09.06.2016 Справа № 920/550/16
За позовом Недригайлівська центральна районна лікарня (смт. Недригайлів, Сумська область)
до - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 195» (м. Суми)
про стягнення 4122 грн. 55 коп.
Суддя О.Ю. Резніченко
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 23.03.2016 № 01-17/609,
від відповідача - не з'явився.
У засіданні брав участь секретар судового засідання - Бублик Т.Д.
Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 4122 грн. 55 коп. боргу з орендної плати за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 29.12.2014 договору оренди нерухомого майна спільної комунальної власності територіальних громад Недригайлівського району № 36 (надалі - Договір).
Представник позивача зазначив, що наполягає на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.
Розглянувши матеріали справи, суд
29.12.2014 між сторонами було укладено Договір, відповідно до п.1.1 якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування частину нежилого приміщення (надалі - об'єкт оренди).
Позивач передав відповідачу майно в оренду, що підтверджується наявним в матеріалах справи, підписаним сторонами актом приймання-передачі від 05.01.2015.
Згідно до п. 3.4 Договору відповідач зобов'язаний перераховувати орендну плату щомісячно, не пізніше останнього числа поточного місяця.
Згідно з п. 3.3. Договору до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за землю.
З матеріалів справи вбачається, що Роменською об'єднаною державною фінансовою інспекцією проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за 2015 рік, якою встановлено ряд порушень, зокрема щодо неврахування індексації при нарахуванні орендної плати відповідачу.
Рішенням Недригайлівської районної ради від 04.03.2016 «Про виконання рішення Недригайлівської районної ради від 22.12.2015 «Про подання Роменської об'єднаної державної фінансової інспекції» вирішено завершити претензійно-позовну работу щодо оренди комунального майна.
Відповідно до рапорта виконуючого обов'язки головного бухгалтера, позивачем виявлена дебіторська заборгованість у відповідача по Договору в розмірі 4122 грн. 55 коп. за орендну плату, що складає індекс інфляції за 2015 рік.
Позивач звертався до відповідача з претензіями про сплату вищезазначених коштів, однак відповідач кошти не сплатив, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Згідно до ст. ст. 6, 627 - 628 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно до статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов. За змістом статей 759 - 762 ЦК України слід дійти висновку, що істотними для даного виду договорів є умови про предмет договору, плату за користування майном та строк такого користування.
Що ж до договорів оренди державного та комунального майна, то стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає умови, які є істотними для даних договорів, причому відповідно до статті 12 цього Закону договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору, зокрема, щодо розміру орендної плати.
Як вже зазначалось вище, між сторонами виникли господарські відносини, а саме 29.12.2014 було укладено Договір оренди нерухомого майна.
Договір, відповідно до п. 10.1 Договору, укладено на строк з 05.01.2015 по 05.12.2017.
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений їх печатками.
Укладений між сторонами Договір є правомірним і чинним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним, відповідно до ст. 204 ЦК України, а тому згідно ст.ст. 526, 629 ЦК України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) зобов'язання за цим Договором підлягали обов'язковому виконанню їх сторонами.
Крім того, згідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна.
Типові договори оренди майна, яке перебуває у комунальній власності, затверджують органи місцевого самоврядування.
За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору.
Об'єкт оренди є спільною комунальною власністю територіальних громад району та знаходиться на балансі позивача.
Відповідно до преамбули Договору, Договір укладено на підставі рішення та Протоколу сорок другої сесії Недригайлівської районної ради шостого скликання від 22.08.2014 «Про внесення змін до договору оренди з ТОВ «Аптека № 195», яким вирішено внести зміни до договору оренди № 16 від 24.06.2005 (з доповненнями) та викласти його в новій редакції.
Відповідно до п. 3.1 Договору орендну плату визначено конкурсною комісією у відповідності до рішення Недригайлівської районної ради від 21.06.2007 і становить 996 грн. 00 коп.
Отже, Договір був укладений в редакції затвердженій Недригайлівською районною радою, а конкурсною комісією, відповідно до рішення Недригайлівської районної ради, було визначено розмір орендної плати.
Як зазначає сам позивач, Договір належним чином виконувався і ніяких порушень умов Договору сторонами не допускалось.
Згідно до п. 3.5 Договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до ст. 651, 654 ЦК України зміна або розірвання договору допускаються лише за згодою сторін та вчиняється в такій самій формі, що й договір.
Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 передбачено, що питання про внесення змін до договору оренди (найму) у зв'язку із запровадженням нових тарифів, ставок орендної плати (в т. ч. внесенням змін до відповідних методик) мають вирішуватися з урахуванням вимог приписів статті 632 ЦК України та частини другої статті 21 Закону "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якими розмір орендної плати в договорі встановлюється за домовленістю сторін і може.
Згідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року
N 5-рп/2005 вказав, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.
Спеціальним законом, який регулює орендні відносини, а саме ст. 21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, чітко і недвозначно встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.
У застосуванні Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і Протоколів до неї, в тому числі і щодо порушень частини 1 статті 1 Першого протоколу, Європейський суд наголошував, що в національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. Відповідно, закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, беручи до уваги легітимну мету засобу, який розглядається, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання” (рішення у справі „Свято-Михайлівська Парафія проти України” від 14.06.2007).
Законом України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено повноваження органів місцевого самоврядування стосовно визначення типових договорів та їх умов. Однак рішенння органу місцевого самоврядування не укладає або змінює Договір, винесення таких рішень виходило би за межі повноважень, встановлених законом, а зміни до договору укладаються виключно сторонами Договору.
З огляду на викладені обставини, суд приходить до висновку, що орендні правовідносини між сторонами визначаються Договором, який зберігає свою чинність на даний час.
Сторонами не було внесено змін до існуючого Договору, в тому числі і щодо розміру орендної плати - з урахуванням індекса інфляції за 2015 рік, а тому у позивача відсутні підстави для односторонньої зміни розміру орендної плати та підстави вимагати у відповідача надмірної сплати, що не передбачена Договором.
Враховуючи вищезазначене, суд в задоволенні позовних вимог відмовляє.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові у позові витрати по сплаті судового сбору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову - відмовити.
Повне рішення складено 13.06.2016.
Суддя ОСОБА_2