предмету та підстав позову, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості звернення прокурора з даним позовом до суду.
У судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд внести зміни до договору оренди землі, укладеному між позивачем та відповідачем-2, який зареєстровано у Високопільському відділі реєстрації Херсонської філії ЦДЗК 28.03.2005р. за №040571900777, виклавши абзац перший пункту 2.3. договору в наступній редакції "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік" та змінивши сторону договору оренди землі, визначивши Орендодавцем земельної ділянки Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Позивач Високопільська районна державна адміністрація листом від 23.05.2016р. №03-27/6-2162/16 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Кочубеївська сільська рада об'єднаної територіальної громади листом від 23.05.2016р. №116 підтримали позовні вимоги прокурора у повному обсязі та просять їх задовольнити.
Представник відповідача-1 позов прокурора визнає, вважає за необхідне внести зміни в договір оренди землі в частині зміни розміру орендної плати та заміни Орендодавця. При цьому зміни в договір в частині розміру орендної плати просить внести з дати внесення змін до Податкового кодексу України - з 01.04.2014р., а судовий збір, сплачений прокурором при зверненні до суду із даним позовом, просить стягнути у повному обсязі з відповідача-2 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
Відповідач-2 свою правову позицію щодо заявленого позову виклала у відзиви. Зазначила, що на даний час нею вжито заходів щодо проведення нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, отримано довідку про вартість земельних ділянок, згідно якої була подана податкова декларація з плати за землю на 2016 рік у розмірі 3% від вартості земельних ділянок. Проти задоволення позовних вимог не заперечує, разом з тим абзац перший пункту 2.3 договору оренди земельної ділянки просить викласти в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок на рік після затвердження і реєстрації відповідних документів щодо проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок".
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, 03 грудня 2003 року між Високопільською районною державною адміністрацією Херсонської області (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, смт.Широке Дніпропетровської області (Орендар) укладено договір оренди землі (а.с.24-27), зареєстрований у Високопільському відділі реєстрації Херсонської філії ЦДЗК 28.03.2005р. за №040571900777.
За умовами договору в оренду була передана в строкове платне користування земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Заградівської сільської ради Високопольського району Херсонської області, загальною площею 251,3 га.
Згідно п.2.2 договір укладено на 20 років, починаючи з дати його реєстрації.
У п.2.3 договору сторони дійшли згоди про те, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 100,00 грн. за один гектар ріллі на рік, з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки сільськогосподарських угідь.
17.12.2012р. між сторонами було укладено угоду про внесення змін до договору оренди (а.с.36), відповідно до якої внесено зміни в п.2.3 договору та визначено, що розмір орендної плати становить 230,00 грн. за один гектар ріллі на рік з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки сільськогосподарських угідь.
Як свідчать матеріали справи, листами від 19.08.2015р. №2385/15/15-121 та від 28.10.2015р. №3270/15/15-121 Високопільське відділення Новокаховської ОДПІ повідомило ОСОБА_2 про необхідність подання уточнюючої декларації по платі за землю у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо розміру орендної плати (а.с.29, 31).
28.10.2015р. за вих.№3276/9/17-039, 10.11.2015р. за вих.№3276/9/17-039, 18.11.2015р. за вих. №3511/9-17-039 та 27.11.2015р. за вих.№3646/9/17-039 (а.с.30, 32, 33, 34) на адресу в.о. начальника ОУ ДПІ у м.Херсоні ДФС у Херсонській області, голови Кочубеївської територіальної громади та голови Високопільської районної державної адміністрації Високопільським відділенням Новокаховської ОДПІ було скеровано пропозиції щодо необхідності перегляду розміру орендної плати та внесення відповідних змін в договір оренди земельної ділянки, укладений з фізичною особо-підприємцем ОСОБА_2
Проте, жодною із зацікавлених осіб не було ініційовано питання щодо внесення змін до договору оренди землі, що і стало підставою для звернення прокурора до господарського суду з даним позовом.
Відповідно до ст.1 ЗУ "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно із ст.13 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.14 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Відповідно до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Статтею 30 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно із ч.ч.1-3 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VІ, яким встановлені ставки орендної плати.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010р. №2756-VІ було внесено зміни до ст.21 ЗУ "Про оренду землі", у зв'язку з чим частини 1 та 2 вказаної статті ЗУ "Про оренду землі" були викладені у такій редакції: "Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)".
У зв'язку з набранням чинності з 01.01.2011р. Податкового кодексу України втратив чинність ЗУ "Про плату за землю".
Згідно із п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII від 27.03.2014р. (який набрав чинності з 01.04.2014р.) внесено зміни до Податкового кодексу України та підпунктом 288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.п.2.18, 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до ст.21 ЗУ "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.
Відповідно до ст.35 ЗУ "Про оренду землі" спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
Згідно із положеннями абз.1 ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Верховний Суд України у своїй постанові від 23.05.2011р. по справі №3-42гс11 вказав, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Отже, враховуючи, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом та приймаючи до уваги те, що сторонами в Договорі оренди від 03.12.2003р. (п.2.3) передбачена можливість зміни розміру орендної плати, а також враховуючи, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною і законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами вищезазначеного договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого прокурором позову.
