Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"23" травня 2016 р. Справа № 911/3338/14
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»
на дії та бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Буського районного управління юстиції Львівської області
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Галич-Агро»
про стягнення 27985,55 грн.
Суддя Карпечкін Т.П.
В засіданні приймали участь:
від позивача (заявник): ОСОБА_1 (довіреність б/н від 02.06.2014 року);
від відповідача1: не з'явився;
від відповідача2: не з'явився;
від ВДВС: не з'явився.
обставини справи:
Господарським судом Київської області 02.10.2014 року прийнято рішення у справі № 911/3338/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Галич-Агро» про стягнення 27985,55 грн., яким позов задоволено частково (суддя Лутак Т.В.)
20.10.2014 року на примусове виконання рішення від 02.10.2014 року Господарським судом Київської області було видано наказ № 911/3338/14.
07.04.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до Господарського суду Київської області зі скаргою вих. № 06-1/04 від 06.04.2016 року на дії та бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Буського районного управління юстиції Львівської області.
У зв'язку з закінченням суддівських повноважень ОСОБА_2, скаргу вих. № 06-1/04 від 06.04.2016 року у справі № 911/3338/14 передано на автоматизований розподіл.
Згідно автоматизованого розподілу справ, скаргу вих. № 06-1/04 від 06.04.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» у справі № 911/3338/14 передано для розгляду судді Господарського суду Київської області Карпечкіну Т.П.
Відповідно до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.
Ухвалою від 11.04.2016 року скарга вих. № 06-1/04 від 06.04.2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» у справі № 911/3338/14 на дії та бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Буського районного управління юстиції Львівської області була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 18.04.2016 року.
В судове засідання, яке відбулось 18.04.2016 року, представники відповідачів та ВДВС не з'явилися, ВДВС вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 11.04.2016 року не виконав, відповідачі та ВДВС про причини неявки в судове засідання суд не повідомили. Розгляд скарги відкладався до 11.05.2016 року.
В судове засідання, яке відбулось 11.05.2016 року, представники відповідачів та ВДВС не з'явилися, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили. Розгляд скарги відкладався до 23.05.2016 року.
В судовому засіданні 23.05.2016 року скаржник (стягувач) підтримав вимоги скарги. В судове засідання 23.05.2016 року представники відповідачів та ВДВС не з'явились, відповідачі про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.
Розглянувши в судовому засіданні 23.05.2016 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» вих. № 06-1/04 від 06.04.2016 року на дії та бездіяльність ВДВС Буського РУЮ Львівської області, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази та пояснення, судом встановлено.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» у справі № 911/3338/14 подано скаргу на дії та бездіяльність ВДВС Буського РУЮ Львівської області у виконавчому провадженні №45341812 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі №911/3338/14 про стягнення заборгованості у загальній сумі 22 806,79 грн.
В скарзі заявник просить визнати дії ВДВС Буського РУЮ Львівської області під час виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі №911/3338/14, які виразились у винесені постанови від 30.03.2016 року про повернення наказу Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі №911/3338/14 стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» незаконними; визнати недійсною та скасувати постанову ВДВС Буського РУЮ Львівської області від 30.03.2016 року про повернення наказу Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі №911/3338/14 стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»; визнати бездіяльність ВДВС Буського РУЮ Львівської області під час виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі №911/3338/14 незаконною.
Як вбачається з викладених у скарзі обставин та підтверджується матеріалами справи, відповідно до постанови ВДВС Буського РУЮ Львівської області від 05.11.2014 року відкрито виконавче провадження №45341812 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі №911/3338/14 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧ-АГРО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» заборгованості у загальній сумі 22 806,79 грн.
Відповідно до постанови ВДВС Буського РУЮ Львівської області від 30.03.2016 року наказ Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі №911/3338/14 повернутий стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Скаржник зазначає, що на момент звернення до суду з даною скаргою наказ Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі №911/3338/14 не виконаний та безпідставно повернутий стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до офіційних відомостей з офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, жодних виконавчих дій у виконавчому провадженні №45341812 не було вчинено. Зокрема, за весь час здійснення примусового виконання ВДВС Буського РУЮ Львівської області у виконавчому провадженні №45341812 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі №911/3338/14 не було вчинено дій направлених на звернення стягнення на кошти боржника, що перебувають, зокрема, на рахунках та у касі боржника.
