13.06.2016 р. Справа№ 914/1573/16
Суддя Кітаєва С.Б., розглянувши матеріали справи
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів
до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія», с.Сілець Сокальського району Львівської області
про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів ПАТ «Львівська вугільна компанія» від 28.04.2016 р., що оформлені протоколом №10 від 28.04.2016 року
Встановила:
На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів, до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія», с.Сілець Сокальського району Львівської області, про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів ПАТ «Львівська вугільна компанія» від 28.04.2016 р., що оформлені протоколом №10 від 28.04.2016 року.
Документи, які долучені до позовної заяви перелічені у «Додатках» до неї.
Статтею 8 Конституції України кожному гарантовано право звернення до суду для захисту його конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.
При підготовці справи до розгляду судом встановлено, що вказана позовна заява не може бути прийнята судом до провадження, оскільки подана з порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів, визначені ст. ст. 54 - 57 ГПК України.
Так, відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (Стаття 44 ГПК України).
Нормами статей 1, 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 22.05.2015 N 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності 01.09.2015, внесено суттєві зміни до Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674).
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674 у редакції, що діє з 01.09.2015, ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено: 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Сстаттю 5 Закону № 3674 викладено у новій редакції, що містить перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Позивач в перелік таких осіб не входить.
Судом встановлено,що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Натомість позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення у справі.
Відповідно до пункту 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року, клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на те, що відповідно до Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, затвердженого наказом ФДМУ від 02.10.2012 №3607, регіональне відділення ФДМУ є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об»єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об»єктів державної власності, що належить до сфери його управління.
Відповідно до п.15 вказаного Положення, регіональне відділення ФДМУ утримується за рахунок коштів Державного бюджету України. Станом на даний час , у кошторисі витрат регіонального відділення, як стверджує позивач, відсутні кошти на сплату судового збору при звернення із даним позовом до суду
Позивач посилається на те, що відповідно до п.35 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» , регіональні відділення ФДМУ (державні органи приватизації) було звільнено від сплати державного мита при поданні позовів, пов»язаних із захистом майнових інтересів держави, у тому числі - до господарського суду. Стверджує, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» регіональні відділення ФДМУ позбавлені пільг шодо звільнення від сплати судового збору згідно із нормами даного Закону. Наведене, як вважає, свідчить про неможливість здійснення регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області заходів, спрямованих на усунення порушень прав та законних інтересів держави , у повному обсязі.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною другою статті 8 Закону № 3674 передбачена можливість звільнення сторони від сплати судового збору враховуючи її майновий стан.
Слід врахувати, що положення статті 8 Закону № 3674 наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.
Аналіз змісту зазначеної норми свідчить про те, що суд може відстрочити сплату судового збору за наявності виключних обставин. При цьому, обов'язок доведення виключних обставин для задоволення клопотання про відстрочку сплати судового збору покладається на позивача.
Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження існування обставин, які перешкоджають сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
РВ ФДМУ по Львівській області не подано ні доказів на підтвердження існування відповідних обставин (тяжкого фінансового становища), ані доказів того, що протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду справи в суді першої інстанції позивач зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі, а також документально не підтверджено, що до ухвалення судового рішення у справі він взагалі має намір та можливість сплачувати судовий збір за подання на розгляд до господарського суду зазначеної вище позовної заяви.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір. Крім того, жодних доказів, які б свідчили про реальну можливість сплатити судовий збір за умови надання відстрочки його сплати
Відтак, наведені позивачем обставини не мають характеру виключних, що свідчить про відсутність підстав для відстрочки позивачу сплати судового збору та звільнення його від такої сплати.
Таким чином, заява позивача про відстрочення сплати судового збору судом відхиляється, а позовна заява підлягає поверненню, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки позивачем не надано доказів сплати судового збору за даним позовом, у встановленому порядку та розмірі, згідно із вимогами ЗУ "Про судовий збір", що є порушенням вимог ст. 57 ГПК України.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", суд, -
1. Відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів, до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія», с.Сілець Сокальського району Львівської області, про визнання недійсним рішень загальних зборів акціонерів ПАТ «Львівська вугільна компанія» від 28.04.2016 р., що оформлені протоколом №10 від 28.04.2016 року, разом із документами, які перелічені у «Додатках» до позовної заяви, повернути без розгляду.
Додаток : позовна заява від 06.06.2016 р. №14-11-03663 на 5-ти арк.; документи, перелічені під порядковими номерами « 1» - « 6» в «Додатках» до позовної заяви - на 49 арк.
Суддя Кітаєва С.Б.