У зв'язку із викладеним вимоги прокурора щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині встановлення орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки підлягають задоволенню, оскільки договір оренди земельної ділянки від 03.12.2003р. є договором оренди земельної ділянки державної власності.
При цьому суд зазначає, що згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Що стосується вимоги про внесення змін до договору оренди землі в частині заміни сторони договору Орендодавця - Високопільської районної державної адміністрації на Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось, договір оренди земельної ділянки від 03 грудня 2003 року укладено між Високопільською районною державною адміністрацією Херсонської області (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, смт.Широке Дніпропетровської області (Орендар).
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Статтею 122 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент укладення Договору) унормовано, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для сільськогосподарського використання.
Як вбачається з Договору, орендодавцем є Високопільська районна державна адміністрація, яка на час укладення Договору 03.12.2003р. діяла в межах повноважень, встановлених ст. 122 Земельного кодексу України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 6 вересня 2012р. № 5308-VI, який набрав чинності 01.01.2013р., внесені зміни до Земельного кодексу України і статтю 122 викладено в новій редакції, де у частині 4 зазначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України), відповідно до свого Положення, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року N 445/2011, було центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
Наказом Держземагентства України від 31 березня 2015 року N 83 "Про деякі питання реалізації повноважень з питань передачі земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на без конкурентних засадах) для всіх потреб" був затверджений Порядок реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, місті Києві повноважень з передачі земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на без конкурентних засадах) для всіх потреб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015р. № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області; реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, Головне управління Держземагентства у Херсонській області приєднано до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Наказом Державного агентства земельних ресурсів України №12 від 29.04.2015р. Головне управління Держземагентства у Херсонській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Згідно Положення про Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015р. № 28, повноваження, передбачені ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, покладені на Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Відтак, саме Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області є тим територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, який на даний час передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про правомірність і обґрунтованість позовних вимог прокурора про внесення змін до договору оренди землі від 03.12.2003р., укладеного між Високопільською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, шляхом заміни у тексті договору орендодавця: з "Високопільська районна державна адміністрація" на "Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області" та задовольняє позов в цій частині.
В частині розподілу судових витрат, сплачених прокурором при зверненні до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами пункту 1 частини першої статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.
У письмових поясненнях від 27.05.2016р. Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області зазначало, що управлінням вжито усіх можливих заходів щодо приведення спірного договору до вимог чинного законодавства, а саме неодноразово протягом 2014-2016 років направлялись листи фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 про необхідність внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині встановлення орендної плати на рівні не нижче 3% від нормативної грошової оцінки.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Разом з тим, відповідачем-1 не доведено належними та допустимими доказами факту вжиття заходів щодо внесення змін до договору, оскільки доказів листування між сторонами договору, про що йдеться у поясненнях, суду не надано.
При цьому суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься лист відділу Держгеокадастру у Високопільському районі Херсонської області від 22.03.2016р. №10-2109-99.3-149/2-16 (а.с.38), з якого слідує, що на адресу ФОП ОСОБА_2 проект додаткової угоди до вказаного договору оренди земельної ділянки площею 251,3000 га відділом не надсилався, що спростовує твердження відповідача-1 про вжиття всіх можливих заходів для врегулювання спірних правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що звернення прокурора до суду з даним позовом обумовлено неправомірною бездіяльністю обох сторін договору у питанні приведення його у відповідність до положень законодавства.
Відповідно до частини другої статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
За таких обставин суд дійшов висновку, що судові витрати слід покласти на обидві сторони договору - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області та фізичну особу-підприємця ОСОБА_2
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 651, 652 ЦК України, ст. 30 Закону України "Про оренду землі", керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Високопільською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, який зареєстровано у Високопільському відділі реєстрації Херсонської філії ЦДЗК 28.03.2005р. за №040571900777, а саме:
- викласти абзац перший пункту 2.3 договору в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік";
- замінити у тексті договору орендодавця "Високопільська районна державна адміністрація" на "Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області".
3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, 73036, м.Херсон, вул.40 років Жовтня, 136-а) на користь прокуратури Херсонської області (Одержувач: Прокуратура Херсонської області, код ЄДРПОУ 04851120, р/рахунок: 35210003002291, Банк: Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: повернення судового збору за КЕКВ 2800, відповідно до рішення господарського суду Херсонської області від 10.06.2016р. у справі №923/476/16) 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. судового збору.
4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь прокуратури Херсонської області (Одержувач: Прокуратура Херсонської області, код ЄДРПОУ 04851120, р/рахунок: 35210003002291, Банк: Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: повернення судового збору за КЕКВ 2800, відповідно до рішення господарського суду Херсонської області від 10.06.2016р. у справі №923/476/16) 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2016р.
Суддя М.Б. Сулімовська