19.11.2014 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» направлено на адресу ВДВС Буського РУЮ Львівської області клопотання вих. №19-1/11 про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №45341812, яке залишено без задоволення.
Також, в ході розгляду скарги стягувач зазначив, що згідно ч. 8 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом (абзац другий частини другої статті 11 Закону).
Частиною 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Скаржник стверджує, що ВДВС Буського РУЮ Львівської області було порушено приписи ч.2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 8 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження».
Відділом Державної виконавчої служби Буського районного управління юстиції надано відзив на скаргу. У відзиві виконавча служба зазначила, що 01.10.2015 року у відділ ДВС Буського РУЮ надійшло клопотання ТОВ «НІКО-ТАЙС» про відновлення виконавчого провадження № 45341812 щодо примусового виконання Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі № 911/3338/14.
06.10.2015 року заступником начальника відділу Державної виконавчої служби Буського районного управління юстиції на підставі ч.1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, однак виконавчий документ у відділ Державної виконавчої служби Буського районного управління юстиції не надходив.
Виконавча служба у відзиві зазначила, що згідно відповідей спеціалізованих установ, які проводять реєстрацію майна, встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. Рахунки боржника арештовані, кошти відсутні. При виїзді за адресою знаходження боржника встановлено, що боржник з 2010 року не здійснює господарської діяльності, майна яке можна описати за адресою реєстрації боржника не виявлено. Згідно акту державного виконавця від 09.12.2015 року місце перебування керівника боржника невідоме. У зв'язку з чим, 30.03.2016 року ВДВС Буського районного управління юстиції на підставі п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Дослідивши додані до відзиву виконавчої служби документи, судом встановлено, що такі документи, зокрема, акт державного виконавця від 09.12.2015 року, постанова про арешт коштів боржника від 28.01.2016 року стосуються іншого виконавчого провадження (по виконанню наказів Господарського суду Львівської області 4/115 від 08.04.2011 року та № 4/113 від 21.10.2011 року). З наданих виконавчою службою запитів та відповідей на запити не можливо встановити про їх надіслання саме в межах виконавчого провадження № 45341812 щодо примусового виконання Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі № 911/3338/14 і частково такі відповіді не стосуються навіть боржника у справі.
З відповідей банківських установ про прийняття до виконання постанови про арешт коштів боржника та відсутність коштів на рахунках, не можливо встановити, що відповідні докази стосуються спірного виконавчого документа у виконавчому провадженні № 45341812 щодо примусового виконання Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі № 911/3338/14 № (самих запитів не надано). Також, враховуючи, що виконавчою службою не надано постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 45341812 щодо примусового виконання Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі № 911/3338/14, відсутні підстави вважати, що надані відповіді банків стосуються виконавчого провадження № 45341812.
Посилання виконавчої служби на ненадання стягувачем виконавчого документа після відновлення виконавчого провадження не підтверджені жодними доказами, натомість виконавче провадження тривало і виконавчий документ повернутий на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» саме у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Таким чином, надані виконавчою службою заперечення та докази в їх обґрунтування, а також враховуючи відсутність пояснень останньої та відомостей про існування зведеного виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні, не спростовують викладені у сказі обставини та не доводять вчинення всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів виконавчого провадження.
Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.
Поряд з цим, статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.
У відповідності з приписами ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до пункту 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Згідно приписів частини 8 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» регламентовано, що з метою забезпечення електронного документообігу в органах державної виконавчої служби, ведення обліку виконавчих проваджень, контролю за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства під час здійснення виконавчих дій, надання оперативного доступу сторонам виконавчого провадження до його матеріалів Міністерство юстиції України забезпечує функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Порядок ведення такого реєстру, умови доступу до нього та отримання інформації встановлюються Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003р. №43/5.
Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (надалі - Єдиний реєстр) - це комп'ютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії (п.1.1. Положення). Дані виконавчих документів, що надійшли до органу ДВС, підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру (п. 2.1. Положення). До Єдиного реєстру обов'язково вносяться державним виконавцем або уповноваженою посадовою особою органу ДВС відомості про проведення всіх виконавчих дій (п.п. 3.1.-3.2. Положення). Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія. Відомості про відкладення провадження виконавчих дій, зупинення виконавчого провадження, поновлення виконавчого провадження вносяться до Єдиного реєстру не пізніше наступного робочого дня після винесення відповідних постанов, а про відстрочення або розстрочення виконання рішення - не пізніше наступного робочого дня після надходження відповідного рішення (п. 3.4.Положення).
Розділом 5 вказаного Положення передбачено порядок доступу до Єдиного реєстру. Зокрема, кожна фізична або юридична особа має право безоплатного та цілодобового доступу до відомостей про торги та майно, що реалізується, шляхом отримання інформації через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру. Право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь. Указаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі інтернет через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру. З метою забезпечення доступу до інформації Єдиного реєстру сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз'яснюється таке право, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання. Розділом 6 вказаного Положення регламентовано процедуру отримання з Єдиного реєстру інформації про наявність виконавчих проваджень.
Пунктом 7.2. Положення регламентовано, що посадові особи органу ДВС несуть відповідальність за повноту та вірогідність інформації, яка вноситься до Єдиного реєстру.
Судом встановлено, що постановою про відкриття виконавчого провадження стягувану було повідомлено ідентифікатори доступу до виконавчого провадження для можливості знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень за відповідною адресою в мережах Інтернет.
Відомості, котрі внесені до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, є належними, достовірними та допустимими.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень відомостей про здійснені виконавцем заходи примусового виконання та невиконання рішення Господарського суду Київської області у справі №911/3338/14 у встановлені законодавством строки, скаржник зазначає про бездіяльність виконавчої служби, що виявилась у не вчиненні всіх належних, повних та об'єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання.
Заперечення виконавчої служби не спростовують викладені у скарзі обставини, зокрема, щодо відсутності відомостей про вчинені виконавчі дії в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за ідентифікатором доступу, наданим стягувану, та дотримання державним виконавцем строків здійснення виконавчого провадження.
Як вбачається з наданих виконавчою службою пояснень та доказів, висновки про відсутність коштів та майна боржника зроблені за наслідками отримання відповідей на здійснені виконавчі дії та надіслані запити в межах інших виконавчих проваджень щодо того ж боржника.
Крім того, як передбачено ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Оскільки, у встановлений ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» шестимісячний строк рішення суду у справі № 911/3338/14 не виконано, при цьому, виконавчі дії по виконанню рішення у справі № 911/3338/14 не відкладались та не зупинялись, державним виконавцем не здійснено всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання, має місце протиправна бездіяльність ВДВС Буського РУЮ Львівської області.
Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що скарга ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на бездіяльність ВДВС Буського РУЮ Львівської області при примусовому виконанні рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/3338/14 є обґрунтованою, виконавчою службою не спростована, у зв'язку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко- Тайс» на дії та бездіяльність ВДВС Буського РУЮ Львівської області під час виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі №911/3338/14.
2. Визнати незаконними дії ВДВС Буського РУЮ Львівської області під час виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі №911/3338/14, котрі виразились у винесені постанови від 30.03.2016 року про повернення наказу Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі №911/3338/14 стягувачеві на підставі п.2 ч.І ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
3. Визнати недійсною постанову ВДВС Буського РУЮ Львівської області від 30.03.2016 року про повернення наказу Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі №911/3338/14 стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
4. Визнати незаконною бездіяльність ВДВС Буського РУЮ Львівської області під час виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.10.2014 року у справі №911/3338/14.
Суддя Т.П. Карпечкін